Історія зарубіжної музики (014 Середня освіта (Музичне мистецтво))

Тип: Нормативний

Кафедра: музикознавства та хорового мистецтва

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
13Іспит
22Немає
31Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
124Кушніренко О. А.КМО-11
216Кушніренко О. А.КМО-11
38Кушніренко О. А.КМО-21

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
124КМО-11Кушніренко О. А.
216КМО-11Кушніренко О. А.
38КМО-21Кушніренко О. А.

Опис курсу

Курс історії зарубіжної музики узагальнює знання студентів з музично- теоретичних та історичних дисциплін, передбачає вивчення кращих зразків світової музичної класики, розвитку стародавньої та сучасної музики, велика увага приділяється аналізу музичних стилів.
Даний курс охоплює великий історичний період: стародавня музика розглядається переважно з позицій філософсько-естетичних засад, при вивченні класицизму та романтизму посилюється увага до творчого портрету композитора, його стилю, до розвитку жанрів та будови музичних творів. Сучасне музичне мистецтво вивчається як заключний період розвитку зарубіжної культури, розкривається співвідношення традиційного та новаторського в музиці композиторів різних направлень і творчих групувань.

Мета: ознайомити студентів з основними етапами історичного розвитку зарубіжного музичного мистецтва; сформувати комплекс
загальних уявлень про основні риси кожної з історичних епох у музиці; розширити сферу відомостей про визначних представників музичної культури різних історичних періодів; забезпечити знання про найважливіші твори світової музичної класики, типи музичних форм і жанрів.
Завдання: дати студентам систематичні знання основ історії
зарубіжного музичного мистецтва на основі кращих зразків світової
музичної класики; вивчити творчість композиторів різних історичних епох; виробити самостійність у сприйнятті музичного мистецтва; розвинути здатність самостійно оцінювати музичні явища, їхню природу, специфіку; підвищити у студентів рівень ерудиції та професіоналізму.

У результаті вивчення даного курсу студент буде
знати: закономірності становлення музичної культури; основні етапи розвитку зарубіжної музичної культури; особливості музичних стилів і напрямків різних епох, які їм відповідають; творчість провідних композиторів, жанри та окремі музичні твори; теоретичні питання (монографічні та оглядові теми);
вміти: творчо застосовувати набуті знання на практиці при визначенні форми та слуховому аналізі музичного твору; мислити, висловлювати думку; визначати стилі, напрямки і жанри; визначити музичний твір, його фрагменти, автора на слух; самостійно проробити теми курсу за рекомендованою літературою (реферати, доповіді, презентації); застосовувати одержані знання при вирішенні професійних завдань.

 

