Історія української музики (025 ОП Хорове диригування)
Тип: Нормативний
Кафедра: музикознавства та хорового мистецтва
Навчальний план
Семестр | Кредити | Звітність |
3 | 2 | Залік |
4 | 2 | Немає |
5 | 2 | Іспит |
Лекції
Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
3 | 16 | доцент Чекан Ю. І. | КММ-21 |
4 | 16 | доцент Чекан Ю. І. | КММ-21 |
5 | 16 | доцент Чекан Ю. І. | КММ-31 |
Практичні
Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
3 | 16 | КММ-21 | доцент Чекан Ю. І. |
4 | 16 | КММ-21 | доцент Чекан Ю. І. |
5 | 16 | КММ-31 | доцент Чекан Ю. І. |
Опис курсу
Курс Історія української музики є нормативною дисципліною зі спеціальності 025 «Музичне мистецтво» для освітньої програми «Хорове диригування» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, яка викладається в ІІІ, IV, V семестрах в обсязі 6 кредитів (ECTS): 48 год. лекцій; 48 год. практичних занять; 84 год. самостійної роботи; залік (ІІІ семестр); іспит (V семестр).
Навчальний курс Історія української музики закликаний дати студентам систематизовану інформацію про основні етапи розвитку української музичної культури, специфічні особливості її еволюції та фактори, що впливали на її конфігурацію. В межах курсу студенти набувають практичні навички аналізу різномасштабних мистецьких артефактів в історичному контексті; знайомляться з персоналіями та ключовими творами української музики професійної традиції. Проблематика національного музичного фольклору розглядається в курсі опосередковано; основну увагу зосереджено на феномені опус-музики. Курс, що охоплює нормативні теми, побудовано за авторським принципом концентричних кіл.
Метою вивчення нормативної дисципліни «Історія української музики» є представлення систематизованої інформації про основні етапи розвитку української музики, її еволюцію та фактори конфігурації.
Основними цілями курсу є: а) оволодіння методологією та методами історичного музикознавства; б) осмислення ключових етапів розвитку української музики, динаміки еволюції жанрово-стильової системи, доробку найвизначніших творчих постатей; в) ознайомлення з новітніми тенденціями розвитку української музики у світовому контексті; г) усвідомлення цінності української музичної спадщини для національної художньої культури та становлення національної ідентичності.
Після завершення курсу здобувач повинен:
- Аналізувати музичні твори з виокремленням їх належності до певної доби, стилю, жанру, особливостей драматургії, форми та художнього змісту (ПРН 4).
- