Історія західноєвропейської музики XVIII-XXI ст., історія української музики, музична психологія, музична соціологія, музична антропологія, інноваційні музично-педагогічні системи.

• Психологія художньої творчості (025 ОП Хорове диригування)
• Психолого-педагогічні аспекти музичної діяльності (ОП Хорове диригування)

1) Наявність за останні п’ять років наукових публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз, рекомендованих МОН, зокрема Scopus або Web of Science Core Collection;

• Кияновська Л.О. Музична антропологія і її перспективи в сучасній гуманітарній науці // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: наук. журнал. Київ: ІДЕЯ-ПРИНТ, 2019. № 1. – С. 231-235
• Kyyanovska Lyubov. Woraus besteht die jüdische Kultur in der Ukraine? Versuch einer Systematisierung // Musik und jüdische Kultur in der Ukraine. Geschichte. Transkulturation. Quellen. Berlin: Edition EMVAS, 2017. – S. 21-37.

2) Наявність не менше п’яти наукових публікацій у наукових виданнях, включених до переліку наукових фахових видань України;

• Кияновська Л.О. Іван Карабиць: мудрість серця // Музика, № 1-2, 2015. – С. 4 – 8.
• Кияновська Л.О. Стиль Івана Карабиця в сучасному контексті// Часопис НМАУ ім. П.І.Чайковського. № 2 (27), 2015. – С. 32 – 46.
• Кияновська Л.О. Євген Цегельський у панорамі українсько-чеських культурно-музичних зв’язків міжвоєнного двадцятиріччя // Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. Випуск 32. – Івано-Франківськ, 2015. На пошану доктора мистецтвознавства, професора Карась Ганни Василівни. – С. 44 – 52. (співавтор О. Паріс).
• Кияновська Л.О. Який сьогодні стиль надворі? // Наукові діалоги з Н.О.Герасимовою-Персидською. Науковий вісник НМАУ ім. П.Чайковського. – Вип. 19. – К.: НМАУ ім. П.Чайковського, 2017. – С. 65 – 91.
• Кияновська Л.О. Територія Моцартіана: з традиції в майбутнє (хроніка подій) // Українська музика. Щоквартальник ЛНМА ім. М. В. Лисенка. – Львів, 2017. – Ч.3 (25). – C. 161-173.

3) Наявність виданого підручника чи навчального посібника або монографії;

• Кияновська Л.О. Таємні письмена душі… Анатолій Авдієвський: шляхами творчості. – К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2017. – 280 с.
• Кияновська Л.О. Сад пісень Івана Карабиця. – К.: вид-во Дух і Літера, 2017. – 286 с.
• Кияновська Л.О. Львівська національна музична академія. Монографія. – Львів, ЛНМА ім. М. Лисенка, 2018. – 100 с.(співавтори Мазепа Т. Л., Пилатюк І.М.)

5) Участь у міжнародних наукових проектах, залучення до міжнародної експертизи, наявність звання “суддя міжнародної категорії”;

Співорганізатор міжнародних наукових конференцій в рамках фестивалю Moz-Art у Львові (2017, 2018, 2019);

Член редакційної колегії повного видання творів Кароля Ліпінського у видавництві PWN  (Польща, 2018 – 2019)

Організатор і модератор міжнародної конференції „Постановки опер Людоміра Ружицького на сцені Львівського міського театру” (ЛНМА ім. М. Лисенка, 14 вересня 2018).

13) Наявність виданих навчально-методичних посібників/посібників для самостійної роботи студентів та дистанційного навчання, конспектів лекцій/практикумів/методичних вказівок/рекомендацій загальною кількістю три найменування;

Кияновська Л.О. Галицька музична культура ХІХ – ХХ ст. Навчальний посібник. – Чернівці: Книга – ХХІ, 2007. – 620 с.

Кияновська Л. О. Українська музична культура. Навч. посіб. – Львів: Тріада плюс, 2009. – 356 с.

Кияновська Л.О. Електронний посібник: «Микола Колесса – людина, митець». – К,:Академія педагогічних наук України, 2008.

Кияновська Л.О. Електронний посібник «Українська музика у світовій культурі» (в співавторстві з А.Козир, В.Федоришиним та ін.) – К.: НАПНУ, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих, 2009.

Кияновська Л.О. Нариси з музичної соціології. Навчальний посібник // Заг. ред. Л. Кияновської. – Львів: Сполом, 2011. – 192 с. (у співавторстві з З. Ластовецькою-Соланською, А. Скорик та О. Пилатюк).

