Проблеми сучасного музикознавства (025 Музичне мистецтво, аспірантура)

Тип: Нормативний

Кафедра: музикознавства та хорового мистецтва

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
53Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
516професор Медведик Ю. Є.КММ-31А

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
516КММ-31Апрофесор Медведик Ю. Є.

Опис курсу

Навчальний курс «Проблеми сучасного музикознавства» розроблено для того, щоб аспірант мав змогу осмислити основні засадничі принципи розвитку сучасного музикознавства, умів використовувати теоретичні основи й методологічні прийоми при роботі над музикознавчими дослідженнями; міг критично опрацьовувати наукові праці з метою їх використання у власній музикознавчій роботі; умів аналізувати та узагальнювати результати наукових досліджень в написанні наукових праць (стаття, реферат, публікація джерела, дисертація, монографія тощо); умів застосувати сучасні методи музикознавчих та музично-педагогічних досліджень на практиці та використовувати здобуті результати в науковій роботі.

Метою вивчення нормативної дисципліни «Проблеми сучасного музикознавства» є поглиблення теоретичних та практичних знань щодо системного опанування методологією та методикою музикознавчих досліджень.

Основними цілями курсу є:
а) оволодіння методологією та методами музикознавства;
б) аналітичне осмислення вибраних музикознавчих праць відомих українських та зарубіжних музикознавців;
в) ознайомлення з новітніми напрямками розвитку музикознавства (парамузикознавство, виконавське музикознавство, органологія);
г) засвоєння методів проведення етнофольклористичних досліджень в сучасних урбанізованих умовах та поєднання їх з використання досвіду минуло.

У результаті вивчення даного курсу аспірант повинен:
знати:
– методику проведення системних музикознавчих досліджень;
– основні праці з питань теорії, історії музики, методології досліджень українських та зарубіжних дослідників;
– історію та теорію музики, які постають «ключем» для здійснення наукових досліджень;
– історію розвитку стилів та жанрів;
– специфіку формування сучасної музичної бібліографії та бази даних дослідження, вміти послуговуватися інтернет-каталогами та базами даних.
вміти:
– теоретично обґрунтовувати основні положення сучасного музикознавства;
– сформулювати проблему, що потребує наукового пошуку та опрацювання;
– визначати мету і завдання музикознавчого дослідження щодо тієї чи іншої проблеми з питань теорії, історії музики, виконавської практики, музичної психології, музичної педагогіки, соціології, менеджменту;
– будувати одну або декілька робочих гіпотез наукового дослідження;
– використовувати набуті знання, що необхідні для системного дослідження поставленої проблеми.

Рекомендована література

Основна література:

