Лабораторія лабораторія музично-медієвістичних досліджень

  • Про лабораторію
  • Співробітники
  • Методичні матеріали
  • Дослідження

Лабораторія музично-медієвістичних досліджень є науково-дослідною і навчально-методичною інституцією, структурним підрозділом Факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка. Створена 30 червня 2023 року з метою поглиблення наукових досліджень в царині музичної медієвістики з подальшою інтеграцією у міжнародний науковий дискурс, а також задля формування тематичних медієвістичних матеріалів для навчальних курсів в межах гуманітарного циклу у Львівському університеті.

Заснування Лабораторії стало важливим етапом на шляху відновлення наукових пріоритетів кафедри музикології Львівського університету, заснованої відомим польським вченим Адольфом Хибінським у 1912 році. Кафедра розбудовувалася на засадах німецької системи організації музикологічної освіти, здобутої вченим в Мюнхенському університеті і базованої на особливій увазі до дослідження джерельних матеріялів. Це зумовило особливі зацікавлення вченого у сфері медієвістики і, в подальшому, сприяло вихованню цілого сузір’я музикологів європейського масштабу. На сучасному етапі методологічний підхід А. Хибінського суголосний пріоритетним засадам діяльності Лабораторії, а саме:

  • створенню наукової бази для досліджень в царині української музичної медієвістики;
  • поглибленому вивченню історії української музики на різних етапах її зв’язків із культурно-мистецькою спадщиною греко-візантійського та західноєвропейського ареалів;
  • популяризації рукописних та стародрукованих джерел у цифровому форматі;
  • формуванню електронної бібліотеки матеріалів медієвістичного ракурсу;
  • публікації тематичних науково-дослідних і навчально-методичних праць;
  • залученню студентів, аспірантів і молодих вчених до наукових та науково-дослідних робіт;
  • інтеграції української медієвістики у міжнародний науковий дискурс.

Завдяки тісній співпраці з кафедрою музикознавства і хорового мистецтва ЛНУ ім. Івана Франка, результати наукових досліджень Лабораторії сприятимуть формуванню аудіовізуального архіву української сакральної монодії і духовного мистецтва різних епох. Це дозволить  поширювати матеріяли архіву серед усіх зацікавлених у давній музиці, а також долучати до освітніх процесів на різних рівнях.

Все вищеперелічене сприятиме цілісному сприйняттю історії української музики, базованої на кращих зразках давніх культур, а також власних мистецьких трансформаціях.

Положення про Лабораторію

Науковий спадок проф. Юрія Медведика:
бібліотека Лабораторії музично-медієвістичних досліджень

В жовтні 2023 року родина проф. Юрія Медведика подарувала Лабораторії музично-медієвістичних досліджень найцінніший скарб вченого – наукову бібліотеку і приватний архів.

Каталог бібліотеки Юрія Медведика

Впродовж десятиліть науковець збирав всі доступні йому книжки, що слугували надійною опорою дослідницьких пошуків в царині музичної медієвістики, джерелознавства, кодикології, а також супутніх філологічних, історичних та культурологічних зацікавлень. Переглядаючи ряди книжок відчуваємо всю глибину думки вченого, який все своє життя на прикладі українських духовних пісень стверджував значимість української музики в європейському вимірі.

В одному із робочих зошитів вченого на першій сторінці виписана цитата з «Гамлета» В. Шекспіра у перекладі Г. Кочура:

Якщо в людині головне бажання –
Лиш їсти й спати – це хіба людина?
Худоба й годі. Той, хто дарував
Нам пам’ять і передбачення і розум,
Давав дарунки всі ці не для того,
Щоб пліснявою бралися вони.

Ці слова вповні відображають життєве кредо дослідника, що будучи в молодому віці поставив собі за ціль відроджувати незалусжено забуті сторінки давньої української музики. І до цієї мети він ішов впродовж десятиліть.

Наукових висот досяг Юрій Медведик завдяки ґрунтовній освіті, активній науковій та  педагогічній діяльності, що сукупно проявилося у чисельних публікаціях.

