Лабораторія лабораторія музично-медієвістичних досліджень
- Про лабораторію
- Співробітники
- Методичні матеріали
- Дослідження
Про лабораторію
Лабораторія музично-медієвістичних досліджень є науково-дослідною і навчально-методичною інституцією, структурним підрозділом Факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка. Створена 30 червня 2023 року з метою поглиблення наукових досліджень в царині музичної медієвістики з подальшою інтеграцією у міжнародний науковий дискурс, а також задля формування тематичних медієвістичних матеріалів для навчальних курсів в межах гуманітарного циклу у Львівському університеті.
Заснування Лабораторії стало важливим етапом на шляху відновлення наукових пріоритетів кафедри музикології Львівського університету, заснованої відомим польським вченим Адольфом Хибінським у 1912 році. Кафедра розбудовувалася на засадах німецької системи організації музикологічної освіти, здобутої вченим в Мюнхенському університеті і базованої на особливій увазі до дослідження джерельних матеріялів. Це зумовило особливі зацікавлення вченого у сфері медієвістики і, в подальшому, сприяло вихованню цілого сузір’я музикологів європейського масштабу. На сучасному етапі методологічний підхід А. Хибінського суголосний пріоритетним засадам діяльності Лабораторії, а саме:
- створенню наукової бази для досліджень в царині української музичної медієвістики;
- поглибленому вивченню історії української музики на різних етапах її зв’язків із культурно-мистецькою спадщиною греко-візантійського та західноєвропейського ареалів;
- популяризації рукописних та стародрукованих джерел у цифровому форматі;
- формуванню електронної бібліотеки матеріалів медієвістичного ракурсу;
- публікації тематичних науково-дослідних і навчально-методичних праць;
- залученню студентів, аспірантів і молодих вчених до наукових та науково-дослідних робіт;
- інтеграції української медієвістики у міжнародний науковий дискурс.
Завдяки тісній співпраці з кафедрою музикознавства і хорового мистецтва ЛНУ ім. Івана Франка, результати наукових досліджень Лабораторії сприятимуть формуванню аудіовізуального архіву української сакральної монодії і духовного мистецтва різних епох. Це дозволить поширювати матеріяли архіву серед усіх зацікавлених у давній музиці, а також долучати до освітніх процесів на різних рівнях.
Все вищеперелічене сприятиме цілісному сприйняттю історії української музики, базованої на кращих зразках давніх культур, а також власних мистецьких трансформаціях.
Науковий спадок проф. Юрія Медведика:
бібліотека Лабораторії музично-медієвістичних досліджень
В жовтні 2023 року родина проф. Юрія Медведика подарувала Лабораторії музично-медієвістичних досліджень найцінніший скарб вченого – наукову бібліотеку і приватний архів.
Каталог бібліотеки Юрія Медведика
Впродовж десятиліть науковець збирав всі доступні йому книжки, що слугували надійною опорою дослідницьких пошуків в царині музичної медієвістики, джерелознавства, кодикології, а також супутніх філологічних, історичних та культурологічних зацікавлень. Переглядаючи ряди книжок відчуваємо всю глибину думки вченого, який все своє життя на прикладі українських духовних пісень стверджував значимість української музики в європейському вимірі.
В одному із робочих зошитів вченого на першій сторінці виписана цитата з «Гамлета» В. Шекспіра у перекладі Г. Кочура:
Якщо в людині головне бажання –
Лиш їсти й спати – це хіба людина?
Худоба й годі. Той, хто дарував
Нам пам’ять і передбачення і розум,
Давав дарунки всі ці не для того,
Щоб пліснявою бралися вони.
Ці слова вповні відображають життєве кредо дослідника, що будучи в молодому віці поставив собі за ціль відроджувати незалусжено забуті сторінки давньої української музики. І до цієї мети він ішов впродовж десятиліть.
Наукових висот досяг Юрій Медведик завдяки ґрунтовній освіті, активній науковій та педагогічній діяльності, що сукупно проявилося у чисельних публікаціях.