  1. Іваницький А. Українська народна музична творчість. – Київ: Музична Україна, 1990.
    Горюхина Н. Очерки по вопросам музыкального стиля и формы. – К. : Музична Україна, 1985. – 112 с.
  2. Граб У. Музикологія як університетська дисципліна: Львівська музикологічна школа Адольфа Хибінського (1912–1941). Львів: УКУ, 2009. 178 с.
  3. Кияновська Л. Музична антропологія і її перспективи в сучасній гуманістичній науці // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2019. № 1. 231–235.
  4. Кияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ–ХХ ст. : монографія. – Тернопіль: Астон, 2000. – 339 с.
  5. Корній Л. Деякі теоретичні питання музично-історичного джерелознавства // Українське музикознавство. науково-методичний збірник. 2006. Вип. 35. 5–14.
  6. Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. Львів: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 2000, – 286 с.
  7. Котляревський І. Музично-теоретична україністика // Українське музикознавство. – Київ, 1998. – Вип. 28. – С. 9–12.
  8. Котляревский И. Системы западноевропейского музыкознания. – К., 1983.
  9. Кулик Р. Музикознавство і музична критика // Історія української музики. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. – Київ: Наукова думка, 1990. – Т. 3. – С. 386–403.
  10. Маркова О. Герменевтичний зріз музичної культурної соціології // Вісник національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2019. № 1. 235–241.
  11. Муха А. Музикознавство // Історія української музики. 1917-1941. – Київ: Наукова думка, 1992. – Т. ІV. – С. 519–543.
  12. Немкович О. Передумови формування науково-дослідної галузі українського музикознавства у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. // Українське музикознавство. Київ, 2002. – Вип. 31. – С. 67–81.
  13. Немкович О. Предмет українського історичного музикознавства кінця ХІХ – 20-х рр. ХХ ст. // Українське музикознавство. Київ 2001. – Вип. 30. – С. 15-33.
  14. Правдюк О. Українська музична фольклористика. – Київ: Музична Україна, 1978.
  15. Рожок В. Культурологія – музикознавство: нові аспекти дослідження // Часопис. 2008. № 1(1). 7–16.
  16. Самойленко О. І. До проблеми предметно-методичних тенденцій сучасного українського музикознавства // Музична україністика: сучасний вимір : зб. наук. праць на пошану музикознавця, доктора мистецтвознавства, професора М. П. Загайкевич / ред.-упор. А. К. Терещенко. – К. : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2009. – Вип. 4. – С. 139–144.
  17. Самойленко О. І. Музикознавство з позиції культурологічної діалогістики // Наукові записки 16 культурологічного семінару. – К., 2002. – Вип. 2 (Мистецтвознавчі аспекти славістики). – С. 108–115.
  18. Самойленко О. Часові епістеми музики і темпоральні категорії історичного музикознавства // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2017. №3 (36). 99–109.
  19. Сюта Б. Основи парамузикознавства. Київ, 2010. – 150 с.
  20. Чекан Ю. І. До питання визначення предмету історії музики // Музично-
    історичні концепції в минулому і сучасності: матеріали Міжнародної наукової конференції. Львів : Сполом, 1997. – С. 17–23.
  21. Ярко М. Парадигма етнонаціональної ідентичності української музичної творчості як пріоритетна дослідницька проблема сучасного вітчизняного музикознавства // Наукові записки. Серія: мистецтвознавство. – 2013. – №2. 40–48.
  22. Ясіновський Ю. Музикологія в сучасному науковому дискурсі або: чи наука про музику може стати університетською дисципліною в сучасній Україні // 27–48.

Додаткова література:

  1. Антропова Т. Структуралістський аспект музикознавчого дискурсу: досвід і сучасність // Науковий вісник НМАУ. – Вип. 68: Музика в просторі сучасності: друга половина ХХ – початок ХХІ ст. – Київ. 2008. – С. 215–221.
  2. Білозуб Л. Національний аспект українського музичного мистецтва // Наукові записки. Серія: мистецтвознавство. 2014. № 1. 116 – 122.
  3. Гнатюк Л. Концепція курсу історії української музики у підручниках Миколи Грінченка // Українське музикознавство. Київ, 2002. – Вип. 31. – С. 43–55.
  4. Кияновська Л. Львівська музикознавча школа і наукові концепції Стефанії Павлишин // Musica Humana. – Львів, 2003. – С. 188–197.
  5. Ляшенко І. Історико-стильові та етнофольклорні джерела формування української композиторської школи // Українська художня культура. – Київ: Либідь, – С. 235–258.
  6. Сюта Б. Основи парамузикознавства: методичні рекомендації. – Київ, 2008. – 40 с.
  7. Шульга Л. Деякі аспекти категорії драматургії в сучасному музикознавстві // Syntagmation : зб. наук. статей на пошану доктора мистецтвознавства Стефанії Павлишин. – Львів, 2000. – С. 100–118.

Вибрані інтернет-джерела:

  1. http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=331
  2. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0008720
  3. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0008719
  4. https://www.twirpx.com/file/1797007/
  5. http://er.ucu.edu.ua/handle/1/658
  6. https://issuu.com/duh-i-litera/docs/extract
  7. http://nbuv.gov.ua/UJRN/StudM_2011_3_20

Силабус:

Завантажити силабус