Менеджмент об’єктів історико-культурної спадщини

Тип: Нормативний

Кафедра: соціокультурного менеджменту

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
104Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
1016Сирота Л. Б.КМД-1м

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1016КМД-1мСирота Л. Б.

Опис курсу

Інформація про курс

Курс розроблено таким чином, щоб студент засвоїв теоретичні знання і практичні навички технології менеджменту стосовно особливостей професійної діяльності в галузі управління історико-культурною спадщиною, її охорони та ефективного використання, аналіз правової бази та інтеграції українських установ у світовий культурний простір.

Курс викладається на денній формі навчання.

Відеоконфереція курсу на час дистанційного навчання

Мета та завдання курсу

Мета – формування системи базових знань у сфері менеджменту об’єктів історико-культурної спадщини, розуміння концептуальних засад системного управління останніми; набуття вмінь розробки і прийняття управлінських рішень щодо об’єктів історико-культурної спадщини.

Завдання – розкрити і засвоїти сутність, мету і завдання менеджменту об’єктів історико-культурної спадщини, визначити і вміти застосувати на практиці його основні функції; розкрити соціальні аспекти і наукові методи прийняття управлінських рішень; стилі та моделі керівництва об’єктами історико-культурної спадщини; зрозуміти особливості оцінки ефективності управління об’єктами історико-культурної спадщини.

Очікувані результати навчання

Відповідно до Освітньо-професійної програми 028 «Менеджмент соціокультурної діяльності» другого (магістерського) рівня вищої освіти у результаті вивчення навчальної дисципліни «Менеджмент об’єктів історико-культурної спадщини» студент повинен набути компетентності:

ЗК02. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.

ЗК04. Здатність приймати обґрунтовані рішення.

ЗК06. Здатність працювати в міжнародному контексті.

ЗК08. Здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети.

ЗК10. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

ЗК15. Здатність вдосконалювати власне навчання і виховання, включно з удосконаленням навчальних і дослідницьких навичок.

ФК02. Здатність до практичної адаптації науково-обґрунтованих соціокультурних практик в їх глобальному, глокальному і локальному вимірах.

ФК04. Здатність вирішувати соціокультурні проблеми за невизначених умов і вимог та надавати науково-обґрунтовані, професійні рекомендації та висновки.

ФК06. Здатність швидко адаптуватися до викликів часу, до специфічних умов і напрямів професійної діяльності.

ФК07. Здатність здійснювати експертизу та надавати консультаційну допомогу у розробленні соціокультурних проектів і програм.

ФК08. Здатність застосовувати креативні технології на практиці.

ФК10. Здатність до прогностичної та проектної діяльності у сфері культури, моделювання інноваційних соціально-культурних процесів і явищ, виявлення тенденцій їх розвитку.

ФК13. Здатність розуміння сучасних соціокультурних процесів.

ФК17. Здатність до впровадження в соціально-культурну діяльність інноваційних, художньо-творчих, рекреативних, інформаційних технологій та проектів.

Програмними результатами навчання на курсі є:

ПРН01. Відшуковувати, аналізувати та оцінювати інформацію, необхідну для постановки і вирішення як професійних завдань так і особистісного розвитку.

ПРН03. Вміти збирати та інтегрувати докази власної дослідницької позиції, обґрунтовувати результати соціокультурних практик, презентувати і відстоювати власну думку щодо результатів досліджень та інновацій.

ПРН05. Використовувати міждисциплінарний підхід до вирішення складних задач і проблем соціокультурної діяльності.

ПРН08. Використовувати «модель 4к» для розв’язання задач і прийняття рішень, ведення переговорів і наукових дискусій у сфері менеджменту соціокультурної діяльності.

ПРН10. Здійснювати стратегічне, діагностичне, оперативне управління соціокультурними інституціями і проектами.

ПРН15. Застосовувати отримані знання та демонструвати обізнаність у сучасних світових соціокультурних практикаx.

ПРН16. Вміти самостійно приймати відповідні рішення та нести за них відповідальність.

ПРН20. Вміти налагоджувати локальну, державну та міжнародну співпрацю між культурними інституціями, громадськими організаціями, державними установами, приватним підприємництвом.

Вивчення дисципліни передбачає досягнення такого кваліфікаційного рівня підготовки студентів, за якого вони повинні:
знати

  • сутність, мету й завдання менеджменту об’єктів історико-культурної спадщини;
    наукові теорії менеджменту;
  • зміст та способи реалізації функцій менеджменту об’єктів історико-культурної спадщини;
  • соціальні аспекти і наукові методи прийняття управлінських рішень;
  • зміст та види комунікацій;
  • стилі та моделі керівництва об’єктами історико-культурної спадщини;
  • особливості оцінки ефективності управління об’єктами історико-культурної спадщини.

