Бібліотечно-інформаційна діяльність і бібліотечна професія, сьогодні, переживають кардинальні зміни. Бібліотечні працівники в усьому світі намагаються осмислити та узагальнити нові тенденції розвитку бібліотечної професії, що обумовлені змінами навколишнього світу.

У наш час, практично неможливо знайти сферу людської діяльності, яка б не потребувала інформаційно-бібліотечного забезпечення чи використання нових інформаційних технологій. Однак, не зважаючи на це, статус і положення, яке займають у суспільстві спеціалісти сфери інформаційного сервісу та бібліотечної справи не відповідають вимогам сьогоднішнього дня.

Кардинальні зміни останніх років в інформаційних технологіях, широке впровадження комп’ютерів і засобів інформаційної техніки в бібліотеки та інформаційні центри, перехід на ринкові відносини ставлять нові вимоги до професійної підготовки у сфері інформаційної культури, потребують перебудови всієї системи інформаційно-бібліотечної освіти. Тому, надзвичайно актуальною є підготовка бібліотекарів-бібліографів, адміністраторів баз даних та менеджерів у сфері інформаційного обслуговування. Враховуючи ситуацію, пов’язану з інформатизацією суспільства, актуальним є відкриття нових факультетів, кафедр, розробка програм з інформатики, інформаційних систем, інформаційного менеджменту та обробки інформації.

Розробка даного комплексу дисциплін забезпечує фахові знання та сприяє підготовці кваліфікованих інформаційних фахівців, спроможних працювати у різноманітних закладах, що займаються кумуляцією, збереженням, опрацюванням та селекцією інформації і забезпечують вільний доступ до неї якнайширшому колу споживачів.

Ґрунтовна підготовка студентів у даному напрямку, сприяє належному опануванню ними сучасних наукових методик та методологій, практичних навичок у володінні сучасними технічними засобами в каталогізації і пошуку інформації в умовах безпосереднього доступу до різноманітних баз даних, роботи в автоматизованих інформаційно-бібліотечних системах.

Необхідність ліцензування на філологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка спеціальності: “Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія” на ІV рівень, зумовлена наступними обставинами:

