Наукові напрямки

Кафедра бібліотекознавства і бібліографії

“Парадигма соціальнокомунікаційних досліджень в Україні на початку XXI ст.” (тема виконується в межах робочого часу, термін виконання – 01.01.2019 – 31.12.2022 рр., шифр – 0119U002404). Науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент Демчук Н.Р.

У пропонованій темі впродовж 2021 року відбувалися, зокрема, такі заходи: виявлення бібліографічної інформації, опублікованої на сторінках фахових періодичних видань “Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія”, “Бібліотечний вісник”, “Вісник Книжкової палати”, і формування бібліографічного списку на тему “Електронна бібліографія”; пошук і збір матеріалу, який висвітлює сучасні дослідження у розвитку терміносистеми бібліотекознавства й бібліографознавства; пошук, збір і систематизація матеріалу з метою аргументувати й довести когерентність теорій бібліопсихології М. Рубакіна та інформаційного метаболізму А. Кемпінського, обґрунтувати доцільність комплексно-системного використання цих теорій для формування новітньої цілісної гносеологічної доктрини, система координат якої у межах загальної дисциплінарної матриці системи соціальних комунікацій матиме незаперечну перевагу – як вислід міждисциплінарної взаємодії спричинить загальний ефект синергії у дослідженні усіх її рівнів і їх підсистем; розробка проблеми концептів інформаційного суспільства, а саме: особливостей відеконтенту соціальних мереж у контексті функціонального, світоглядного та мистецького концептів; вивчення умов проєктної діяльності в умовах сучасних проблем вищої освіти, її реформування і викликів глобалізаційного впливу з точки зору наукової різноаспектної інтернет-комунікації. Такий парадигмально зорієнтований підхід сприяє поглибленому розгляду і освітніх, і мистецьких, і культурних аспектів формування окремих явищ інформаційного суспільства в Україні, створює умови для того, щоби здійснити системний аналіз окремих понять та реалізувати спробу розробити теоретичні параметри для спостереження і вимірювання особливостей актуалізації інформаційного суспільства в українському науковому, мистецькому та освітньому просторі; збір та упорядкування архівних матеріалів, що висвітлює актуальні питання та проблеми організаційно-методичної роботи виконавчого комітету Комісії у справах Літературної Фундації імені Михайла Качковського (1904-1905 рр.); аналіз проєктної діяльності бібліотек, як одного з найбільш значущих напрямів її інноваційної діяльності, основних напрямів підвищення професійних компетентностей сучасного інформаційно-бібліотечного фахівця; формування рекомендацій у галузі безперервної бібліотечної освіти; опрацьовано як історичні джерела українську галицьку періодику 1860-х років і продовжено роботу над монографією про діяльність товариства “Галицько-руська матиця” за час від заснування (1848 р.) до початку 1880-х рр. з позицій видавничої діяльності “Галицько-руської матиці” у 1870-х роках та особливостей поширення її видань у Галичині.

Кафедра музикознавства та хорового мистецтва

“Українська музикознавча наукова думка та національна хорова культура в умовах інтеграційних культурно-мистецьких процесів розвитку сучасного європейського суспільства” (№ держреєстрації 0120U101905, термін виконання – 01.01.2020–31.12.2023 рр.). Науковий керівник – кандидат мистецтвознавства, доцент Дубровний Т. М.

Упродовж звітного періоду викладачі та аспіранти кафедри працювали над дослідженням українського духовного співу в національній культурі. Зокрема, на прикладі сакральної монодії та багатоголосого співу барокової доби розглянуто особливості впровадження нотації і розвитку партесного співу в Україні XVII-XVIII століть. Досліджено західноєвропейські трактати XVI століття та їх вплив на розвиток музичної теорії в Україні. Проаналізовано півчий сакральний репертуар в контексті зв’язків з фольклорними традиціями. Основні досягнення хорознавчого спрямування визначаються тим, що підготовлено до друку та видано дві антології партитур із текстами релігійно-духовного змісту (літургійні та позацерковні композиції українських та європейських композиторів). Розглянуто вплив представників «перемиської школи» на професійне мистецтво, духовну творчість та розважальну, салонну музику. Проаналізовано вплив австро-німецьких популярних лідертафельних пісень та бідермаєрового стилю, які мали безпосередній вплив на формування як професійної хорової та духовної композиторської творчості так і «легкої» музики. Проаналізовано пісенний жанр у творчості українських композиторів першої половини ХХ століття. Двоє співробітників (аспірантів) (ас. Патер А.Р. «Виконавські виміри української сакральної музики»; Младенова Т.В. «Крим у діалозі культур “Захід-Схід” на прикладі музичної творчості», ас. Младенова Т.В.) захистили дисертаційні дослідження та здобули науковий ступінь доктора філософії зі спеціальності 025 музичне мистецтво.

Кафедра музичного мистецтва

«Українська музична педагогіки та тенденції її розвитку у ХХІ столітті» (№ держреєстрації № 0120U101789, термін виконання – 01.01.2020–31.12.2023 рр.). Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, професор Тайнель Е. З.

Упродовж звітного періоду розкрито зміст хормейстерської діяльності, вивчено її складові. Охарактеризовано особливості музично-освітнього процесу в закладах дошкільної освіти, висвітлено ефективні методи та педагогічні технології музичного розвитку дошкільників. Опрацьовано та проаналізовано роль та місце С. Людкевича у духовно-історичному хронотопі ХХ століття та його внесок у розвиток музичного мистецтва Галичини. Запропоновано інноваційні форми проведення індивідуальних занять. Висвітлено специфіку викладання основного музичного інструменту у закладах педагогічного спрямування. Розкрито “генетичний код” П. Чайковського на основі нових психологічних досліджень особистості, що аргументується українською ментальною основою індивідуального стилю композитора. Вивчено екстраполяцію ідей Просвітництва в музичному мистецтві України та Європи. Частково досліджено прийоми застосування методу відносної сольмізації у педагогічній музичній практиці українських шкіл – як складову розвитку національної музичної педагогіки.

