Наукові напрямки
Кафедра бібліотекознавства і бібліографії
“Інформаційна, бібліотечна та архівна справа: традиції та інновації” (тема виконується в межах робочого часу, термін виконання – 01.01.2023 – 31.12.2026 рр., шифр – 0123U102091). Науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент Біловус Г. Г.
Упродовж 2024 року тривала робота над виявленням, опрацюванням і систематизацією наукових досліджень, що репрезентують 25-річний доробок кафедри бібліотекознавства і бібліографії. Обґрунтовано, зокрема, питання бібліотечної професіології, підготовки кадрів в умовах цифровізації; формування актуальних фахових компетенцій та підвищення кваліфікації бібліотечно-інформаційних працівників на сучасному етапі розвитку бібліотечної справи, а також питання розбудови е-середовища бібліотек України; створення та організації доступу до цифрових колекцій; нормативно-правового забезпечення й інформаційного супроводу цієї діяльності; розширення функціоналу бібліотечних установ у наданні послуг користувачам, використання інформаційно-комунікативних технологій у процесі інформаційно-бібліотечного обслуговування. Розкрито процес соціально-комунікаційної взаємодії бібліотек, сучасних мультимедійних просторів і користувачів в умовах сьогодення. Описано способи ефективного представлення інформації в стислій візуальній формі засобами інформаційного дизайну, а саме: інфографіка, візуалізація, діаграми тощо. Досліджено місце архівної роботи в інформаційному середовищі університетів, питання оновлення сучасних програм архівування. На базі Архіву Львівського університету проводилася робота щодо підготовки архівних каталогів та покажчиків, цифрових колекцій матеріалів 1939–1941 рр. Упорядковано також бібліографічний реєстр документів (понад 600 позицій) із газети “Львівські вісті” (1941–1944 рр.), опублікований у Віснику Львівського університету. Серія “Мистецтвознавство” (вип. 20–23). Окремі результати дослідження представлено на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях, зокрема, на міжнародній науковій конференції “Ab initio: культурно-мистецькі виміри початку третього тисячоліття. До 20-річчя заснування факультету культури і мистецтв” (Львів, 9–10 квітня 2024 р.)”.
Кафедра музикознавства та хорового мистецтва
“Українське музичне мистецтво в світовому культурному просторі” (№ держреєстрації 0124U002310, термін виконання – 01.01.2024–31.12.2027 рр.). Науковий керівник – кандидат мистецтвознавства, доцент Дубровний Т. М.
Упродовж 2024 р. викладачі та аспіранти кафедри музикознавства та хорового мистецтва працювали над дослідженням феномену української музики в національній культурі. Розглянуто вплив представників “перемиської школи” на професійне мистецтво, духовну творчість та розважальну, салонну музику. Проаналізовано вплив австро-німецьких популярних лідертафельних пісень та бідермаєрового стилю, які мали безпосередній вплив на формування як професійної хорової та духовної композиторської творчості так і “легкої” музики. Проаналізовано пісенний жанр у творчості українських композиторів першої половини ХХ століття. Здійснено класифікацію української музичної культури XVII–ХІХ століть. Введено в науковий обіг термін Grassroots, який є найбільш вдалим та відповідним, чітко демонструє розвиток національного музичного мистецтва як “низового”, водночас виводячи його зі сфери примітиву та дилетантства. Змінено семантику при характеристиці творів крізь призму засобів та інструментів кітчу, а також його визначення як “низького” чи “низового”, що пов’язано з адаптацією здобутків європейського мистецтва на національному ґрунті. Враховано соціокультурні та історичні обставини, коли музику насамперед сприймали як частину літургійного обряду, побутового життя та інших обставин. Методологія дослідження ґрунтувалася на історико-культурологічному та мистецькому рівнях. Проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію “Творчість Івана Лаврівського в контексті європейських націєтворчих процесів (до 200-ліття від дня народження)”. (Львів, 30 листопада 2023 р.). Участь у співорганізації Міжнародної наукової конференції “Ab initio: культурно-мистецькі виміри початку третього тисячоліття. До 20-річчя заснування факультету культури і мистецтв”.
Кафедра музичного мистецтва
“Музична педагогіка у сучасному українському науковому дискурсі: європейські традиції та інноваційні технології” (№ держреєстрації № 0124U002589, термін виконання – 01.01.2024–31.12.2027 рр.). Науковий керівник – кандидат мистецтвознавства, доцент Салдан С. О.
Упродовж звітного періоду тривала робота над дослідженням європейських традицій та інноваційних технологій в галузі музичної педагогіки. Науково-дослідні роботи присвячені розгляду низки питань з впровадження музично-комп’ютерних технологій у теорію і практику музично-педагогічної освіти, зокрема аналізується діяльність мистецького проєкту “Гармонія сфер”, задуманого і реалізованого диригентом-постановником Мироном Юсиповичем у Львові. Новий кут зору на діяльність корифея української музики М. Лисенка відображено у роботі “Митець і влада: спроба неупередженої оцінки музичної культури Львова радянської доби”. Розглянуто діяльність С. Людкевича як визначного діяча музичної культури та його ставлення до українського шкільництва. Вивчено особливості методів концертмейстерської діяльності Нестора Нижанківського. Висвітлено діяльність виконавської школи Львівського музичного інституту ім. М. Лисенка та польських музичних інституцій у Стрию початку ХХ ст. Розкрито особливості розвитку музичної педагогіки та освіти доби Ренесансу в європейському та українському вимірах). Розглянуто особливості впливу музики на психо-емоційний стан та когнітивні можливості учнів за вальдорфською педагогікою Рудольфа Штайнера. Вивчено творчі методи ВІА “Смерічка” в контексті розвитку пісенно-естрадної культури України другої пол. ХХ ст. та її вплив на розвиток молодіжної культури. Проводилося дослідження окремих аспектів теорії вокальної педагогіки та інструментальної підготовки майбутніх вчителів музики. Розкрито значення педагогічного артистизму як складової фахової підготовки вчителя музичного мистецтва.