Він є автором понад двохсот фахових статей, в основному присвячених українській і європейській музичній культурі, найвагоміші з яких опубліковані в 2015 році у збірці Ad fontes: З історії української музики XVII – початку ХХ ст.: Вибрані статті, матеріали, рецензії. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2015. 618 с. Окремим досягненням вченого став ряд важливих монографій, зміст яких сконцентрований довкола висвітлення чисельних градацій функціонування жанру духовної пісні в українській культурі:
- Пісні до Почаївської Богородиці / Факсиміле співаника. Транскрипція і коментар. Львів: Місіонар, 2000. 148 с.;
- Українська духовна пісня XVII–XVIIІ століть. Львів: Видавництво УКУ, 2006. 323 с.;
- Історія української музики духовнопісенна (кантова) творчість XVII – XVIII ст. Дрогобич: Ред.-вид. відділ ДДПУ ім. І. Франка, 2011. 132 с.;
- Історія української музики: «Почаївський Богогласник» – видатна пам’ятка української культури доби Бароко. Дрогобич: Ред.-вид. відділ ДДПУ ім. І. Франка, 2015. 72 с.;
- Pěsni blagogovějnyja (1790/91). Eine Sammlung geistlicher Lieder aus der Ukraine. Bd. 1: Facsimile. Bd. 2: Darstellung. Köln-Weimar-Wien: Böhlau, 2016 (=Bausteine zur Slavischen Philologie und Kulturgeschichte B; 30). 1043 p. (у співпраці з Hans Rothe).
Остання монографія Юрія Медведика була опублікована вже посмертно і стала для нас символічним заповітом:
- Духовна пісня в Україні. Витоки, розвиток, жанри. Львів: Вид-во УКУ, 2023. 324 с.
Важливо, що наукові дослідження Юрія Медведика проходили в активній співпраці з міжнародними колегами, а його праці написані словацькою, польською, англійською й німецькою мовами. Багатолітній доробок вченого приніс йому визнання й авторитет в науковому світі далеко за межами України, що сприяло донесенню правдивої інформації про джерела, особливості і значимість української духовнопісенної культури у Східній Європі XVIII ст. Відтак найбільшим досягненням праці Юрія Медведика стало відродження недооціненого і призабутого жанру духовної пісні, цінність якої виходить далеко за межі одних лише музикологічних студій. Відтак цей беземежний простір залишається відкритим для подальших культурологічних, філологічних та історичних досліджень.
Фото з сімейного архіву проф. Юрія Медведика
Юрій Медведик з Юрієм Ясіновським, 2004 р.
Юрій Медведик з Дітером Женюхом
Юрій Медведик з проф. Крістіяном Ганніком і
Олександром Козаренком,
Вюрцбург 2002 р.
Юрій Медведик з проф. Гансом Роте,
Вюрцбург 2002 р.
Юрій Медведик з академіком Ярославом Ісаєвичем,
Нюрнберг 2004 р.
Юрій Медведик в гостях у проф. Крістіяна Ганніка,
Трір 2002 р.
Юрій Медведик з Ярославом Ісаєвичем,
Юрієм Ясіновським і Михайлом Гнатюком,
Нюрнберг 2002 р.
Юрій Медведик з Олегом Турієм і Остапом Середою,
Нюрнберг 2002 р.
Юрій Медведик і Олександр Козаренко,
Нюрнберг 2002 р.
Юрій Медведик з дружиною Галиною,
Юрієм Ясіновським і Дітером Гьотцом
Юрій Медведик з Дітером Гьотцом і
Олександром Козаренком
Юрій Медведик з Олександром Козаренком,
Нюрнберг 2002 р.
Юрій Медведик з Дітером Штерном,
Вюрцбург 2002 р.
