Відбулася урочиста академія з нагоди 207-ї річниці від Дня народження Тараса Шевченка

09.03.2021 | 19:22

За повідомленням Пресцентру:

9 березня 2021 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Урочиста академія, присвячена 207-ї річниці від Дня народження Тараса Шевченка. Захід відбувся з дотриманням карантинних обмежень, а всі охочі змогли долучитися до урочистостей дистанційно, переглядаючи онлайн-трансляцію заходу на офіційному youtube-каналі Університету.

Розпочав урочисту академію зведений хор Центру культури і дозвілля, який майстерно виконав величний «Заповіт» Тараса Шевченка. Опісля кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Галина Крук виголосила перед присутніми доповідь на тему: «Поезія Тараса Шевченка в контексті українського віршування XVII-XVIII століття».

Галина Григорівна детально проаналізувала віршові системи, які використовував Тарас Шевченко у своїй творчості, акцентуючи на непересічності й унікальності його постаті для української літератури, України і кожного з нас. Науковиця зазначила: «Свого часу Віктор Петров у статті «Естетична доктрина Шевченка» висловив ризиковану думку, що Шевченко є не надто дисциплінованим у поезії, бо прийшов у неї випадково, без школи, через бічні двері. І саме з цим пов’язував геніальність та унікальність поета, який, не маючи заданих поетичною школою рамок, торує нові шляхи, даючи вихід своїй поетичній геніальності. Звісно, теза про «неправильність» чи «недисциплінованість» Кобзаря відразу викликала реакцію в колі його палких шанувальників, сприйнялася як підважування авторитету».

У доповіді Галини Крук йшлося, зокрема, про коломийковий чи козачковий ритми віршування, які прочитуються у більшості поетичних рядків Шевченка. «В сучасному літературознавстві усталився погляд на коломийковий вірш, як на віршовий розмір, який розвинувся в українській поезії під впливом історичних пісень і зовні схожий на коломийку. Рядок коломийкового вірша охоплює 14 складів», – підкреслила Галина Григорівна.

За словами науковиці «власне вільність, поетицьке бачення форми дає можливість Шевченковій поезії проникати, попри час, попри політичну ситуацію, попри досвід, яким не завжди наділений сам читач, на якомусь дуже інтуїтивному рівні і промовляти тою мовою, яку ми власне вважаємо поетичною мовою».

Підсумовуючи, філологиня зацитувала слова професора Миколи Ільницького: «Шевченків вірш не вміщується в рамки жодної з віршових систем і становить завершену в собі цілість, відкриту водночас для нових прочитань, як явище нескінченне і неперебутнє, що відкриває все нові і нові грані для нових поколінь». Наостанок доповідачка побажала кожному «знайти свого Шевченка і відкрити у ньому те, що хочете відкрити у собі».

Надалі урочисту академію продовжили студенти другого курсу акторського відділення факультету культури і мистецтв. Юні актори створили на сцені неповторну атмосферу могутнього Шевченкового слова, презентувавши глядачам своє бачення містерії «Великий льох» Тараса Шевченка за постановкою Народної артистки України, професорки кафедри театрознавства та акторської майстерності Олександри Бонковської.

Завершилася захід спільним виконанням уривку «Реве та стогне Дніпр широкий» зі знаменитої балади «Причинна».

Після урочистої академії студенти та працівники Львівського національного університету імені Івана Франка віддала шану Великому Кобзареві покладанням квітів до його пам’ятника.