вміти

  • запровадити певну інформаційну систему, яка б забезпечила стратегічне планування та обґрунтування прийняття управлінських рішень щодо об’єктів історико-культурної спадщини;
  • розробити організаційну структуру управління об’єктами історико-культурної спадщини;
  • обрати форми ефективного контролю об’єктів історико-культурної спадщини;
  • застосувати прийоми мотивації працівників;
  • забезпечити ефективну систему комунікацій;
  • проводити оцінку ефективності управління об’єктами історико-культурної спадщини.

 

Детальніше у Силабусі курсу «Менеджмент об’єктів історико-культурної спадщини»

 

Рекомендована література

Базова:

  1. Конституція України. Затверджена ВР України 28.06.1996 р. // Відомості ВР України. – 1996. – №30.
  2. Господарський Кодекс України. – К., Парламентське видавництво, 2003.
  3. Про культуру : Закон України від 14.12.2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 24. – Ст. 169.
  4. Про музеї та музейну справу : Закон України від 29.06. 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 25. – Ст. 191.
  5. Про охорону культурної спадщина : Закон України від 08.06.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 39. – Ст. 333.
  6. Засади діяльності пам‘яткоохоронних організацій // Пам’яткознавство: правова охорона культурних надбань : зб. док. / редкол.: Ю. П. Богуцький, М. І. Яковлєв, М. М. Яковина та ін. ; Ін-т культурології Акад. мистецтв України. – К., 2009. – С. 362–408.
  7. Збірник нормативно-правових актів з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей (станом на 01 грудня 2006 року) / упоряд.: О. В. Юрченко-Микита, Ю. О. Приходнюк ; Держ. Служба контролю за переміщенням культ. цінностей через держ. кордон України. – К. : АРТЛІТ, 2006. – 319 с.
  8. Акер Д. Стратегическое рыночное управление / Д. Акер. Пер. с англ.; под ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПб.: Питер, 2002. – 544 с.
  9. Акуленко В. Охорона скарбів як пам’яток історії та культури у внутрішньому і міжнародному праві / В. Акуленко // Пам’ятки України : Історія та культура. – 2003. – № 4. – С.52–61.
  10. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф. – СПб.: Питер Ком, 2002. – 416 с.
  11. Базелюк В. Видовий та безпосередній об’єкти знищення, руйнування або пошкодження пам’яток – об’єктів культурної спадщини та самовільного проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці / В. Базелюк // Вісник прокуратури. – 2010. – № 9. – C. 71–77.
  12. Базелюк В. Особливості об’єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК України (Незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини) / В. Базелюк // Вісник прокуратури. – 2011. – № 8. – C. 85–91.
  13. Боумэн К. Основы стратегического менеджмента / К. Боумэн. – М.: Банки и биржи; Издат. об-ние «ЮНИТИ», 2003. – 153 с.
  14. Виханский О. С. Стратегическое управление / О. С. Виханский. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Гардарика, 2005. – 296 с.
  15. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання / В.Г. Герасимчук. – К.: КНЕУ, 2006. – 360 с.
  16. Загальнодержавна програма збереження та використання об’єктів культурної спадщини на 2004 – 2010 роки // Офіційний вісник України. – 2004. – № 19. – C. 52–60.
  17. Идрисов А.Б. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций / А.Б. Идрисов, С.В. Картышев, А.В. Постников. – М.: ИИД «ФИЛИНЪ», 2006. – 272 с.
  18. Касьяненко В. О. Моделювання та прогнозування економічних процесів / В. О. Касьяненко, Л. В. Старченко. – С.: Університетська книга, 2006. – 185 с.
  19. Кириченко О. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності / О. Кириченко, I. Ковас, А. Ятченко. – К.: Фінансист, 2004. – 548 с.
  20. Круглов М.И. Стратегическое управление компанией / Круглов М.И.. – М.: Русская Деловая Литература, 2005. – 768 с.

 Інтернет-джерела:

  1. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку: http://www.ssmsc.gov.ua.
  2. Державна служба статистики України: ukrstat.gov.ua.
  3. Державна фіскальна служба України: http://www.sfs.gov.ua.
  4. Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва: http://www.dkrp.gov.ua/control/uk/index.
  5. Ліга Бізнес Інформ: liga.net.
  6. Міністерство фінансів України: http://www.minfin.gov.ua.
  7. Нормативні акти України: nau.kiev.ua.
  8. Рахункова палата України: http://www.ac-rada.gov.ua.
  9. Сервер Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.

Силабус: "Менеджмент об'єктів історико-культурної спадщини"

Завантажити силабус