Юрій Медведик з Петером Женюхом
Юрій Медведик з Тарасом Дубровним
Юрій Медведик з дружиною Галиною,
сином Олександром і дочкою Анастасією,
Дрогобич 2018
Праці Юрія Медведика в інтернеті:
https://scholar.google.com.ua/citations?user=7sou6nEAAAAJ&hl
Співробітники
завідувач (сумісник)СИРОТИНСЬКА Наталія Ігорівна | завідувач (сумісник) |
провідний спеціаліст (сумісник)КЛЮЧИНСЬКА Наталія Василівна | провідний спеціаліст (сумісник) |
Методичні матеріали
Бібліотека лабораторії
Бібліотека Юрія Медведика (каталог)
Медієвістичні матеріяли для проведення практичних досліджень
Публікація оригінальних нотних текстів (факсиміле) спрямована на практичне опанування репертуаром рукописів і стародруків. Прочитання і транскрибування давніх зразків п’ятилінійного письма, а також прочитування співаних текстів важливе для аналітичних студій над мелодикою, метроритмом, текстовою драматургією і загальною формою творів. Занурення в особливості структури духовних жанрів/форм сприятиме вдосконаленню виконавської практики, а також розширенню кругозору наукового пошуку на різних рівнях.
Латинські нотолінійні рукописи
Гончарова В. Каталог рукописів латинського хоралу у Львівських книгозбірнях (pdf).
Антифонарій рукописного відділу Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка. Antiphonary 1552 V (pdf).
Українські нотолінійні ірмологіони
Ясиновський Ю. Українські та білоруські нотолінійні Ірмолої 16-18 століть: каталог і кодикологічно-палеографічне дослідження. Львів, 1996 (pdf).
Лаврівський ірмологіон 1674 року (РУК 103) Львівський історичний музей (pdf).
Духовні пісні
Почаївський Богогласник 1790/1791 рр. Вступ (pdf).
Почаївський Богогласник 1790/1791 рр. 1 частина Пісні до Ісуса Христа на різні Господські свята (pdf).
Лекційний блок
Співпраця Наталії Ключинської
з ГО “Open opera Ukraine” (Київ) у реалізації прем’єрного виконання Воскресенського канону Миколи Дилецького з оригінальною (авторською) партією 2-го дисканта відображена у лекції
«Дилецький must hear. Як досліджувати українські партеси»
Інтеграція української барокової музичної культури в європейський звуковий простір й науковий дискурс передбачає різні форми роботи з давніми пам’ятками: їх оцифрування, видання, наукове пояснення (коментар) та реалізація таких музичних зразків у співпраці з виконавцями. Супровід виконавських проектів може здійснюватися у виключно науковому ключі (реконструкція, укладення партитур, стилістичний аналіз) або ж науково-популярному через висвітлення проблематики давньої української музичної спадщини на медіа-платформах у форматах, доступних для непрофесійної аудиторії.
https://www.youtube.com/watch?v=jo4G07Vg_ts
Лекції Наталії Сиротинської
в рамках подій Галицького музичного товариства
та у співпраці з Львівським Органним залом:
«Віднайдена українська музика 17 століття в контексті «временних літ»
Русь-Україна має особливі атрибути своєї державності і особливий досвід, який варто пригадати. «Літописи», «Ізборники», нотолінійні «Ірмологіони» – це лише частина духовного пласту, де знаходимо не лише свідчення тисячолітньої української історії, але й знакові підказки. І що могло об’єднувати українських дітей і Рембранта у 17 століттi? Все це надає змісту «временним» знакам нашої історії.
https://www.youtube.com/watch?v=MYhPUJQKyVw&t=907s
«Світло від Світла або Книга в українській історії»
Українська історія досліджується під різними кутами зору, але чи можна висвітлити її найважливіші моменти крізь знаковість Книги? Як на її сторінках ілюмінується душа, честь і мораль нації? Українська історія є свідченням і, ймовірно, пророцтвом, яке варто осягнути.
https://www.youtube.com/watch?v=GYLjR3HImZo&t=56s
«Метафізика кольорів Українського Прапора»
Незалежність України невіддільна від національного прапора та його синьо-жовтих кольорів. Це символ, пов’язаний з найдавнішими сторінками історії становлення нашої держави, зокрема із синьо-жовтими кольорами на гербі короля Данила, засновника міста Львова. Золотий лев на синьому полі був зображений і на гербі сина Данила Галицького – Лева. Що особливого є у цих кольорах? Як сприймали їх середньовічні богослови і сучасні митці? Ймовірно, крізь кольори українського прапора ми здатні зазирнути у саму вічність.
https://www.youtube.com/watch?v=XrblcCaiUos&list=PLzEmUvS8vpDn8w8Uhp2dOgCaELeiZhmHu&index=5&t=616s
Авдіовізуальний архів
«Радуйся Маріє, Дівам Царице»
Цю духовну пісню записано братчиком Львівського православного Успенського братства Михайлом Ганушевським у 1649 році. Розшифровану і переведену в сучасну нотацію партитуру цього твору надав відомий український музикознавець Іван Кузьмінський.