14) Керівництво студентом, який зайняв призове місце на I етапі Всеукраїнської студентської олімпіади (Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт), або робота у складі організаційного комітету/журі Всеукраїнської студентської олімпіади (Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт), або керівництво постійно діючим студентським науковим гуртком/проблемною групою; керівництво студентом, який став призером або лауреатом Міжнародних мистецьких конкурсів, фестивалів та проектів, робота у складі організаційного комітету або у складі журі міжнародних мистецьких конкурсів, інших культурно-мистецьких проектів; керівництво студентом, який брав участь в Олімпійських, Паралімпійських іграх, Всесвітній та Всеукраїнській Універсіаді, чемпіонаті світу, Європи, Європейських іграх, етапах Кубка світу та Європи, чемпіонаті України; виконання обов’язків тренера, помічника тренера національної збірної команди України з видів спорту; виконання обов’язків головного секретаря, головного судді, судді міжнародних та всеукраїнських змагань; керівництво спортивною делегацією; робота у складі організаційного комітету, суддівського корпусу;

Назар Любов, студентка ІІІ курсу теоретико-композиторського факультету ЛНМА ім. М. Лисенка. керівництво науковою роботою, яка здобула 3 премію на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з музичного мистецтва та культурології в 2018 р.

Наявність науково-популярних та/або консультаційних (дорадчих) та/або дискусійних публікацій з наукової або професійної тематики загальною кількістю не менше п’яти публікацій;

• Вибрані листи Василя Барвінського з Праги (ред. і комент. Л. О. Кияновської) //«Празька школа» львівських композиторів. Зб. статей. Упорядник Л.О.Кияновська. – Львів: видавець Тетюк Т.В., 2014. – С. 42 – 112.
• Пам’яті «Небесної сотні». Концерт в Соборі Св. Юра // Українська музика, Щоквартальник, № 1, 2014. – С. 2-3.
• Михайло Вербицький і сучасна українська музична культура // Михайло Вербицький. Духовні діячі культури. – Львів: Логос, 2015. – С. 59 – 67.
• Символи і міфи постаті і творчості Михайла Вербицького в сучасному культурному просторі // Перемиські архиєпархіяльні відомості. Рік ХІІ, число 17, 2015. – С. 71 – 79.
• Стефанія Павлишин // Стефанія Павлишин у своїх працях і висловах сучасників. – Львів: Растр-7, 2015. – С.136 – 141.
• Різдвяне диво у ореолі музичних гармоній // Українська музика. Щоквартальник ЛНМА ім. М. В. Лисенка. – Львів, 2017. – Ч.1 (23). – C. 166-169.
• Франц Ксавер Моцарт і Львів // Часопис «Ї» – Вип. 86. Львів епохи Ф.К.Моцарта 1813-1838. – Львів: 2017. – С. 36-56.
• Вагнер і Людкевич: образ митця-месії в німецькій і українській художній традиції // Ваґнер і Ніцше: до 150-ліття зустрічі: збірник матеріалів міжнародної наукової конференції. Львів, 2018. С.15-18.

Вибрані публікації.

Монографії і розділи в колективних монографіях:

1. Творчість о. Йосипа Кишакевича. – Монографія, Львів: Сполом, 1997 р. – 96 с.
2. Мирослав Скорик: творчість мистця у дзеркалі епохи. Монографія.Львів: Сполом, 1998. 216 с.
3. Еволюція галицької музичної культури ХІХ – ХХ ст. – Тернопіль: Астон, 2000. – 296 с.
4. Син сторіччя Микола Колесса. Монографія. – Львів: Вид-во НТШ, 2003. – 496 с.
5. Лицар бандури. До 80-річчя Василя Герасименка. Монографія. – Львів: ТеРус, 2007. – 60 с.
6. Мирослав Скорик: митець і людина. Монографія. Вид. 2, доп. і перероб. – Львів: вид-во журналу «Ї», 2008. – 592 с.
7. Таємні письмена душі… Анатолій Авдієвський: шляхами творчості. – К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2017. – 280 с.
8. Сад пісень Івана Карабиця. – К.: вид-во Дух і Літера, 2017. – 286 с.
9. Львівська національна музична академія. Монографія. – Львів, ЛНМА ім. М. Лисенка, 2018. – 100 с. (співавтори Т. Мазепа та І. Пилатюк).
10. Кияновська Л.О., Мельник Л.О. Національні традиції музично-естетичного виховання в глобалізованому просторі сучасності // Інтегральна система мистецької освіти: етнокультурний напрям розвитку здібностей творчої особистості. Колективна монографія. Київ Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2021. С. 172 – 204.
11. Мирослав Скорик. Монографія. Харків: Фоліо, 2022. 128 с.
12. Музично-риторичні фігури в аріях з опери М. Березовського «Демофонт» (у світлі еволюції західноєвропейського оперного стилю другої половини XVIII ст.) // Максиму Березовському присвячується. Колективна монографія. / ред.-упор. О. Шуміліна. Львів: ПП „Видавництво Бона”, 2023. С. 163-169.
13. Ріхард Ваґнер і Станіслав Людкевич: міфологічні паралелі // Українська книга про Ріхарда Ваґнера / за заг. наук. ред. докт. мистецтвознавства М. Черкашиної-Губаренко й О. Клековкіна; Ін-т проблем сучас. мистец. НАМ України. Ніжин: ПП «Лисенко М. М.», 2022. С. 152-168.
14. Лисенко як європейський романтик і його рецепція в українському суспільстві // Микола Лисенко та національні школи європейського романтизму :монографія / Гол. ред. І. Пилатюк. Львів : ГАЛИЧ-ПРЕС, 2024. С. 154-175. DOI https://doi.org/10.5281/zenodo.11439739

