Навчання > Музична палеографія (025 Музичне мистецтво)

Музична палеографія (025 Музичне мистецтво)

Тип: Нормативний

Кафедра: музикознавства та хорового мистецтва

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
93Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
916професор Сиротинська Н. І.КММ-1м

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
916КММ-1мпрофесор Сиротинська Н. І.

Опис курсу

Дисципліна «Музична палеографія» є нормативною дисципліною зі спеціальності 025 Музичне мистецтво для освітньої програми «Музикознавство».

Дисципліна передбачає вивчення історії візантійської нотації. Лекційний курс зосереджується на контексті міждисциплінарних зв’язків: основ музичного джерелознавства, музично-педагогічного краєзнавства, мистецтвознавства, історії музики. Матеріали курсу дозволяють відстежувати і осмислювати змінність образно-жанрових і формотворчих проекцій музичного мислення людства.

Метою викладання навчальної дисципліни «Музична палеографія» є ознайомлення та вироблення практичних навиків прочитання давніх нотацій: візантійської, слов’яноруської, київської квадратної ноти, а також західної латинської нотації.

Основні завдання навчального курсу: розкриття невідомих чи маловідомих періодів історії музичного мистецтва на прикладі розвитку нотаційних систем від невменного до лінійного запису. Це сформує цілісне сприйняття і розуміння перебігу історичних мистецьких процесів у широкому музикознавчому та культорологічному контексті.

У результаті вивчення даного курсу магістрант повинен:

  1. Визначати стильові і жанрові ознаки музичних творів давньої музики та самостійно знаходити переконливі шляхи втілення музичного образу у виконавстві (ПРН3).
  2. Професійно здійснювати аналіз музично-естетичних стилів та напрямків (ПРН 4).
  3. Володіти музично-аналітичними навичками жанрово-стильової та образно-емоційної атрибуції музичного твору при створенні виконавських, музикознавчих та педагогічних інтерпретацій (ПРН 6).
  4. Володіти термінологією музичного мистецтва, його понятійно-категоріальним апаратом (ПРН 7).
  5. Здійснювати викладання теорії, історії музики з урахуванням потреб здобувача освіти, цілей навчання, вікових та індивідуальних особливостей здобувача (ПРН 8).
  6. Здійснювати ефективне управління мистецькими проектами, зокрема, їх планування та ресурсне забезпечення (ПРН 9).

Цей ОК забезпечують загальні та фахові компетентності, а саме: ЗК1, ЗК2, ЗК3, ЗК4, ЗК5, ЗК6, ЗК8, ЗК9, ФК1, ФК2, ФК3, ФК4, ФК5, ФК8.

Рекомендована література

Основна література:

  1. Догматики вісьмох гласів з рукопису XVI століття / Антологія української церковної монодії 1, Львів: УКУ, 2002, 20 с.
  2. Ірмоси канонів на Введення Богородиці в храм і Воскресіння / упоряд., комент., вступ Юрій Ясіновський, ред. Крістіян Ганнік, Марія Качмар [=Антологія візантійсько-слов’янської та української сакральної монодії, вип. 12]. Львів: Вид-во УКУ 2016. 20 с.
  3. Качмар М. Азбука кулизмяного ірмологіону // Українська Музика 2018/1, c. 115-119.
  4. Качмар М.  І.  Розуміння  музичної  форми  у  семіологічному  контексті нотаційних  систем //  Музичне  мистецтво  :  зб.  ст. Донецьк : Юго-Восток, 2012. Вип. 12. С. 38–43.
  5. Качмар М. І. Cучасний науково-аналітичний інструментарій у дослідженнях піснеспівів  сакральної  монодії  //  Калофонія.  —  Львів :  Видавництво УКУ, 2014. Ч. C. 133–145.
  6. Кісь Я. Палеографія. Львів 1975.
  7. Корній Л.  П. Проблеми  джерелознавства  української  музичної  культури (безлінійні  нотовані  рукописи  сакральної  монодії  XI  –  XVI  ст.)  /  Лідія Корній // Студії мистецтвознавчі. Театр. Музика. Кіно. – Київ : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2005. Чис. 6 (10). С. 40–45.
  8. Корній Л. Еволюція музичної виразності православного співу української традиції у  зв’язку  зі  змінами  нотного  письма  /  Лідія  Корній  //  Музична україністика — сучасний вимір. Київ  :  ІМФЕ  ім.  М.  Т. Рильського НАН України, 2010. С. 252–255.
  9. Кріль М. Основи палеографії. Київ, 1995.
  10. Микола Дилецький. Граматика музикальна. Фотокопія і транскрипція рукопису 1723 року. Підготувала до видання О.С. Цалай-Якименко. Київ 1970, XCIV+110 с.
  11. Міщенко І. Великі групи знаків та їх місце у калофонічній стихирі Преображення «Προτυπῶν τὴν Ἀνάστασιν» з рук. Βλατάδον 46, f. 333v–334r // Українська музика (2015/4).
  12. Панашенко В. Палеографія українського скоропису другої половини ХVІІ ст. Київ,
  13. Сиротинська Н. Перло многоцінне: музично-поетичний світ богородичної гимнографії. Монографія. Львів: Видавець Тетюк Т.В. 2014, 334 с.
  14. Страсні антифони з Любачівського ірмологіону 1674 року / упоряд. Наталя Сиротинська [=Антологія візантійсько-слов’янської та української сакральної монодії, 13]. Львів: Видавництво Українського католицького університету 2021. 108 с.
  15. Ірмоси канонів на П’ятидесятницю / упоряд. Наталя Сиротинська [=Антологія візантійськослов’янської та української сакральної монодії, 15]. Львів 32 с.
  16. Цалай–Якименко О. “Літерні поміти” російських співацьких рукописів XVII ст. – різновид київської релятивної нотації // Записки НТШ, т. 232. Львів 1996, с. 41-58.
  17. Цалай–Якименко О. Духовні співи давньої України. Антологія. Київ 2000, 220 с.
  18. Цалай–Якименко О. Київська школа музики XVII ст. Монографія. Київ-Львів-Полтава 2002, 500 с.
  19. Цалай–Якименко О. С. Київська нотація як релятивна система (за рукописами XVI-XVII ст.) // Українське музикознавство, № 9. Київ, 1974, с. 197–224.
  20. Ясіновський Ю. Ірмоси Київської Церкви: Критичне видання за Супрасльським нотолінійним ірмологіоном 1598–1601 років / ред. Крістіян Ганнік [=Київське християнство XI; =Історія української музики: Джерела 25]. Львів: Видавництво УКУ, 2018. Xl+376, 432 с.
  21. Ясиновский Ю. Сучасний погляд на київську нотацію // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, 41, книга 2. Київ 2006, с. 94-106.
  22. Ясиновський Ю. Палеографія київської ноти // Musica humana, 2. Львів 2005, с. 81-100.
  23. Ясиновський Ю. Українські та білоруські нотолінійні Ірмологіони 16-18 століть. Каталог. Львів 1996.