Він є автором понад двохсот фахових статей, в основному присвячених українській і європейській музичній культурі, найвагоміші з яких опубліковані в 2015 році у збірці Ad fontes: З історії української музики XVII – початку ХХ ст.: Вибрані статті, матеріали, рецензії. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2015. 618 с. Окремим досягненням вченого став ряд важливих монографій, зміст яких сконцентрований довкола висвітлення чисельних градацій функціонування жанру духовної пісні  в українській культурі:

  • Пісні до Почаївської Богородиці / Факсиміле співаника. Транскрипція і коментар. Львів: Місіонар, 2000. 148 с.;
  • Українська духовна пісня XVII–XVIIІ століть. Львів: Видавництво УКУ, 2006. 323 с.;
  • Історія української музики духовнопісенна (кантова) творчість XVII – XVIII ст. Дрогобич: Ред.-вид. відділ ДДПУ ім. І. Франка, 2011. 132 с.;
  • Історія української музики: «Почаївський Богогласник» – видатна пам’ятка української культури доби Бароко. Дрогобич: Ред.-вид. відділ ДДПУ ім. І. Франка, 2015. 72 с.;
  • Pěsni blagogovějnyja (1790/91). Eine Sammlung geistlicher Lieder aus der Ukraine. Bd. 1: Facsimile. Bd. 2: Darstellung. Köln-Weimar-Wien: Böhlau, 2016 (=Bausteine zur Slavischen Philologie und Kulturgeschichte B; 30). 1043 p. (у співпраці з Hans Rothe).

Остання монографія Юрія Медведика була опублікована вже посмертно і стала для нас символічним заповітом:

  • Духовна пісня в Україні. Витоки, розвиток, жанри. Львів: Вид-во УКУ, 2023. 324 с.

Важливо, що наукові дослідження Юрія Медведика проходили в активній співпраці з міжнародними колегами, а його праці написані словацькою, польською, англійською й німецькою мовами. Багатолітній доробок вченого приніс йому визнання й авторитет в науковому світі далеко за межами України, що сприяло донесенню правдивої інформації про джерела, особливості і значимість української духовнопісенної культури у Східній Європі XVIII ст. Відтак найбільшим досягненням праці Юрія Медведика стало відродження недооціненого і призабутого жанру духовної пісні, цінність якої виходить далеко за межі одних лише музикологічних студій. Відтак цей  беземежний простір залишається відкритим для подальших культурологічних, філологічних та історичних досліджень.

Фото з сімейного архіву проф. Юрія Медведика


Юрій Медведик з Юрієм Ясіновським, 2004 р.


Юрій Медведик з Дітером Женюхом


Юрій Медведик з проф. Крістіяном Ганніком і
Олександром Козаренком,
Вюрцбург 2002 р.


Юрій Медведик з проф. Гансом Роте,
Вюрцбург 2002 р.


Юрій Медведик з академіком Ярославом Ісаєвичем,
Нюрнберг 2004 р.


Юрій Медведик в гостях у проф. Крістіяна Ганніка,
Трір 2002 р.


Юрій Медведик з Ярославом Ісаєвичем,
Юрієм Ясіновським і Михайлом Гнатюком,
Нюрнберг 2002 р.


Юрій Медведик з Олегом Турієм і Остапом Середою,
Нюрнберг 2002 р.


Юрій Медведик і Дітер Штерн


Юрій Медведик і Олександр Козаренко,
Нюрнберг 2002 р.


Юрій Медведик, Бонн 2004 р.


Юрій Медведик з дружиною Галиною,
Юрієм Ясіновським і Дітером Гьотцом


Юрій Медведик з Дітером Гьотцом і
Олександром Козаренком


Юрій Медведик з Олександром Козаренком,
Нюрнберг 2002 р.


Юрій Медведик з Дітером Штерном,
Вюрцбург 2002 р.


Юрій Медведик з Петером Женюхом


Юрій Медведик з Тарасом Дубровним


Юрій Медведик


Юрій Медведик з дружиною Галиною,
сином Олександром і дочкою Анастасією,
Дрогобич 2018

 

Праці Юрія Медведика в інтернеті:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BA_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

https://scholar.google.com.ua/citations?user=7sou6nEAAAAJ&hl

https://independent.academia.edu/%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BA

https://lnu.edu.ua/zaviduvach-kafedry-muzykoznavstva-yurij-medvedyk-prezentuvav-vydannya-pochajivskyj-bohohlasnyk-1790-1791/ 