Основні зарубіжні публікації:

1. Wagner-Rezeption in der Musikkultur Lembergs (Polen/Ukraine) // Richard Wagner. Persönlichkeit, Werk und Wirkung. Hrsg. Helmut Loos. Red. Katrin Stöck. – Markkleeberg: Richard-Wagner-Verband Leipzig, Helmut Loos und Sax-Verlag Beucha, 2013. – S. 427 – 437 (у співавторстві зі Стефанією Петрук).
2. Die ukrainische Komponistenschule Galiziens im 19. und 20. Jahrhundert // Ukrainische Musik. Idee und Geschichte einer musikalischen Nationalbewegung in ihrem europäischen Kontext. Hrsg. Helmut Loos und Luba Kyyanovska. – Leipzig: Gudrun-Schröder-Verlag, 2013. – S. 178 – 195.
3. Repräsentation der europäischen Kultur in der Tätigkeit der Gesangvereine in Lemberg (Ende des 19. bis Anfang des 20. Jh.) // Musikgeschichte in Mittel- und Osteuropa, Hrsg. H. Loos, Heft 14. Leipzig: Gudrun Schröder Verlag, 2013. S. 57-69.
4. Twórczość Marcelego Madejskiego w kontekście lwowskiego Biedermeiera // Wokalistyka w Polsce i na świecie. Tom VIII. – Wrocław: Akademia im. K. Lipińskiego, PSPṤ, 2013. – S. 218 – 240.
5. Józef Elsner a kultura muzyczna Lwowa // Remigiusz Pośpiech (red.), Józef Elsner (1769-1854). Życie – działalność – epoka, Opole 2013 (Musica Claromontana – Studia 4), s. 97-109 (співавтор Лідія Мельник).
6. Literarische Reflexionen über Beethovens Musik in der ukrainischen Kultur des 19/20 Jahrhunderts // Beethoven-Rezeption in Mittel- und Osteuropa. Hrsg. von Helmut Loos, Redaktion K.-P. Koch. Leipzig: Gudrun Schröder Verlag, 2013. – S. 200 – 213.
7. Recepcja twórczości Stanisława Moniuszki w ukraińskiej kulturze muzycznej // Teatr muzyczny Stanisława Moniuszki. Pod redakcją Magdaleny Dziadek i Elżbiety Nowickiej. – Poznań: Wyd-wo Poznańskiego Towarzystwa Przyjaciół nauk, 2014. – s. 289 – 307 (співавтор Лідія Мельник).
8. Model działalności śpiewaków operowych w społeczeństwie galicyjskim w II połowie XIX i na początku XX wieku (próba analizy socjologicznej) // Musica Galiciana. Pod red. Grzegorza Oliwy. – T. XIV. – Rzeszów, wyd-wo Uniwesytetu Rzeszowskiego, 2014. – S. 179 – 191.
9. Das ukrainische Musiktheater «Koryphäen» – Kulturphänomen eines staatenlosen Volkes // Music and (for) the stage: concerts, workshops and other event (28 th Slovenian Music Days), Hrsg. Primož Kuret, 72-81. Ljubljana: Festival Ljubljana, 2014. S. 72-81.
10. Tekst, podtekst, konteksty i preteksty opery Mirosława Skoryka „Mojżesz” / Texts, Contexts, Subtexts and Pretexts of Myroslav Skoryk’s Opera “Moses” // Dzieło muzyczne i jego źródła. Redakcja Anna Nowak i Barbara Mielcarek-Krzyżanowska. – Wydawnictwo Akademii Muzycznej im. F. Nowowiejskiego w Bydgoszczy, Bydgoszcz 2014. – S. 118 – 128.
11. Offene und verborgene Formen des Protestes in der sowjetischen Musik 50-80. Jahre des 20. Jh. // 29. slovenski glasebni dnevi. Izbornik. Kultur in den totaltären Gesellschaften – Ljubljana, Festival, 2014. – S. 114-121.
12. Komponisten-Jubiläen als soziales Phänomen (am Beispiel des Jubiläumsjahres 2013 von Verdi und Wagner) // Musikgeschichte zwischen Ost und West: von der „musica sacra“ bis zur Kunstreligion. Festschrift für Helmut Loos zum 65. Geburtstag. – Leipzig: Leipziger Universitätsverlag, 2015. – S. 307 – 320.
13. Die national-kulturellen Beziehungen in Lviv (Lemberg) in der ersten Hälfte der 80-en Jahre des XIX Jahrhunderts // Musica Etartes. Ob osemdesetletnici Primoża Kureta. Ur. Jonatan Vinkler in Jernej Weiss. – Ljubljana: Koper, 2015. – S. 121 – 137.
14. Podłoże ideologiczne twórczości ukraińskich kompozytorów lat sześćdziesiątych XX wieku // Analiza dzieła muzycznego. Historia. Teoria. Praxis. Tom IV. Pod redakcją Anny Granat-Janki i zespołu. Wrocław: Akademia Muzyczna im. Karola Lipińskiego we Wrocławiu, 2016. s. 283-293.
15. Model chóralnego koncertu duchowego w muzyce religijnej współczesnych kompozytorów ukraińskich (próba analizy synergetycznej) // Interpretacje dzieła muzycznego. Teoria i praktyka. Pod red. A. Nowak. – Bydgoszcz: AM im. F. Nowowiejskiego w Bydgoszczy, 2016. – 85 – 101.
