Філософія музичної орієнталістики (025 Музичне мистецтво, аспірантура)
Тип: На вибір студента
Кафедра: музикознавства та хорового мистецтва
Навчальний план
| Семестр | Кредити | Звітність |
| 4 | 3 | Іспит |
Лекції
| Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
| 4 | 32 | доцент Коломиєць О. І. |
Практичні
| Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
| 4 | 16 | доцент Коломиєць О. І. |
Опис курсу
Курс розроблено таким чином, щоб надати учасникам освітнього процесу необхідні знання, обов’язкові для того, щоб володіти основною проблематикою музичного сходознавства, в історичному розвитку науки та контексті сьогодення. Тому у курсі представлено генеральні поняття та дискусії у сфері музичного сходознавства; пропонується розглянути та проаналізувати окремі типові жанри вибіркових музичних культур Сходу, а саме тих, що належать до індійської, арабської та японської традицій.
Мета дисципліни вільного вибору аспіранта (Складова 1 – Глибинні знання зі спеціальності) «Філософія музичної орієнталістики» полягає у формуванні цілісного уявлення про сучасне музичне сходознавство, яке вивчає музичну культуру країн Сходу в усіх її виявах, визначити його місце як в системі загального сходознавства, так і музикознавчих дисциплін в цілому.
Після завершення цього курсу студент буде
знати:
– основні методологічні питання музичного сходознавства та їх актуальну проблематику.
вміти:
– визначити об’єкт музичного сходознавства у його повному обсязі (із врахуванням історичного розвитку науки та сучасних досліджень);
– ідентифікувати стилі музичної культури різних регіонів Сходу;
– визначити та проаналізувати культуро-жанрову систему вивчених музичних традицій.
Рекомендована література
Основна література:
1. Алендер И.З. Музыкальные инструменты Индии.– Москва, 1979.
2. Алиханова Ю. Классический театр Индии // Классическая драма Востока. – Москва, 1976.
3. Аль-Махди С. Арабская музыкальная традиция. — М., 1977.
4. Аль-Харири. Макамы. — М., 1987.
5. Бабкина М.П. Потабенко С.И. Народный театр Индии. – Москва, 1964.
6. Бабкина М. Индийская музыка // Музыкальная энциклопедия / Гл. ред. Келдыш Ю. – Москва, 1974. – Т. 2.
7. Бгагавадгіта (Божественна пісня): з санскриту / Пер. та прим. Миколи Ільницького; передм. Галини Дідківської; худ. оформл. Василя Сави. – Париж, Львів, Цвікау, 1999. – (Бібліотека альманаху українців Європи «Зерна». – Вип. 11 (19)).
8. Виноградов В. Индийская раґа. – Москва, 1976.
9. Гороховик Е. Музыкальная культура Индии. – Минск, 2005.
10. Дева Б.Ч. Индийская музыка. – Москва, 1980.
11. Елизаренкова Т. Ригведа. Избранные гимны. – Москва, 1972.
12. Лупинос Б, Сисаури В. Японская музыка // Музыкальная энциклопедия: в 6 т. – М., 1976. — Т.6. — С.630-639.
13. Макам // Музыкальная энциклопедия: В 6 т. — М., 1976. — Т. 3. — С. 399-400.
14. Матвєєва Л.В. Сходознавство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 925.
15. Музыкальная эстетика стран Востока. – Москва, 1967.
16. Орієнтальні студії в Україні : до ювілею Л. В. Матвєєвої : зб. наук. ст. / НАН України, Ін-т сходознавства ім. А. Кримського. – К. : Видавництво Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського, 2010. – 508 с.
17. Сисаури В. Японская инструментальная музыка гагаку (генетические связи и процесс становления) // Вопросы теории и эстетики музыки. — Вып.14. – Л., 1975.
18. Сисаури В. Гагаку – музыка древней Японии (характеристика форм и жанров) // Музыка народов Азии и Африки. – М., 1984. — Вып.4. — С.194 – 213.
19. Україна і Схід / Дашкевич Я. Упорядники Г. Сварник, А. Фелонюк; НАН України, Інститут української археології та джерелознавства імені М. С. Грушевського. Львівське відділення; Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2016. – 960 с.; іл.
20. Said E. Orientalism. – USA, 1978. – 368 p.
Додаткова література:
21. Коломиєць О. До питання про поняття «ґхарана» у традиційній професійній музичній культурі Гіндустані (на прикладі школи Кірана) // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія Мистецтвознавство. – Львів, 2009. – Вип. 9. – С. 151-166.
22. Коломиєць О. До питання про ґхарани в традиційній професійній музичній культурі Північної Індії : зародження, розвиток, трансформація явища (на прикладі школи Кірана) // Сходознавство.
– № 51. – Київ, 2010. – С. 65-80.
23. Коломиєць О. Система «ґуру-шиш’я парампара» як критерій пізнання та збереження традиції у контексті професійної музичної культури Гіндустані (на прикладі ґхарани Кірана) // Тези доповідей міжнародної наукової конференції «ХIV сходознавчі читання А. Кримського». – Київ, 2010. – С. 195-198.
24. Крачковский И. Арабская культура в Испании. — М., 1967.
25. Шахназарова Н. Музыка Востока и музика Запада. Типы музикального профессионализма. – Москва, 1983.
26. Fujie L. East Asia/ Japan // Worlds of music: an introduction to the music of the worlds peoples / Titon J.T., gen.editor. – New York, 1992. — P.318.
27. Muszkalska Bozena. Indyjska muzyka // Encyklopedia Katolicka /Red.
S. Wielgus i in. – Lublin: Towarzystwo Naukowe KUL, 1997. – T. VII.
28. Reck D.B. Worlds of Music: An Introduction to the Music of the World’s Peoples / Titon J. T., gen. ed. – 4th ed. – USA, 2002.