Історія світового театру ХХ ст.
Тип: На вибір студента
Кафедра: театрознавства та акторської майстерності
Навчальний план
| Семестр | Кредити | Звітність |
| 3 | 4 | Залік |
Лекції
| Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
| 3 | 16 | Роса-Лаврентій С. І. | КМА-21 |
Практичні
| Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
| 3 | 16 | КМА-21 | Роса-Лаврентій С. І. |
Опис курсу
Курс розроблено таким чином, щоб студенти ознайомилися з фактами, постатями, які творили історію театру, та вміли структурувати ці знання. Впродовж курсу опрацьовуються естетичні програмами театральних митців, театральних колективів, а також культурно-історичні періоди та епохи; проводяться паралелі розвитку окремих естетик у літературі, образотворчому мистецтві, музиці із їхнім виявом у театрі.Також проводяться паралелі між світовими театральними процесами та розвитком театру в Україні.
Мета та цілі курсу:
Розкрити факти, постаті, які творили історію театру у ХХ ст.
Структурувати набуті знання з попередніх курсів з історії театру та
пов’язати їх із подіями ХХ ст. та сучасного театру. Метою є висвітлити естетичні програмами окремих митців, театральних колективів, а також цілої культурноісторичної епохи – модернізму і відповідно епохи, що продовжила її – постмодернізму. Програма містить лекційний курс, а також практичні заняття. Практична робота – це обговорення, аналіз композиції, сценічності окремих драматичних творів, вияву в них естетичних засад періоду, а також – вивчення історії постав того чи іншого театру та їхній аналіз на основі письмових згадок, світлин, чи відеозаписів. На практичних заняттях відбувається також обговорення фрагментів окремих програмних творів театральних практиків. Семінарські заняття орієнтовані на засвоєння студентами основного теоретичного матеріалу курсу та вміння застосовувати набуті знання для
розуміння та аналізу процесів і явищ у сучасному театрі. Впродовж
вивчення курсу студенти засвоюють певні театральні поняття та категорії, що є потрібними для розуміння та аналізу сучасного театрального життя.
Після завершення цього курсу студент буде :
– Володіти інформацією про головні факти та події світового театрального процесу ХХ ст. Вільно орієнтуватися у драматургічному надбанні світової літератури періоду.
– Оперувати театральною термінологією, поняттями та категоріями, що є потрібними для розуміння та аналізу сучасного театрального життя.
– Співвідносити сучасні мистецькі події з історичними, узагальнювати, робити висновки щодо цих подій;
– аналізувати витоки та взаємовпливи історичних процесів на сучасність.
Рекомендована література
1. Барба Є. Паперове каное. – Львів, 2001.
2. Баллоні Н. Ф. Піранделло у пошуках українського театру. // Піранделло Л. П’єси/Оповідання. – ВНТЛКласика, 2006.
3. Брук П. Жодних секретів. Думки про акторську майстерність і театр. – ЛНУ ім. І. Франка, 2005.
4. Герда Пошман, «Театральный текст, более не являющийся
драматическим. Современные пьесы и их драматический анализ» — Gerda Poschmann, «Der nicht mehr dramatische Theatertext. Aktuelle Bühnenstücke und ihre dramatische Analyse», Tübingen, 1997,
5. Ґротовський Є. Театр. Ритуал. Перформер. – Львів, …
6. Оскар Г. Броккет, Франклін Г. Гілді. Історія театру (10те видання)/ Пер. з англійської. – Львів: Літопис, 2014. – 730 с.
7. Паві. П. Словник театру. / За ред. В.Клековкіна. – Львів, 2006.
8. Театр: історія, теорія, практика. Збірник статей/Переклад з польської. – Львів, 2013. – 204 с.
9. Райнгардт Макс: Я лише театроман/ Переклад з німецької. Львів. – ЛНУ ім. І. Франка, 2015. 184 с.
10.Стайн Дж. Сучасна драматургія в теорії та театральній практиці. – В. 3 кн. – Львів, 2003.
11.Арто А. Театр и его Двойник. М.; СПб., 2000.
12.Брук П. Пустое пространство. – М., 1976.
13.Брехт Б. Об экспериментальном театре. “Малый органон” для театра.: Собр. соч. в 5 т. – М., 1965.
14.Искусство режиссуры за рубежом. Первая половина ХХ века. Хрестоматия. / Под. ред. Л. И. Гительмана. – Санкт-Петербург, 2004.
15.Евреинов Н.Н. Театр у животных (О смысле театральности с биологической точки зрения). Л.; М., 1924
16. Крэг Г. Воспоминания, статьи, письма. М., 1988.
17.Максимов В. Век Антонена Арто. – Санкт-Петербург, 2005.
18.Мейерхольд В. Статьи. Письма. Речи. Беседы.: В 2-х т. – М., 1968.
19.Пелевин В. Диалектика переходного периода из ниоткуда в никуда. М., 2003.
20.Фридштейн Ю. Том Стоппард: от парадоксов – к исповедальности // Современная драматургия. 1991. № 3.
21.Ханс-Тис Леман, «Театр и миф. Образование субъекта в дискурсе
античной трагедии». — Hans-Thies Lehmann, «Theater und Mythos.
Die Konstitution des Subjekts im Diskurs der antiken Tragödie»,
Stuttgart, 1991.
22.Шехнер Ричард, «Теория представления». — Richard Schechner,
«Performance Theory», New York, 1988,
23.Патрис Пави, «Классическое наследие модернистской драмы.
Случай постмодернистского театра». — Patrice Pavis, «The Classical
Heritage of Modern Drama. The Case of Post-modern Theatre». — In
«Modern Drama», vol. XXIX, Toronto, 1986.
24.Slownik wiedzy o teatrze, 2005.