16. Verluste des ukrainischen Musiklebens in der Periode der „Hingerichteten Renaisance“ 1930 Jahre und nach dem Zweiten Weltkrieg // Musicology Today: Journal of the National University of Music Bucharest / Volume 7 / Issue 3 (27) / July-September 2016, pp. 239-256
17. Galicyjska wersja pansławizmu badaczy Lwowa w ujęciu Eugena Cehelskiego // Edukacja muzyczna XI. Prace naukowe Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie. Pod red. Marty Popowskiej. – Częstochowa: AJD, 2017. – S. 119 – 132 (współautorka Olena Paris).
18. Der diskrete Charme der Musik von Max Reger in der Ukraine // «Musikgeschichte in Mittel- und Osteuropa». Mitteilungen der internationalen Arbeitsgemeinschaft an der Universität Leipzig. Heft 18. Helmut Loos (Hrsg.). Leipzig: Gudrun Schröder Verlag, 2017. – S. 39-63.
19. Schönberg-Rezeption in Lemberg/L’vìv: eine hundertjährige Geschichte // «Musikgeschichte in Mittel- und Osteuropa». Mitteilungen der internationalen Arbeitsgemeinschaft an der Universität Leipzig. Heft 19. Helmut Loos (Hrsg.). Leipzig: Gudrun Schröder Verlag, 2017 – S. 236-259.
20. Wpływ Ślązaków na kształtowanie kulturowo-społecznego oblicza Lwowa w okresie od XIV do XVII wieku // Analiza dzieła muzycznego. Histora. Teoria. Praxis. – Tom V. Pod redakcją naukową Anny Granat-Janki i zespołu. – Wrocław: Akademia Muzyczna im. Karola Lipińskiego we Wrocławiu, 2017. – s. 283-297 (співавтор Наталя Сиротинська).
21. Leopolis – Lwów – Leopoli – Lemberg – Львів – Львов in Galizien – ein Treffpunkt verschiedener Nationalkulturen (bis „Völkerfrühling“ 1848) // Slovenski glasebni dnevi – 31. – Ljubljana: Festival, 2017. – S. 56 – 67.
22. Muzyka we Lwowie w cieniu ideologii radzieckiej // Interpretacje dzieła muzycznego. Teoria i praktyka. Pod red. A.Nowak. Bydgoszcz: Akademia Muzyczna im. F. Nowowiejskiego w Bydgoszczy, 2017. – 85 – 101.
23. Rola Karola Lipińskiego w ukraińskiej kulturze muzycznej XIX wieku // Karol Lipiński. Życie, działalność, epoka. Pod redakcją naukową Joanny Subel. – Tom VI. – Wrocław: Akademia Muzyczna im. K. Lipińskiego, 2017 – S. 47-59.
24. Twórczość wokalna kompozytorów lwowskich pierwszej połowy XIX wieku a pieśni Karola Lipińskiego // Karol Lipiński. Życie, działalność, epoka. Pod redakcją naukową Joanny Subel. Tom VII. Wrocław: Akademia Muzyczna im. K. Lipińskiego, 2017. S.13-31 (cпівавтор Е.Бернацька-Гловаля).
25. Woraus besteht die jüdische Kultur in der Ukraine? Versuch einer Systematisierung // Musik und jüdische Kultur in der Ukraine. Geschichte. Transkulturation. Quellen. Red. K. Stölzl, L. Kyyanovska. Berlin: Edition EMVAS, 2017. – S. 21-37.
26. Ukrainische Komponistenschule in der Zwischenkriegsperiode des XX Jahrhunderts: Zwischen Modernismus und sozialistischem Realismus // Slovenski glasbeni dnevi – 32. – Ljubljana: Festival, 2018. – S. 35-46.
27. Die Rezeption des Schaffens von Edvard Grieg in der Ukraine // Edvard Grieg: sein Umfeld, seine Nachfolge – Neue Forschungen. Hrsg. von Helmut Loos und Patrick Dinslage. – Leipzig: Gudrun Schröder Verlag, 2018 – S. 263-273.
28. Pieśń patriotyczna w życiu muzycznym Lwowa drugiej połowy XIX – początku XX wieku w aspekcie ontologii kulturowej // Idea wolności w tworczości kompozytorskiej i myśli o muzyce. Red. E. Nidecka, J. Wąsacz-Krztoń. Rzeszów, wyd-wo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2018. S. 189-203.
29. Opera als Markt: Opernaufführung als Marketing-Trick // Vloga nacionalnih opernih gledališč v 20. in 21. stoletju: ob 100. obletnici otvoritve Opere Narodnega gledališča v Ljubljani. Red. Jernej Weiß. Koper-Ljubljana: Festival, 2019. – S. 143-155.
30. Krynski, Andrzej; Kiyanovska, Lubov; Stets, Halyna. Religious thematics in ukrainian musical culture of the XIXth century: historical prerequisites Skhidnoievropeiskyi istorychnyi visnyk-East european historical bulletin Issue: 13 Pages: 40-49 Published: 2019
31. Andrzej Nikodemowicz: wspomnienia znanych Lwowian o Mistrzu // Uczucia i emocje. Konteksty edukacyjne i artystyczne. Red. M.Dymona i J. Posłusznej. Kraków: Aureus, 2019. S. 13-27.
