Навчання > Менеджмент об’єктів історико-культурної спадщини

Менеджмент об’єктів історико-культурної спадщини

Тип: Нормативний

Кафедра: соціокультурного менеджменту

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
104Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
1016професор Гнаткович О. Д.КМД-1м

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1016КМД-1мпрофесор Гнаткович О. Д.

Опис курсу

Інформація про курс

Курс розроблено таким чином, щоб студент засвоїв теоретичні знання і практичні навички технології менеджменту стосовно особливостей професійної діяльності в галузі управління історико-культурною спадщиною, її охорони та ефективного використання, аналіз правової бази та інтеграції українських установ у світовий культурний простір.

Мета та завдання курсу

Мета – формування системи базових знань у сфері менеджменту об’єктів історико-культурної спадщини, розуміння концептуальних засад системного управління останніми; набуття вмінь розробки і прийняття управлінських рішень щодо об’єктів історико-культурної спадщини.

Завдання – розкрити і засвоїти сутність, мету і завдання менеджменту об’єктів історико-культурної спадщини, визначити і вміти застосувати на практиці його основні функції; розкрити соціальні аспекти і наукові методи прийняття управлінських рішень; стилі та моделі керівництва об’єктами історико-культурної спадщини; зрозуміти особливості оцінки ефективності управління об’єктами історико-культурної спадщини.

Очікувані результати навчання

Відповідно до Освітньо-професійної програми 028 «Менеджмент соціокультурної діяльності» другого (магістерського) рівня вищої освіти у результаті вивчення навчальної дисципліни «Менеджмент об’єктів історико-культурної спадщини» студент повинен набути компетентності:

ЗК04. Здатність приймати обґрунтовані рішення.

ЗК06. Здатність працювати в міжнародному контексті.

ФК07. Здатність здійснювати експертизу та надавати консультаційну допомогу у розробленні соціокультурних проєктів і програм.

ФК08. Здатність застосовувати креативні технології на практиці.

ФК11. Здатність розробляти ефективні системи маркетингу соціокультурних продуктів та послуг (просування проєктів, програм, акцій, івентів тощо).

ФК13. Здатність усвідомлювати рівні можливості та гендерні проблеми, передбачувати та враховувати їх при побудові команди та реалізації соціокультурних проєктів.

Програмними результатами навчання на курсі є:

ПРН01. Відшуковувати, аналізувати та оцінювати інформацію, необхідну для постановки і вирішення як професійних завдань так і особистісного розвитку.

ПРН03. Вміти збирати та інтегрувати докази власної дослідницької позиції, обґрунтовувати результати соціокультурних практик, презентувати і відстоювати власну думку щодо результатів досліджень та інновацій.

ПРН05. Використовувати міждисциплінарний підхід до вирішення складних задач і проблем соціокультурної діяльності.

ПРН08. Використовувати «модель 4к» для розв’язання задач і прийняття рішень, ведення переговорів і наукових дискусій у сфері менеджменту соціокультурної діяльності.

ПРН10. Здійснювати стратегічне, діагностичне, оперативне управління соціокультурними інституціями і проєктами.

ПРН11. Організовувати конструктивний діалог між зацікавленими стейкхолдерами соціокультурних трансформацій задля досягнення спільно визначеної мети (місії).

ПРН15. Ефективно застосовувати отримані знання на практиці на основі обізнаності у специфіці сучасних соціокультурних процесів.

Ключові слова

Менеджмент, історико-культурна спадщина, об’єкти історико-культурної спадщини, управлінські рішення, пам’ятки старовини, охорона пам’яток культури, реставрація, консервація, паспортизація, оцифрування об’єктів культурної спадщини, організаційна структура, ефективний контроль, мотивація, система комунікацій, оцінка ефективності управління, стилі та моделі керівництва, маркетинг культурної спадщини.