• Галицький регіон загалом, і Львів, зокрема, славляться давніми визначними традиціями у галузі книговидавничої та бібліографічної діяльності. Саме, у Львові, «Апостол» (1574 року) започаткував тривалий процес книготворення, книгозбирання, а згодом і дослідження книги, як важливої складової української національної культури. Книгознавча і бібліотечна думка у Галичині, пройшла тривалий шлях розвитку. Перші спроби бібліографічних досліджень, поява перших книгознавчих праць датуються кінцем XVIII ст. Друга половина XIX – початок XX ст. характеризуються активним розвитком джерелознавчих та книгознавчих дисциплін, з’являється загальне зацікавлення історичними пам’ятками, зокрема і книгою. Широко відомі напрацювання у галузі дослідження книги: Д. Зубрицького, Я. Головацького, І. Шараневича, А. Петрушевича. З початком XX ст., розробляються методики бібліографування стародруків, набувають поширення історико-книгознавчі дослідження, окремі бібліотеки стають предметом спеціальних вивчень. У роботах І. Кревецького, О. Барвінського, І. Крип’якевича, Є. Грицака, М. Павлика, І. Франка, Й. Скрутня висвітлюється історія творення львівських бібліотек, розглядаються питання формування їх фондів. Якісно новий етап у дослідженнях книги пов’язаний із багатоаспектними напрацюваннями галицьких учених міжвоєнного періоду, зокрема професора Львівського університету І. Свєнціцького. Ґрунтовне вивчення книжкового доробку провадилося у другій половині XX ст. Загально визнаним у дослідженнях книжної і бібліотечної культури Галичини є доробок Ф. Максименка, Я. Дашкевича, О. Мацюка, Я. Запаска, Я. Ісаєвича. Систематичне дослідження книжкової спадщини, історії творення та функціонування бібліотек постійно проводиться працівниками Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника та Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка;
• На сьогодні, Львів, є одним з провідних центрів розвитку книгознавчої науки, бібліотечно-бібліографічних досліджень. Саме, у Львові, знаходяться потужні науково- дослідні, архівні, музейні та бібліотечні установи, що представляють високий потенціал наукового знання, оволодіння сучасними методиками та методологіями, забезпечують базу підготовки молодих книгознавців, бібліотекарів,біліографів, інформаційних працівників;
• У бібліотеках міста, архівах, музеях зібрано достатній корпус документів, які є фундаментальною базою провадження серйозних книгознавчих та бібліотекознавчих досліджень, здійснення бібліографічних робіт, і разом з тим, служать підставою забезпечення навчального процесу;
• Кадровий науковий потенціал Львова у галузі книгознавства, бібліотекознавства і бібліографознавства успішно залучається до навчального процесу підготовки фахівців відповідного спрямування;
• Навчальним планом передбачені архівно-музейна, бібліотечна, бібліографічна практики, що проходять на базі вищезазначених установ;
• Необхідність підготовки спеціалістів та маґістрів – бібліотекарів і бібліографів у Львівському національному університеті імені Івана Франка, зумовлена суттєвими змінами в інформаційних технологіях, широким застосуванням комп’ютерів та інформаційної техніки у бібліотечно-бібліографічних процесах, створенням нової інформаційної інфраструктури; необхідністю вирішення завдань кумуляції, опрацювання та обробки документного потоку, аналізу, селекції та перетворення інформації, моніторингом інформаційних потреб користувачів документів з метою забезпечення вільного і необмеженого доступу до інформації на будь-яких матеріальних носіях;
• Географічне розташування Львова, сприяє розвитку співробітництва у галузі книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства між Львівським національним університетом імені Івана Франка (кафедрою бібліотекознавства та бібліографії) і відповідними структурними підрозділами (інститутами бібліотекознавства та наукової інформації) сусідніх країн. Незаперечно корисними є, як наукові контакти між професорсько- викладацьким складом, обміном викладачів з метою читання навчальних курсів, так і проведення спільних навчальних практик студентів, конференцій. Таке міжнародне співробітництво сприятиме вивченню та впровадженню зарубіжного досвіду підготовки спеціалістів та маґістрів даної спеціальності.

Навчально-педагогічний процес кафедри забезпечують провідні фахівці теоретики, а також практики Львівських наукових бібліотек, архівів, інформаційних центрів.

Педагогічного досвіду виховання бібліотекознавчих фахівців у системі університетської освіти в Україні дотепер не було, що й поставило перед науковцями й педагогами Львівського національного університету імені Івана Франка, вимоги пошуку власних концепцій навчання майбутніх бібліотекознавців, книгознавців і бібліографів.

У створенні нової освітньої концепції, був використаний досвід Київського національного університету культури і мистецтв, Харківської державної академії культури, Рівненського державного інституту культури, Інституту бібліотекознавства і інформації наукової Академії педагогічної в Кракові, Інституту інформаційних наук і студій бібліологічних Варшавського університету.

Розвиток сучасного українського книгознавства, бібліотекознавства і бібліографії на зламі століть засвідчує посилення тенденцій до багатовимірних пошуків у новітніх засадах інформаційної політики у межах сучасного суспільства. Статус бібліотеки як одного з основних інформативних суспільних центрів вимагає відповідної фахової підготовки працівників зазначеної сфери. Головною методологічною засадою виховання студентів є системне, планомірне навчання, засноване на визначенні пріоритетів класичної освіти з новітніми потребами, які висуває наука до дисциплін суспільного циклу. Одна з концептуальних засад навчального процесу – поєднання академічної університетської гуманітарної освіти з постійним опануванням практичними фаховими дисциплінами на базі певної бібліотеки міста, під керівництвом провідних фахівців. Виходячи із засад цієї концепції, створено навчально-виробничий комплекс, який передбачає такі навчальні дисципліни: бібліотекознавство, бібліотека як соціальний інститут, теорія соціальних комунікацій, загальне бібліографознавство, організація основних галузевих інформаційних ресурсів, історія української бібліографії, архівна справа, документознавство.