32. Emancypacja kobiet w muzyczno-artystycznym środowisku Galicji na przykładzie Teodozji Papary i Salomei Kruszelnickiej // Musica Galiciana. Pod red. G. Oliwy i K. Fink. Tom XVI. Kobiety w kulturze muzycznej Galicji. Rzeszów, wyd-wo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2019. S. 17-37.
33. Folklor karpacki w twórczości kompozytorów lwowskich pierwszej połowy XX wieku: przemiany stylistyczne // Interpretacja dzieła muzycznego. Narodowość i wartości uniwersalne. Pod redakcją Anny Nowak. Bydgoszcz, wyd-wo Akademii Muzycznej im. F. Nowowiejskiego, 2019. S. 43-59.
34. Musikausbildung im Post-Habsburger Raum (am Beispiel der Musikinstitutionen in Lviv/Lemberg)//Konservatoriji: profesionalizacija in specializacija glasbenega dela/ The conservatories: professionalisation and specialisation of musical activity. Studia musicologica Labacensia, 4 (ISSN 2536-2445). Koper-Ljubljana, Festival, 2020. С. 75-87. doi: https://doi.org/10.26493/978-961-7055-86-3.75-85 (співавтор Зоряна Ластовецька).
35. Verborgene Bedeutungen in den Werken der Lemberger Komponisten als Verteudigung gegen die sowjetische Ideologie // «Musikgeschichte in Mittel- und Osteuropa». Mitteilungen der internationalen Arbeitsgemeinschaft an der Universität Leipzig. Heft 21. Leipzig, Gudrun Schröder Verlag, 2019. s. 206-227.
36. Die Lieder ukrainischer Komponisten zu deutschen Gedichten. Eine stilistisch-thematische Analyse // Barockmusik als europäischer Brückenschlag. Festschrift für Klaus-Peter Koch. Herausgegeben von Klaudia Behn. Beslow: Ortus-Musikverlag, 2019. S. 71-79. (співавтор Марія Липецька).
37. Lwowskie konteksty wykonania utworów Feliksa Nowowiejskiego // Feliks Nowowiejski i jemu współcześni wobec idei muzycznych przełomu XIX i XX wieku. Pod red. Ilony Dulisz i Joanny Schiller-Rydzewskiej. Olsztyn, wydawnictwo Uniwersytetu Warmińsko-Mazurskiego w Olsztynie, 2019. S. 127-144.
38. Victor Andrushchenko; Liubov Kyyanovska; Vasyl Fedoryshyn.  Фiлософсько-естетичнi вимiри вiтаїзму у творчостi Мирослава Скорика: Published: Nov 2020 in Interdisciplinary Studies of Complex Systems. DOI: 10.31392/ISCS.2020.17.043
39. National and General Signs of the Ukrainan Church Music of the Present // Мusic in postsocialism: three decades in retrospect. Editors Biljana Milanović, Melita Milin and Danka Lajić Mihajlović / Музика у постсоцијализму: три деценије каснијею Уред. Биљана Милановић, Мелита Милин и Данка Лајић Михајловић Belgrade/ Београд: Institute of Musicology of the Serbian Academy of Sciences and Arts/Музиколошки институт Српске академије наука и уметности, 2020. С. 87 -109.
40. Antropologiczne ujęcie utworu muzycznego w dobie postmodernizmu: w poszukiwaniu nowej definicji stylu współczesnego // Dzieło muzyczne wobec przeszłości i współczesności. Red. Naukowa A. Nowak. Bydgoszcz: AM im. F. Nowowiejskiego w Bydgoszczy, 2020, s. 41-60.
41. Ukrainische Operette der 1920er und 1930er Jahre als Spiegel gesellschaftspolitischer Entwicklungen // Opereta med obema svetovnima vojnama / Operetta between two World Wars. Ur. Jernej Weiss. Studia musicologica Labacensia, 5. Koper, Ljubljana, 2021, s. 145-165.
42. Die Vielfalt der musikpädagogischen Konzeptionen in der sowjetischen Ukraine in den 1920er und 1930er Jahren//Ars inter Culturas, Nr 9. Słupsk, Akademia Pomorska w Słupsku, 2020. S. 127-141.
43. Students of Adam Didur’s Vocal School and Their Activities for the Development of Silesian Operatic Art. // Tradycje śląskiej kultury muzycznej (Traditions of Silesian Musical Culture) T. XV. Ed. by A. Granat-Janki et al. AM. im. K. Lipińskiego we Wrocławiu, (The Karol Lipiński Academy of Music in Wrocław). Wrocław, 2020. s.193 – 215. (співавтор З. Ластовецька).
44. Chopin w ujęciu ukraińskiego kompozytora Wasyla Barwińskiego // Rocznik Chopinowski Nr. 29. Warszawa: Towarzystwo im. Fryderyka Chopina, 2021. S. 33-53.
45. Działalność i twórczość Karola Mikulego pomiędzy uniwersalizmem romantycznym a pozytywistycznym. // Musica Galiciana. Tom XVII. pod red. Grzegorza Oliwy, Kingi Fink i Teresy Mazepy. Rzeszów: wyd-wo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2021, s. 25-37.