Виконує вокальний ансамбль «Евфонія»
студентів освітньої програми «Хорове диригування»
кафедри музикознавства та хорового мистецтва
факультету культури і мистецтв
Львівського національного університету імені Івана Франка.
Диригент – Василь Чучман.
Львів, 03.11.2022.
17 травня 2023 року музикознавець Іван Кузьмінський загинув під час виконання бойового завдання на Луганщині поблизу населеного пункту Діброва.
Світла пам’ять і вічна слава Герою!
https://youtu.be/-BnthEhoMZI?si=X43zTSSa4jjGEmVZ
«А у полі річка, через річку кладка»
Український кант невідомого автора XVII–XVIII ст.
Виконує вокальний ансамбль «Евфонія».
Солістка – Христина Магир.
Диригентка – Мар’яна Ферендович.
Львів, 03.11.2022.
https://youtu.be/di6Q66PMybM?si=pxADb–jYHYm4rsC
«Разум неразумівший»
Супрасльський кантик, реконструкція Ольги Шуміліної.
Виконує вокальний ансамбль «Евфонія».
Диригент – Василь Чучман.
Львів, 27.05.2023.
Дослідження
Електронна бібліотека
Лабораторії музично-медієвістичних досліджень
Електронна бібліотека створена за основним профілем наукової діяльності Лабораторії – історія і теорія давньої церковної музики та історія української церковної музики. Пріоритетне місце займає тематика літургійного співу греко-візантійського (сакральна монодія) і римо-католицького обрядів (григоріянський спів), а також Південних слов’ян, Київської Русі та ранньомодерної України. Література висвітлює проблематику досліджень історії нотації (музична палеографія), музично-поетичного і метро-ритмічного аналізу, літургійних текстів (гимнографії), жанрів і форм літургійного співу, паралітургійних жанрів тощо.
Додатково комплектується нотна бібліотека, що сприятиме розбудові виконавчої діяльності кафедри музикознавства та хорового мистецтва ЛНУ ім. Івана Франка, а також всіх зацікавлених в духовній музиці.
Мета створення електронної бібліотеки – надати студентам, які вивчають українське музичне мистецтво, а також українську літературу, зручний і безкоштовний доступ до тематичних науково-теоретичних та джерельних праць і публікацій. Для цього формуємо матеріали вільного доступу в інтернет-мережах, або за авторського погодження. В такий спосіб назбирується інформація для дослідницької праці, навчання і педагогічних потреб.
Бібліотека Юрія Медведика (каталог)
Монографії
- Сиротинська Н. Перло многоцінне: музично-поетичний світ богородичної гимнографії. Монографія. Львів, 2014. (pdf).
- Tillyard H.J. W. Handbook of the middle Byzantine musical notation. Copenhague, 1970. (pdf).
Статті
- Качмар М. Азбука кулизмяного ірмологіону XVI cт. // Українська музика. Львів, 2018. С. 115-122. (pdf).
- Жуковський В. Богослов’я енергій Григорія Палами: головні аспекти і значення // Наукові записки УКУ. Львів, 2019. Ч. 6. С. 163–205. (pdf).
- Петринко О. Біблійні пісні в недільному та святковому богослужінні Єрусалиму від кінця II століття до виникнення поетичних канонів // Наукові записки УКУ. Львів, 2015. C. 197-223. (pdf).
- Сиротинська Н. Дослідження богородичної гимнографії у науковому дискурсі // Українська музика. Львів, 2017. С. 3-9. (pdf).
Нотні бібліотеки
- Страсні антифони з Любачівського ірмологіону 1674 року / упоряд. Наталя Сиротинська [=Антологія візантійсько-слов’янської та української сакральної монодії, 13]. Львів, 2021. (pdf).
- Cтовпові ірмоси з Любачівського ірмологіону 1674 року. (pdf).