Кафедра режисури і хореографії

«Парадигма хореографічного мистецтва в світі та Україні (танцювальна культура, хореографічна педагогіка, систематика, взаємодія з культурно-історичними факторами)» (№ держреєстрації 0120U101781, термін виконання – 01.01.2020–31.12.2022 рр.). Науковий керівник – народний артист України, професор Петрик О.О.

Упродовж звітного періоду досліджено генезис, жанрово-стилістичні особливості хореографічної педагогіки усіх видів та новітніх форм хореографії в України та світі, вивчено взаємодію хореографічного мистецтва з культурними процесами діяльності людства. Проаналізовано вибір як основу створення та вирішення конфлікту у хореографічному творі. Визначено національні традиції кримських татар на прикладі аналізу танцю «Агир ава ве хайтарма». Досліджено феномен танцювальної культури некрасовських козаків. Опрацьовано методику виконання вправ біля опори для першого та другого років навчання з народно-сценічного танцю. Визначено основні аспекти особливостей виконання хореографічної лексики Волині на прикладі танцю «Гірка-вечір, гірка-ніч». З’ясовано створення хореографічного образу засобами пластичних і часових мистецтв. Вивчено взаємозв’язок балетмейстера з художником та композитором під час створення хореографічного твору, провідні авторські баянні школи України як визначальний складник регіональної інструментальної традиції, а також діяльність львівської баянної школи у тематиці науково-практичних конференцій. Дослідження ґенези запровадженої авторської методики режисури та композиції великих хореографічних творів, вивчення використання методики в роботі різноформатних та різнопланових хореографічних колективів; проаналізовано творчість народного колективу Модерн-балету «Акверіас»: 90-х роки ХХ століття – 20-і роки ХХІ століття. Робота з архівами колективу за 35 років його діяльності. Дослідження методів викладання класичного танцю в межах класичного університету. Дослідження розвитку та популяризації класичного танцю в Україні. Дослідження тіла людини з точки зору його здоров’я в класичному танці. Підготовка відкритих показових уроків з предмету теорія та методика викладання класичного танцю.

Кафедра театрознавства та акторської майстерності

«Мистецька культура України і європейський контекст: джерелознавчі та порівняльні дослідження» (№ держреєстрації 0119U002403, термін виконання – 01.01.2019–31.12.2021 рр. Науковий керівник – народний артист України, професор Козак Б. М.

Опрацьовано значний корпус джерелознавчих матеріалів з історії театральної критики в Галичині та історії українського театру в Галичині у контексті розвитку європейського театру першої половини ХХ століття Особливу увагу приділено вивченню українсько-польських театральних взаємин в історичному окресі від пізнього середньовіччя до ХХ століття. Продовжено мультидисциплінарний науковий дискурс, синтезуючий дослідження національного образотворчого, музичного, театрального та кіно-мистецтва. Акцентовано на закономірностях розвитку української театральної культури як складової європейського мистецького простору, інтеграційних процесах входження української сцени в процеси та явища, притаманні модерній європейській культурі, а також розглянуто місце та значення українського театрального досвіду у трансляції західноєвропейських мистецьких здобутків на схід.

Кафедра соціокультурного менеджменту

«Менеджмент соціокультурної діяльності як галузь прикладного культурознавства» (№ держреєстрації 0119U002401, термін виконання роботи 01.01.2019–31.12.2022 рр.). Науковий керівник – доктор мистецтвознавства, професор Козаренко О. В.

Досліджено теоретико-методологічні основи менеджменту соціокультурної діяльності, обґрунтовано концептуальні засади та проаналізовано тенденції розвитку регіонального соціокультурного менеджменту, як складової прикладного культурознавства, вивчено історичні аспекти соціокультурної діяльності національної еліти та визначено її місце і роль в процесах націо- та державотворення. З метою розширення об’єктно-наукової бази прикладного культурознавства, вивчено культурну сферу сучасного міста та визначено її вплив на економічний розвиток міст через зміну виховної функції на засадах впровадження нових елементів дизайну міського простору. Розвинуто понятійний інструментарій івент-менеджменту, зокрема виділено дискусійні аспекти понять «подія» та «івент», а також обґрунтовано поняття «івент-заходу» як прикладного інструменту популяризації національної культури. Проаналізовано регіональні аспекти надання публічних соціокультурних послуг та вивчено проблему ексклюзивності інституційного базису регулювання регіонального соціокультурного розвитку. Окреслено проблематику на надано рекомендації з розвитку жіночого підприємництва, у тому числі – у соціокультурній сфері. Вивчено історичний прояв культурологічного феномену формування етичних цінностей на прикладі держав стародавнього світу та поглиблено методику порівняльного аналізу використання рослинної символіки у національній обрядовості українців, досліджено регіонально-історичні аспекти та визначено політичні мотиви і соціокультурні наслідки переселення українців після Другої світової війни. Сформовано концептуальні засади дослідження українського музичного бідермаєра, розкрито мистецтвознавчу сутність логосного виконавства, як діяльної семіотики, а також вивчено мистецькі аспекти лемківської пісні та коломийки у просторі української культури.