46. Lysenko als europäischer Romantiker // «Musikgeschichte in Mittel- und Osteuropa – Musik in der Ukraine». Mitteilungen der internationalen Arbeitsgemeinschaft an der Universität Leipzig. Heft 22. Hrsg. von Helmut Loos, Klaus-Peter Koch und Stefan Keym. Leipzig, Gudrun Schröder Verlag, 2022. S. 163-175.
47. Die „Prager Schule“ ukrainischer Lemberger Komponisten und seine Rolle im Musikleben Galiziens in den 1920er – 1930er Jahren // «Musikgeschichte in Mittel- und Osteuropa: Musik in der Ukraine». Mitteilungen der internationalen Arbeitsgemeinschaft an der Universität Leipzig. Heft 22. Hrsg. von Helmut Loos, Klaus-Peter Koch und Stefan Keym. Leipzig, Gudrun Schröder Verlag, 2022. S. 175-189.
48. Josyp Kyszakewycz (1872–1953) i jego spuścizna kompozytorska w świetle współczesnych kryteriów estetycznych. „Czasopismo naukowe Salezjańskiej Szkoły Organistowskiej w Przemyślu” T. II. Przemyśl, 2022, s. 79-96.
49. Procesy transgresyjne w sztuce muzycznej krajów postradzieckich // Transgresje w muzyce, red. Anna Nowak, Wydawnictwo Akademii Muzycznej im. Feliksa Nowowiejskiego w Bydgoszczy, Sagittaria, Bydgoszcz 2022.
50. Віденська музична україніка і творчість Андрія Гнатишина. Міждисциплінарні дослідження складних систем / Interdisciplinary studies of complex systems. № 20, 2022. С. 113–116. № 20 (2022) | Мiждисциплiнарнi дослiдження складних систем (npu.edu.ua) WoS, DOI: https://doi.org/10.31392/iscs.2022.20.113
51. Funktionen der Musikvereine in einem multinationalen soziokulturellen Umfeld (am Beispiel des Galizischen Musikvereines) // Znanstvena monografija z mednarodno udeležbo Glasbena društva v dolgem 19. stoletju: med ljubiteljsko in profesionalno kulturo Music societies in the long 19th century: Between amateur and professional culture Uredil Jernej Weiss. Studia musicologica Labacensia, 6. Koper, Ljubljana 2023. С. 77-100 (співавтор Тереса Мазепа і Мирослав Димон)
52. На роздоріжжі історії від XVI до ХХІ ст.: гуманізм vs тоталітаризму (музика у подоланні проблем утвердження української ідентичності) (співавтори Наталя Сиротинська, Лідія Мельник, Василь Федоришин). Мiждисциплiнарнi дослiдження складних систем. Номер 23. Київ: Нацiональний Педагогiчнiй Унiверситет iменi М. П. Драгоманова. Мiждисциплiнарний науково-дослiдний центр складних систем, 2024. С. 113-137. WoS. DOI: https://doi.org/10.31392/iscs.2023.23 [Natalia Syrotynska, Lyubov Kyyanovska, Lydia Melnyk, Vasyl Fedoryshyn].
53. Musikjournalismus vs. Musikkritik heute: überleben oder fortstreben? Glasbena kritika – nekoč in danes / Music Criticism – Yesterday and Today Znanstvena monografija z mednarodno udeležbo Uredil Jernej Weiss. Koper, Ljubljana, 2024. Р. 197-209 (співавтор Лідія Мельник).
54. Persönlichkeiten der ukrainischen Musik: Viktor Kaminsky – nationale und universelle Botschaften seines Schaffens // „Musikgeschichte in Mittel- und Osteuropa“ Mitteilungen der internationalen Arbeitsgemeinschaft an der Universität Leipzig. Heft 25. Hrsg. von Helmut Loos, Klaus-Peter Koch und Stefan Keym. Leipzig: Gudrun Schröder Verlag, 2023. S. 97-111. (співавтор Лідія Мельник).
55. Ukrainian Musical and Cultural Project Ukrainian Live Classic // „Musikgeschichte in Mittel- und Osteuropa“ Mitteilungen der internationalen Arbeitsgemeinschaft an der Universität Leipzig. Heft 25. Hrsg. von Helmut Loos, Klaus-Peter Koch und Stefan Keym.  Leipzig: Gudrun Schröder Verlag, 2023. S. 237-250 (співавтор Тереса Мазепа).
56. Rola muzyków polskich w kształtowaniu ukraińskiej szkoły kompozytorskiej ХІХ i początku ХХ wieku // Polski Rocznik Muzykologiczny XXІІ,·2024, s. 119—157 is SN 1733-9871,· eis SN 2719-7891
57. Die ukrainische Opernsängerin Solomia Kruschelnytska im Prozess der künstlerischen Emanzipation des späten 19. und frühen 20. Jahrhunderts / Glasbena interpretacija: med umetniškim in znanstvenim // Music Interpretation: Between the Artistic and the Scientific ur. Jernej Weiss. Studia musicologica Labacensia, 8. Koper, Ljubljana, 2025. С. 97-111.