Співробітники

завідувач (сумісник)СИРОТИНСЬКА Наталія Ігорівназавідувач (сумісник)
провідний спеціаліст (сумісник)КЛЮЧИНСЬКА Наталія Василівнапровідний спеціаліст (сумісник)

Методичні матеріали

Бібліотека лабораторії

Бібліотека Юрія Медведика (каталог)

Медієвістичні матеріяли для проведення практичних досліджень

Публікація оригінальних нотних текстів (факсиміле) спрямована на практичне опанування репертуаром рукописів і стародруків. Прочитання і транскрибування давніх зразків п’ятилінійного письма, а також прочитування співаних текстів важливе для аналітичних студій над мелодикою, метроритмом, текстовою драматургією і загальною формою творів. Занурення в особливості структури духовних жанрів/форм сприятиме вдосконаленню виконавської практики, а також розширенню кругозору наукового пошуку на різних рівнях.

 

Латинські нотолінійні рукописи

Гончарова В. Каталог рукописів латинського хоралу у Львівських книгозбірнях (pdf).

Антифонарій рукописного відділу Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка. Antiphonary 1552 V (pdf).

 

Українські нотолінійні ірмологіони

Ясиновський Ю. Українські та білоруські нотолінійні Ірмолої 16-18 століть: каталог і кодикологічно-палеографічне дослідження. Львів, 1996 (pdf).

Лаврівський ірмологіон 1674 року (РУК 103) Львівський історичний музей (pdf).

 

Духовні пісні

Почаївський Богогласник 1790/1791 рр. Вступ (pdf).

Почаївський Богогласник 1790/1791 рр. 1 частина Пісні до Ісуса Христа на різні Господські свята (pdf).

 

Лекційний блок

Співпраця Наталії Ключинської
з ГО “Open opera Ukraine” (Київ) у реалізації прем’єрного виконання Воскресенського канону Миколи Дилецького з оригінальною (авторською) партією 2-го дисканта відображена у лекції
«Дилецький must hear. Як досліджувати українські партеси»

Інтеграція української барокової музичної культури в європейський звуковий простір й науковий дискурс передбачає різні форми роботи з давніми пам’ятками: їх оцифрування, видання, наукове пояснення (коментар) та реалізація таких музичних зразків у співпраці з виконавцями. Супровід виконавських проектів може здійснюватися у виключно науковому ключі (реконструкція, укладення партитур, стилістичний аналіз) або ж науково-популярному через висвітлення проблематики давньої української музичної спадщини на медіа-платформах у форматах, доступних для непрофесійної аудиторії.

https://www.youtube.com/watch?v=jo4G07Vg_ts

 

Лекції Наталії Сиротинської
в рамках подій Галицького музичного товариства
та у співпраці з Львівським Органним залом:

«Віднайдена українська музика 17 століття в контексті «временних літ»

Русь-Україна має особливі атрибути своєї державності і особливий досвід, який варто пригадати. «Літописи», «Ізборники», нотолінійні «Ірмологіони» – це лише частина духовного пласту, де знаходимо не лише свідчення тисячолітньої української історії, але й знакові підказки. І що могло об’єднувати українських дітей і Рембранта у 17 століттi? Все це надає змісту «временним» знакам нашої історії.

https://www.youtube.com/watch?v=MYhPUJQKyVw&t=907s

 

«Світло від Світла або Книга в українській історії»

Українська історія досліджується під різними кутами зору, але чи можна висвітлити її найважливіші моменти крізь знаковість Книги? Як на її сторінках ілюмінується душа, честь і мораль нації? Українська історія є свідченням і, ймовірно, пророцтвом, яке варто осягнути.

https://www.youtube.com/watch?v=GYLjR3HImZo&t=56s

 

«Метафізика кольорів Українського Прапора»

Незалежність України невіддільна від національного прапора та його синьо-жовтих кольорів. Це символ, пов’язаний з найдавнішими сторінками історії становлення нашої держави, зокрема із синьо-жовтими кольорами на гербі короля Данила, засновника міста Львова. Золотий лев на синьому полі був зображений і на гербі сина Данила Галицького – Лева. Що особливого є у цих кольорах? Як сприймали їх середньовічні богослови і сучасні митці? Ймовірно, крізь кольори українського прапора ми здатні зазирнути у саму вічність.

https://www.youtube.com/watch?v=XrblcCaiUos&list=PLzEmUvS8vpDn8w8Uhp2dOgCaELeiZhmHu&index=5&t=616s

 

Авдіовізуальний архів

«Радуйся Маріє, Дівам Царице»

Цю духовну пісню записано братчиком Львівського православного Успенського братства Михайлом Ганушевським у 1649 році. Розшифровану і переведену в сучасну нотацію партитуру цього твору надав відомий український музикознавець Іван Кузьмінський.