Кафедра режисури і хореографії
“Хореографічне мистецтво як складова художньої культури України та світу” (Державний реєстраційний номер: 0123U101589. УДК 793.3(100:477). Термін виконання – 01.01.2023–31.12.2026 рр.). Науковий керівник – кандидат мистецтвознавства, народний артист України, професор Петрик О.О. УДК 793.3(100:477)
Наукове спрямування: відновлення хореографічної спадщини, подолання наслідків тоталітарних режимів, формування новітніх поглядів на хореографію в Україні:
- відновлення культурно-мистецької спадщини танцю в Україні.
- формування новітніх підходів до формування категоріально-понятійного апарату хореографічного мистецтва ХХІ століття;
- інтеграція танцювальної культури і України в європейський простір
Організація науково-практичних конференцій, науково-методичних семінарів та майстер-класів з хореографічного мистецтва.
Публікація наукових статей, навчальних посібників, монографій з даної тематики, підготовка і виголошення доповідей на конференціях. Написання та захист під науковим керівництвом професорсько-викладацького складу кафедри докторських, магістерських, курсових робіт, підготовка виступів студентів кафедри режисури та хореографії на Студентських наукових конференціях. Організація творчо-мистецької роботи хореографічних колективів кафедри.
Мета:
– дослідження історії українського та світового хореографічного мистецтва;
– вивчення видів, стилів та напрямків хореографічного мистецтва;
– формування інноваційних методів викладання хореографії;
– відновлення історичних фактів з життя та творчості провідних діячів та осередків хореографічного мистецтва України;
– закріплення фундаментальних засад етнохореології та хореології в мистецтвознавчій галузі наук України.
Кафедра театрознавства та акторської майстерності
“Перформативне та аудіовізуальне мистецтво України в європейському контексті: історія, теорія, практика” (№ держреєстрації 0123U102093), термін виконання – 01.01.2023 – 31.12.2026 рр. Науковий керівник – кандидат мистецтвознавства, доцент Лаврентій Р. Я.
У межах теми досліджено особливості реалізації мистецької освіти у класичному університеті – на прикладі досвіду кафедри театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету ім. Івана Франка, функціонування факультету і кафедри в умовах сучасної російсько-української війни. В історичному вимірі проаналізовано сценічну історію української прапрем’єри трагедії “Гамлет” на сцені Львівського оперного театру під час Другої світової війни (1943 р.) та створено віртуальний музей – для представлення цих напрацювань. А також досліджено життєвий і творчий шлях таких діячів театру та освіти: Богдан Паздрій, Йосип Стадник, Богдан Козак, Майя Гарбузюк, Ростислав Пилипчук та ін. Організовано і проведено семінар-практикум “Українське кіно часу російсько-української війни”, серія майстер-класів для студентів кафедри театрознавства та акторської майстерності зі сценічної мови та кінодубляжу з викладачами кафедри сценічної мови Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого: доктором мистецтва Кариною Сухоруковою та Андрієм Твердаком. Досліджено творчість одного із основоположників кубізму в скульптурі, українського та американського скульптора і художника Олександра Архипенка.
Кафедра соціокультурного менеджменту
“Менеджмент креативних індустрій: вітчизняний та європейський досвід” (№ держреєстрації 0123U102116, термін виконання роботи 01.01.2023–31.12.2026 рр.). Науковий керівник – доктор історичних наук, доцент Белінська Л. C.
Досліджено значення креативних індустрії в умовах сучасних реалій України, проаналізовано їхню роль у збереженні ментального здоров’я українців у часі російсько-української війни. Викладачі кафедри взяли участь у конференціях, де розкрито вплив мистецьких та культурних заходів на ментальне здоров’я, настрій українців, проведено порівняльний аналіз впливу подібних івентів у часи Першої та Другої світових війн. Розглянуто підходи до моделювання та оцінювання продуктивності капіталу регіонів України, в тому числі й мистецького, в умовах економічної нестабільності. Вивчено актуальні проблеми інформатизації соціокультурної сфери, методи дослідження менеджменту креативних індустрій дозволили визначити галузі креативних індустрій як знання про культуру в функціонуванні та перспективи її розвитку в постіндустріальному суспільстві. Доведено, що культурні індустрії дозволяють убезпечити економічні підстави розвитку культури. Різні галузі мистецтва володіють потужним економічним потенціалом, через дослідження окремих артефактів виникають нові перспективи суспільно-економічного розвитку роботи та участі у виконанні індивідуальних або колективних грантів.