Докторка мистецтвознавства, професорка кафедри музичного мистецтва.

В 1963 до 1973 р. навчалась в Львівській спеціальній музичній школі-інтернаті ім. С.Крушельницької. Закінчила історико-теоретичний факультет Львівської державної консерваторії ім. М.В.Лисенка (1979), аспірантуру при Київській державній консерваторії ім. П.Чайковського (1983).

В 1985 р. захистила в Ленінградській державній консерваторії ім. М.Римського-Корсакова (тепер – Санкт-Петербург) дисертацію «Функції програмності у сприйнятті музичного твору» на здобуття наукового ступеня кандидата наук під керівництвом доктора мистецтвознавства професора Всеволода Задерацького. В 1997–2000 рр. перебувала в докторантурі при Національній музичній академії ім. П.Чайковського (науковий консультант академік, доктор мистецтвознавства Ніна Герасимова-Персидська); в 2000 р. в Київській національній музичній академії ім. П.Чайковського захистила дисертацію «Еволюція галицької музичної культури ХІХ – ХХ ст.» на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальністю 25.00.01. – історія і теорія культури.

З 1979 р. – викладачка кафедри теорії, історії музики та гри на музичних інструментах Дрогобицького педагогічного інституту ім. І.Я.Франка (1979 – 1987), завідувачка тією ж кафедрою (1987). В 1987 – 1991 роках – доцентка кафедри історії музики Львівської державної консерваторії ім. М.В.Лисенка (з 2007 р. Львівська національна музична академія ім. М.В.Лисенка), з 1991 р. – завідувачка кафедри історії музики, з 1995 р. – професорка. 2004 – 2014 р. – голова Спеціалізованої Ради із захисту кандидатських дисертацій при ЛНМА ім. М.Лисенка.

З 1995 р. є учасником міжнародного наукового проекту «Musikgeschichte in Mittel- und Osteuropa» (Німеччина), крім того співпрацювала з науковими інституціями Бонна, Відня, Лейпцига, Вроцлава, Жешува, Познаня, Парижа, Бидгоща, Праги та ін. у реалізації та експертизі наукових проектів, з 1992 р. постійно виступала на міжнародних конференціях і симпозіумах в Німеччині, Австрії, Швейцарії, Польщі, Чехії, Словаччині, Словенії, Литві, Румунії, Італії, Литві, Румунії, Франції. Систематично проводить майстер-класи і відкриті семінари в Україні та за її межами, від 2014 р. є гостьовим професором Гуманітарно-природничої академії ім. Яна Длугоша в Ченстохові (Польща). Проходила наукове стажування в Німеччині (1997, 1999, 2003), Австрії (2004, 2006, 2008), Польщі (2014, 2018, 2023).