Рекомендована література

Основна література:
Абрамович С., Чікарькова М. Світова та українська культура. Л., 2004.
Галацкая В. С. Музыкальная литература зарубежных стран. Вып.І. – М., 1985. – 351 с.
Галацкая В. С. Музыкальная литература зарубежных стран. Вып.ІІІ / Под ред. Е.М. Царевой. – М., 1977. – 560 с.
Гивенталь И. А., Щукина-Гингольд Л. Д. Музыкальная литература. Вып. ІІ. – М., 1984. – 442 с.
Гивенталь И., Щукина Л. Музыкальная литература. Вып. 1. М., 1986.
Гивенталь И. А., Гингольд Л. Д.. Музыкальная литература. Г. Ф. Гендель, И. С. Бах. – М., 1986. – 443 с.
Грубер Р. И. Всеобщая история музыки. Ч. І. – М., 1965. – 384 с.
Дідич Г. С. Історія західноєвропейської музики. Ч. І. – Кіровоград, 2005. – 226 с.
Друскин М. История зарубежной музыки второй половины ХІХ века. Вып. ІV. – М., 1976. – 519 с.
Друскин М. Зарубежная музика первой половины ХІХ века. М., 1967.
Друскин М. Музыкальная литература зарубежных стран. М., 1976.
Зарубежная музыка ХХ века. Материалы и документы. / Ред.-сост. и коммент. И. В. Нестьева. – М., 1975. – 254 с.
Конен В. История зарубежной музыки. Вып. ІІІ. Германия, Австрия, Италия, Франция, Польша с 1789 года до середины ХІХ века. – М., 1984. – 634 с.
Левик Б.В. История зарубежной музыки. Вып. ІІ. Вторая половина ХVІІІ века. – М., 1974. – 277 с.
Левик Б. В. Музыкальная литература зарубежных стран. Вып. ІV. – М., 1973. – 493 с.
Левик Б. В. Музыкальная литература зарубежных стран. Вып. ІІ. – М., 1979. – 302 с.
Ливанова Т. История западноевропейской музыки до 1789 года. Кн. вторая от Баха к Моцарту. – М., 1987. – 468 с.
Ливанова Т. История западноевропейской музыки до 1789 года, Т. І. – М., 1983. – 695 с.
Ливанова Т. История западноевропейской музыки до 1789 года (в 2-х томах) М., 1983.
Музыкальная литература зарубежных стран. Вып. V / Под. ред. Б. Левика. – М., 1980. – 391 с.
Музыка ХХ века. Очерки. Ч. І. 1890 – 1917. Кн. 1. / Ред. Д. В. Житомирский. – М., 1976. – 303 с.
Попова Т. В. Зарубежная музыка ХVІІІ и начала ХІХ века. – М., 1976. – 190 с.
Розеншильд К. К. История зарубежной музыки. Вып. І. – М., 1973
– 535с.
Филенко Г. Французская музыка первой половины ХХ века. Очерки. – Л., 1983. – 232 с.
Шнеерсон Г. М. Французская музыка ХХ века. – М., 1970. – 576 с.
Шнеерсон Г. М. Портреты американских композиторов. – М., 1977. – 230 с.