Додаткова література:

  1. Alexandru The  Palaeоgraphy  оf  Byzantine  Music:  a  brief  intrоductiоn with  sоme  preliminary  remarks  оn  musical  palimpsests  /  ed.  M.  Alexandru, A. Escоbar // El palimpsestо grecоlatinо cоmо fenómenо librariо y textual. 2006. №. 2. 655. P. 113–130.
  2. Cardine E. Semiоlоgia gregоriańska / Eugèn Cardine; przekł. M. Kaziński, M. Siciarek. Kraków : Wydawnictwо benedyktynów Tyniec, 2008. 188 s.
  3. Cоnоmоs D. E. The treatise оf Manuel Chrysaphes, the lampadariоs: Оn the theоry оf  the  art  оf  chanting  and  оn  certain  errоneоus  views  that  sоme  hоld abоut  it  (Mоunt Athоs,  Ivirоn  Mоnastery  MS  1120,  July  1458)  /  Dimitri  Cоnоmоs. – Wien : Verlag der Оesterreichischen Akademie der Wissenschaften, 1985.  119  p.  (Mоnumenta  musicae  byzantinae.  Cоrpus  scriptоrum  de  re musica, Vоl. 2).
  4. Engberg S.G. Greek Ekphоnetic nоtatiоn: The Classical and the Pre-classial Systems /  Gudrun  Engberg  //  Cоnference  оf  Byzantine  music  nоtatiоn (Nоvember  1992,  Hernen,  Netherlands)  /  Palaeоbyzantine  Nоtatiоns  I:  A Recоnsideratiоn оf the Sоurce Material. – Hernen : A. A. Bredius Fоundatiоn, 1995. P. 33–55.
  5. Flоrоs   Universale  Neumenkunde  :  Die  byzantinischen,  slavischen  und gregоrianischen Tоnfiguren und Fоrmeln : Dоkumentatiоn / Cоnstantin Flоrоs. Kassel ;Wilhelmshöhe : Bärenreiter-Antiquariat, 1970. Bd. 3. 376 S.
  6. Kachmar M. Musical Structure of Byzantine Monodic Church Chants: from Sign to Principle // Musikgeschichte in Mittel- und Osteuropa. Leipzig 2015, S. 96–107. Heft 16.
  7. Tilliard H.J.W. Handbook of the Middle Byzantine Mosical Notation. Cppenhague 1932.
  8. Williams C. F. A. The Stоry оf Nоtatiоn / Charles Francis Abdy Williams. – Lоndоn : Scоtt Publ. Cо., 1903. 264 p.

Інтернет- ресурси:

http://www.irmologion.nfo.sk/

https://polona.pl/item/irmologion,MjQ2OTYwMjA/4/#info:metadata

https://www.decani.org/

http://www.unmercenary.com/chant/glchant.html

http://www.musicalia.lt/rodykle.en.php

http://www.smnf.cz/en/news/

https://www.bl.uk/manuscripts/

Силабус:

Завантажити силабус