Лауреат Премії ім. М.В.Лисенка (2006 р.)

Заслужений діяч мистецтв України (2009)

Zasłużona dla kultury polskiej (2009)

Академік Academia Europaea – Європейської Академії Наук. Див: Academy of Europe: Kyyanovska Lyubov (2022)

Член-кореспондент Національної Академії Мистецтв України (2021).

Дійсний член, Заступник Голови Музикознавчої комісії Наукового Товариства ім. Т. Шевченка

Член редколегії електронної енциклопедії «Musik in Geschichte und Gegenwart».

Член редколегії журналу «Acta Musicologica» (peer-reviewed journal of the International Musicological Society).

Член редколегії збірника наукових праць «Етномузика» ЛНМА ім. М. Лисенка.

Голова редколегії часопису «Українська музика» ЛНМА ім. М. Лисенка.

Заступник голови Моцартівського товариства Львова.

Член редколегії наукового часопису „Edukacja muzyczna” в Ченстохові (Польща), включеного в наукометричну базу Index Copernikus,

Член правління Львівської організації НСКУ.

Член комісії з нагород Львівського обласного департаменту культури.

Член комісії з нагород Львівської обласної ради.

Член комісії з нагороди премією А. Шептицького.

Народилась у Львові 02.02.1955.

Освіта вища, закінчила історико-теоретичний факультет Львівської державної консерваторії ім. М.В.Лисенка (1979), аспірантуру при Київській державній консерваторії ім. П.Чайковського (1983).

Кандидат мистецтвознавства (1985).

Доктор мистецтвознавства (2000).

Професор (2001).

Член-кореспондент АМУ (2021)

Академік Academia Europaea (2022)

Трудова діяльність: Дрогобицький педагогічний інститут ім. І.Франка (1979 – 1987), викладач кафедри теорії, історії музики та гри на музичних інструментах, (1987). завідувач тією ж кафедрою

У Львівської державної консерваторії ім. М.В. Лисенка (тепер Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка) працює з 1987 року як доцент кафедри історії музики, з 1994 р. – професор кафедри, в 1991-2024 – завідувач цією кафедрою, з 2024 р. – професор кафедри історії музики.

Почесна відзнака Міністерства культури і туризму України «За багаторічну плідну працю в галузі культури (2005 р.), Премія ім. М.В.Лисенка (2006 р.), Заслужений діяч мистецтв України (2009). відзнака «Заслужена для культури Польщі» (2009), Золота медаль НАМУ (2020), Орден Княгині Ольги ІІІ ступеня.

https://drive.google.com/drive/folders/10wxKKlWOLwhxweGHQg-VFhZj0j11CaS6?usp=drive_link
Сертифікати Кияновська

Методичні напрацювання Кияновська Л. О.

1. Українська музична культура. Навчальний посібник, Львів: Сполом, 1999 р. Вид. 1. 144 с.
2. Українська музична культура. Навч.посіб. Вид.2, доп. і перероб. Тернопіль: Астон, 2000. 248 с.
3. Максим Березовський // Українська музична література від найдавніших часів до початку ХІХ століття. Навчальний посібник. Частина перша (авторський колектив під керівництвом Л.В. Яросевич). – Тернопіль: СМП “Астон”, 2000. – С. 126-144
4. Артемій Ведель (Ведельський) // Українська музична література від найдавніших часів до початку ХІХ століття. Навчальний посібник. Частина перша (авторський колектив під керівництвом Л.В. Яросевич). – Тернопіль: СМП Астон, 2000. – С. 144 – 156.
5. Михайло Вербицький // Українська музична культура. Ч. 2, книга 1. Навчальний посібник. – Тернопіль: Астон, 2002. – С. 20-44.
6. Українська музична культура. – Навчальний посібник Вид. 3, доп. і перероб. – Київ, 2003. – 256 с.
7. Галицька музична культура ХІХ-ХХ ст. Навч. посібник. Чернівці: Книга-ХХІ, 2007. 620 с.
8. Українська музична культура. Навч. посіб. – Львів: Тріада плюс, 2009. – 356 с.
9. Електронний посібник: «Микола Колесса – людина, митець». – К.: Академія педагогічних наук України, 2008.
10. Електронний посібник «Українська музика у світовій культурі» (в співавторстві з А.Козир, В.Федоришиним та ін.) – К.: НАПНУ, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих, 2009.
11. Нариси з музичної соціології. Навч. посібник // Заг. ред. Л. Кияновської. Львів: Сполом, 2011. 192 с. (у співавторстві з З. Ластовецькою-Соланською, А. Скорик та О. Пилатюк).

Сторінка розкладу викладачів не знайдена!