Додаткова література:
Аберт Герман. В. А .Моцарт. Ч. 2. – М., 1990.
Александрова В. Н., Мейлих К. И. Ференц Лист. – Л., 1968.
Альшванг А. А. Произведения К. Дебюсси и М. Равеля. – М., 1963.
Альшванг А. А. Рихард Вагнер. – В кн.: Альшванг А. Избр. соч. Т.2. – М., 1965.
Альшванг А. А. Бетховен. Очерк жизни и творчества. – М., 1977.
Альшванг А. А. Йозеф Гайдн. – В кн.: Альшванг А. Избр. соч. в 2-х т. Т.2. – М., 1965.
Альшванг А. А. Французский музыкальный импрессионизм. – М., 1945.
Альшванг А. А. Эеспрессионизм в музыке. –«СМ». 1959, № 1.
Античная музыкальная эстетика. М., 1960.
Арський Ф. У країні міфів. К., 1971.
Ауэрбах Л. Д. Рассказы о вальсе. – М. , 1980.
Белоненко А. Георг Гендель. 1685 – 1759. Краткий очерк жизни и творчества. – Л., 1971.
Белза И. Ф. Антонин Дворжак. – М., – Л., 1949.
Белецкий И. Кристоф Виллибальд Глюк. – ЛО., 1971.
Берков В. О. Симфонии Бетховена. Путеводитель. – М., 1970.
Берлиоз Г. Избранные статьи. – М., 1956.
Бронфин Е. Ф. Джоаккино Россини. 1792 – 1864. Краткий очерк жизни и творчества. – М., 1966.
Брянцева В. Мифы Древней Греции и музыка. М., 1967.
Булучевский Ю., Фомин В. Краткий музыкальный словарь для учащихся. 9-е изд., Л., 1988.
Булучевский Ю., Фомин В. Старинная музика. Словарь. М., 1996.
Вагнер Р. Статьи и материалы. – М., 1974.
Вайнкоп Ю., Гусин И. Краткий биографический словарь композиторов.4-е изд., Л., 1979.
Великович Э. И. Жорж Бизе. 1838 – 1875. Краткий очерк жизни и творчества. – Л ., 1969.
Вульфиус П. А. Классические и романтические тенденции в творчестве Шуберта. – М., 1974.
Вульфиус П. Франц Шуберт. Очерки жизни и творчества. – М., 1983.
Гаал Д. Ш. Лист. – М., 1977.
Галацкая В. С. И. С. Бах. – М., 1966.
Галацкая В. С. Гендель. – М., 1960.
В. Гендель. – М., 1989.
Герцман Е. Музыка Древней Греции и Рима. СПб, 1995.
Гозенпуд А. А. Оперный словарь. – М. – Л., 1965.
Гольденвейзер А. Б. 32 сонаты Бетховена. – М., 1966.
Друскин М. С. Фортепианные концерты Моцарта. – М., 1959.
Гольдшмидт Гарри. Франц Шуберт. Жизненный путь. – М., 1968. 27.
Друскин М. С. Австрийский експрессионизм. – В кн.: Друскин М.С. О западноевропейской музыке ХХ века. – М., 1973.
Друскин М. С. Р. Вагнер. – М., 1963.
Друскин М. И. С. Бах. – М., 1981.
Друскин М. С. Иоганнес Брамс. – М., 1970.
Иванов-Борецкий М. Музыкально-историческая хрестоматия. – М., 1936, Т.2.
Іванова І. Л., Куколь Г. В., Черкашина М. Р. Історія опери. – К., 1998.
Житомирський Д. Р. Шуман. – М., 1988.
Калинина Н. Клавирная музыка Баха в фортепианном классе. – ЛО, 1974.
Келдыш Т. Г. Пуччини. 1858 – 1924. Краткий очерк жизни и творчества. –Л., 1962.
Кенигсберг А. К. Карл Мария Вебер. – М. – Л., 1965.
Конен В. Театр и симфония. – М., 1989.
Конен В.Д. Шуберт. – М., 1959.
Кононов В. Нидерландские композиторы ХV – ХVІ веков. Л., 1984.
Корто А. Шопен. – В кн.: О фортепианном искусстве. – М., 1965.
Краузе Э. Рихард Штраус. Образ и творчество. – М., 1961.
Крауклис Г. В. Симфонические поэмы Ф. Листа. – М., 1954.
Кремлев Ю.А. Эдвард Григ. – М., 1958.
Кремлев Ю. Клод Дебюсси. – М., 1965.
Кремлев Ю. Й. Гайдн. М., 1972.
Кремлев Ю. Фортепианные сонаты Бетховена. – М., 1970.
Кремлев Ю. Фортепианные сонаты Л. Бетховена.- Л., 1980.
Кречмар Г. История оперы. – Л., 1925.
Криктяева Т. С. Бедржих Сметана. 1824 – 1884. Краткий очерк жизни и творчества. – Л., 1976.
Крунтяева Т. Итальянская комическая опера ХVІІІ века. – М., 1981.
Кузнецов К. А., Ямпольский И.М. Арканджело Корелли. – М., 1953.
Кузнецов К. Музыкально-исторические портреты. – М., 1937.
Куперен Ф. Искусство игры на клавесине. –М., 1973.
Лаврентьева И. В. Симфонии Шуберта. – М., 1967.
Левашева О. Е. Пуччини и его современники. – М., 1980.