Теми

Тема 1. Вступ. Теоретико-методологічні проблеми збереження, використання, популяризації культурної спадщини.
Тема 2. Пам’ятки старовини.
Тема 3. Діяльність наукових товариств і центрів з вивчення та збереження пам’яток старовини.
Тема 4. Світовий та український досвід законодавчої та практичної діяльності з охорони пам’яток культури у ХVІІІ – ХХІ ст.
Тема 5. Реставрація, консервація, паспортизація і оцифрування пам’яток культури.
Тема 6. Комерціалізація об’єктів культурної спадщини.
Тема 7. Маркетинг культурної спадщини.
Тема 8. Проблеми фінансування культурної спадщини в Україні. Соціокультурне проектування у сфері культурної спадщини.

Детальніше у Силабусі курсу «Менеджмент об’єктів історико-культурної спадщини»

Рекомендована література

Базова:

  1. Конституція України. Затверджена ВР України 28.06.1996 р. // Відомості ВР України. – 1996. – №30.
  2. Господарський Кодекс України. – К., Парламентське видавництво, 2003.
  3. Про культуру : Закон України від 14.12.2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 24. – Ст. 169.
  4. Про музеї та музейну справу : Закон України від 29.06. 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 25. – Ст. 191.
  5. Про охорону культурної спадщина : Закон України від 08.06.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 39. – Ст. 333.
  6. Засади діяльності пам‘яткоохоронних організацій // Пам’яткознавство: правова охорона культурних надбань : зб. док. / редкол.: Ю. П. Богуцький, М. І. Яковлєв, М. М. Яковина та ін. ; Ін-т культурології Акад. мистецтв України. – К., 2009. – С. 362–408.
  7. Збірник нормативно-правових актів з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей (станом на 01 грудня 2006 року) / упоряд.: О. В. Юрченко-Микита, Ю. О. Приходнюк ; Держ. Служба контролю за переміщенням культ. цінностей через держ. кордон України. – К. : АРТЛІТ, 2006. – 319 с.
  8. Акуленко В. Охорона скарбів як пам’яток історії та культури у внутрішньому і міжнародному праві / В. Акуленко // Пам’ятки України : Історія та культура. – 2003. – № 4. – С.52–61.
  9. Базелюк В. Видовий та безпосередній об’єкти знищення, руйнування або пошкодження пам’яток – об’єктів культурної спадщини та самовільного проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці / В. Базелюк // Вісник прокуратури. – 2010. – № 9. – C. 71–77.
  10. Базелюк В. Особливості об’єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК України (Незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини) / В. Базелюк // Вісник прокуратури. – 2011. – № 8. – C. 85–91.
  11. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання / В.Г. Герасимчук. – К.: КНЕУ, 2006. – 360 с.
  12. Загальнодержавна програма збереження та використання об’єктів культурної спадщини на 2004 – 2010 роки // Офіційний вісник України. – 2004. – № 19. – C. 52–60.
  13. Касьяненко В. О. Моделювання та прогнозування економічних процесів / В. О. Касьяненко, Л. В. Старченко. – С.: Університетська книга, 2006. – 185 с.
  14. Кириченко О. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності / О. Кириченко, I. Ковас, А. Ятченко. – К.: Фінансист, 2004. – 548 с.

 Інтернет-джерела:

  1. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку: http://www.ssmsc.gov.ua
  2. Державна служба статистики України: ukrstat.gov.ua
  3. Державна фіскальна служба України: http://www.sfs.gov.ua
  4. Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва: http://www.dkrp.gov.ua/control/uk/index.
  5. Ліга Бізнес Інформ: liga.net
  6. Міністерство фінансів України: http://www.minfin.gov.ua
  7. Нормативні акти України: nau.kiev.ua.
  8. Рахункова палата України: http://www.ac-rada.gov.ua
  9. Сервер Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua

Силабус: "Менеджмент об'єктів історико-культурної спадщини"

Завантажити силабус