Фольклорно-ритуальні елементи в театральній культурі світу
Тип: На вибір студента
Кафедра: театрознавства та акторської майстерності
Навчальний план
| Семестр | Кредити | Звітність |
| 9 | 3 | Залік |
| 5 | 3 | Залік |
Лекції
| Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
| 9 | 16 | доцент Циганик М. І. | КМА-1м |
| 5 | 16 | доцент Циганик М. І. | КМТ-31 |
Практичні
| Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
| 9 | 16 | КМА-1м | доцент Циганик М. І. |
| 5 | 16 | КМТ-31 | доцент Циганик М. І. |
Опис курсу
Фольклор народів світу – багатовекторний курсу, насичений кращими зразками культурних надбань світових цивілізацій від V тисячоліття до н. е. до ІІІ ст. н. е., що розглядає системи ритуально-обрядових, міфологічних та мистецьких надбань народів Ізраїлю, Шумерії, Аккадії, Ірану, Єгипту, Індії, Англії та Скандинавії. Мета курсу – ознайомити студентів з найкращими зразками епосу давніх культур, представити основні фольклорні мотиви та їх трансформацію у сучасних мистецьких практиках, розкрити специфіку творення образів та наочно оглянути кращі зразки літератури, архітектури, живопису, музики і хореографії.
Метою вивчення нормативної дисципліни «Фольклорно-ритуальні елементи в театральній культурі світу» є ознайомити студентів з основними поняттями курсу по змісту навчальної дисципліни, навчити аналізувати фольклорні зразки різних часів і народів як своєрідну художньо-філософську систему, що відтворює характер зв’язків етносу з навколишнім світом на різних етапах його історичного розвитку, виділяти національні особливості усних народнопоетичних творів та їхню жанрову специфіку.
Після завершення цього курсу студент буде :
Знати визначити основні поняття курсу по змісту навчальної дисципліни, аналізувати фольклорні зразки різних часів і народів як своєрідну художньо-філософську систему, що відтворює характер зв’язків етносу з навколишнім світом на різних етапах його історичного розвитку, виділяти національні особливості усних народнопоетичних творів та їхню жанрову специфіку.
Вміти визначити жанр фольклорного твору; визначити функціональну природу та ґенезу епічного жанру; вказати на основні поетичні елементи фольклорного тексту; вказати на характерні риси фольклорного твору та його приналежність до певної етнічно-племенної групи; використовувати знання з фольклор народів світу в своїй професійній діяльності.
Рекомендована література
Основна література:
1. Амусин И.Д. Рукописи Мертвого моря. Ответственный редактор С.И.Ковалев. М.: Издательство академии наук СССР. 1960.
2. Бейлин С.Х. Странствующие или всемирные повести и сказания в древне-раввинской письменности. Иркутск, 1907.
3. Фрэзер Джеймс – Фольклор в ветхом завете. – Москва, 2003. – 650 с.
4. Сулима В.І. Біблія і українська література: Навч. посібник. – К., 1998.
5. Крамер С. Н. Мифология Шумера и Аккада // Мифологии древнего мира. – М., 1977. – С. 122–160.
6. Редер Д. Г. Мифы и легенды древнего Двуречья. – М., 1965. – 120 с.
7. Епос о Гильгамеше («О все ведавшим»). – М., 1961. – 214 с.
8. Афанасьева В. К. Гильгамиш и Энкиду: Эпические образы в искусстве. –М., 1979.
9. На ріках Вавилонських. З найдавнішої літератури Шумеру, Вавилону, Палестини. –Київ, 1991. – 400 с.
10. Морэ А. Цари и боги Египта. – М., 1914.
11. Матье М. Э. Древнеегипетские мифы. – М., 1956.
12. Поэзия и проза Древнего Востока. – М., 1973.
13. Коростовцев М. А. Религия Древнего Египта.
14. Концельсон И. С. Сказки и повести Древнего Египта. – М., 1956.
15. Невелева С. Л. Мифология древнеиндийского эпоса. – М., 1975.
16. Мифы Древней Индии. – М., 1975.
17. Гринцер П. А. Древнеиндийский эпос: Генезис и типология. – М., 1974.
18. Гринцер П. А. «Махабхарата» и «Рамаяма». – М., 1970.
19. Гуревич А. Я. «Эдда и сага» – М., 1979.
20. Стеблин-Каменский М. Мир саги. – Л., 1971.
21. Карху Э. Г. От рун – к роману. – Петрозоводск, 1978.
22. Маковельский О. Авеста. – Баку, 1960;
23. Фрай Р. Наследие Ирана. – М., 1972;
24. Дрезден М. Мифология древнего Ирана // Мифологии древнего мира. – М., 1977. – С.337–366.
25. Бартольд В.В. Историко-географический образ Ирана- СПб.,1903.
26. Бертельс Е.Э. Отрывки из Авесты // Восток, 1924. – №4. – С.3–11.
27. Клима О. История авестийской, древнеперсидской и среднеперсидской литературы // Рипка Ян. История персидской и таджыцкой литературы. – М., 1970.
28. Геродота туруйця з Галікарнасса «Історій» книг дев’ять, що їх називають музами // Книга IV. Мельпомена. – Харків: Фоліо, 2006.