Левик Б. В. Франц Шуберт. – М. – Л, 1952.
Левик Б. В. «Сельская честь» П. Масканьи. – М., 1957.
Ливанова Т. Музыкальная драматургия И. С. Баха и ее исторические связи. – М., 1980.
Лист Ф. Ф. Шопен. – М., 1956.
Литературные манифесты западноевропейских романтиков. – М., 1980.
Лосєв О. Шестаков Д. Антична музична естетика. – М., 2004.
Мазель Л. А. Шопен. – М., 1960.
Майлер Ф. Иоганн Штраус. – М., 1980.
Маркези Г. Опера.(путеводитель), – М., 1990.
Мейлих Е. Иоганн Штраус. Из истории венского вальса. – Л., 1969.
Мильштейн Я. И. Хорошо темперированный клавир И. С. Баха и особенности его исполнения. – М., 1967.
Мильштейн Я. И. Лист. Т, 2. – М., 1971.
Моцарт В. А. Избр. переписка. – М., 1958.
Музыкальная энциклопедия. ( в 6-ти томах), М., 1973-1982.
Музыкальная эстетика Германии ХІХ века ( в 2-х томах)– М., 1984.
Музична естетика античного світу. К., 1974.
Музыкальная эстетика западноевропейского Средневековья и Возрождения. М., 1986
Музыкальный энциклопедический словарь. М., 1990.
Нестьев И. В. Джакомо Пуччини и итальянский веризм. – В кн.:
Нестьев И. В. На рубеже двух столетий. – М., 1967.
Нестьев И. В. Клод Дебюсси, Морис Равель и французский импрессионизм. – В кн.: Нестьев И. В. На рубеже двух столетий. – М., 1961
Новак Л. Йозеф Гайдн. Жизнь, творчество, историческое значение. – М., 1973.
Оперы Верди. Путеводитель. – М., 1971.
Орджоникидзе Г. Ш. Оперы Верди на сюжеты Шекспира. –М., 1967.
Павленко Ю. Історія світової цивілізації. – К., 1999.
Письма Л. Бетховена. 1787 – 1811 /Сост., автор вступ. статьи и коммент. Н. Л. Фишман. – М., 1970.
Письма Л. Бетховена. 1812 – 1816 /Сост., автор вступ. статьи и коммент. Н. Л. Фишман. – М., 1977.
Пэрриш К., Оул Дж. Образцы музыкальных форм от григорианского хорала до Баха. – Л., 1975.
Ренессанс. Барокко. Классицизм. Проблема стилей в западноевропейском искусстве ХV – ХVІІ веков. – М., 1966.
Розеншильд К. К. Густав Малер. – М., 1975.
Роллан Р. Жизнь Л. Бетховена. – М., 1964.
Роллан Р. Музыканты прошлых дней. – М., 1938.
Россини Дж. Избранные письма. Высказывания. Воспоминания. – М., 1968.
Рубинштейн А. Музыка и ее представители. – М., 1981.
Рыцарев С. А. Кристоф Виллибальд Глюк. –М., 1987.
Серов А. Н. Критические статьи. – СПб., 1892.
Синявер А. С. Джоаккино Россини. Жизнь и творчество. – М., 1964.
Смирнов В. В. Морис Равель и его творчество. – Л., 1981.
Соловцова Л. А. «Аида». Беседы о музыке. – «МЖ», 1977, № 9.
Соловцова Л. А. Джузеппе Верди. – М., 1966.
Соллертинский И. Кристоф Виллибальд Глюк. Музыкально-исторические этюды. – Л., 1956.
Стасов В.В. Лист, Шуман и Берлиоз в России. – М., 1954.
Теодор-Валенси «Берлиоз». – М., 1969.
Хохлов Ю. Н. «Лесной царь» Франца Шуберта. – «МЖ», 1972, № 17.
Хохловкина А. А. Берлиоз. – М., 1960.
Хохловкина А. А. Бизе. – М., 1954.
Хохловкина А. А. «Севильский цирюльник» Дж. Россини. – М., 1958.
Хубов Г. І. С. Бах. – М., 1963.
Цыпин Г. М. Морис Равель. – М., 1959.
Черная Е. С. Моцарт. Жизнь и творчество. – М., 1966.
Черная Е. Вольный стрелок. – «МЖ», 1971, № 18.
Черная Е. С. Франц Шуберт. – М., 1966.
Чичерин Г. В. Моцарт. Исследовательский этюд. – М., 1977.
Швейцар А. И. С. Бах. – М., 1964.
Штейпресс Б. Популярный очерк истории музыки до ХІХ века. – М., 1963
Штейпрресс Б. Музыка ХІХ века.(ч. І). Классицизм и романтизм. – М., 1968
Шедевры мирового оперного искусства: история создания. – К., 1993

Інтернет-джерела: 
dspace.msu.edu.ua › bitstream
https://pandia.ru/text/79/497/45236.php
https://pandia.ru/text/79/497/45236.php
dls.ksu.kherson.ua › dls › Library › LibdocView

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму

Силабус:

Завантажити силабус