Виконує вокальний ансамбль «Евфонія»
студентів освітньої програми «Хорове диригування»
кафедри музикознавства та хорового мистецтва
факультету культури і мистецтв
Львівського національного університету імені Івана Франка.
Диригент – Василь Чучман.
Львів, 03.11.2022.

17 травня 2023 року музикознавець Іван Кузьмінський загинув під час виконання бойового завдання на Луганщині поблизу населеного пункту Діброва.
Світла пам’ять і вічна слава Герою!

https://youtu.be/-BnthEhoMZI?si=X43zTSSa4jjGEmVZ

 

«А у полі річка, через річку кладка»

Український кант невідомого автора XVII–XVIII ст.

Виконує вокальний ансамбль «Евфонія».
Солістка – Христина Магир.
Диригентка – Мар’яна Ферендович.
Львів, 03.11.2022.

https://youtu.be/di6Q66PMybM?si=pxADb–jYHYm4rsC

 

«Разум неразумівший»

Супрасльський кантик, реконструкція Ольги Шуміліної.

Виконує вокальний ансамбль «Евфонія».
Диригент – Василь Чучман.
Львів, 27.05.2023.

https://youtu.be/mGK2f7ujLrI?si=JpCVWrHApnChZ9JV

Дослідження

Електронна бібліотека
Лабораторії музично-медієвістичних досліджень

Електронна бібліотека створена за основним профілем наукової діяльності Лабораторії – історія і теорія давньої церковної музики та історія української церковної музики. Пріоритетне місце займає тематика літургійного співу греко-візантійського (сакральна монодія) і римо-католицького обрядів (григоріянський спів), а також Південних слов’ян, Київської Русі та ранньомодерної України. Література висвітлює проблематику досліджень історії нотації (музична палеографія), музично-поетичного і метро-ритмічного аналізу, літургійних текстів (гимнографії), жанрів і форм літургійного співу, паралітургійних жанрів тощо.

Додатково комплектується нотна бібліотека, що сприятиме розбудові виконавчої діяльності кафедри музикознавства та хорового мистецтва ЛНУ ім. Івана Франка, а також всіх зацікавлених в духовній музиці.

Мета створення електронної бібліотеки – надати студентам, які вивчають українське музичне мистецтво, а також українську літературу, зручний і безкоштовний доступ до тематичних науково-теоретичних та джерельних праць і публікацій. Для цього формуємо матеріали вільного доступу в інтернет-мережах, або за авторського погодження. В такий спосіб назбирується інформація для дослідницької праці, навчання і педагогічних потреб.

Бібліотека Юрія Медведика (каталог)

Монографії

  1. Сиротинська Н. Перло многоцінне: музично-поетичний світ богородичної гимнографії. Монографія. Львів, 2014. (pdf).
  2. Tillyard H.J. W. Handbook of the middle Byzantine musical notation. Copenhague, 1970. (pdf).

Статті

  1. Качмар М. Азбука кулизмяного ірмологіону XVI cт. // Українська музика. Львів, 2018. С. 115-122. (pdf).
  2. Жуковський В. Богослов’я енергій Григорія Палами: головні аспекти і значення // Наукові записки УКУ. Львів, 2019. Ч. 6. С. 163–205. (pdf).
  3. Петринко О. Біблійні пісні в недільному та святковому богослужінні Єрусалиму від кінця II століття до виникнення поетичних канонів // Наукові записки УКУ. Львів, 2015. C. 197-223. (pdf).
  4. Сиротинська Н. Дослідження богородичної гимнографії у науковому дискурсі // Українська музика. Львів, 2017. С. 3-9. (pdf).

Нотні бібліотеки

  1. Страсні антифони з Любачівського ірмологіону 1674 року / упоряд. Наталя Сиротинська [=Антологія візантійсько-слов’янської та української сакральної монодії, 13]. Львів, 2021. (pdf).
  2. Cтовпові ірмоси з Любачівського ірмологіону 1674 року. (pdf).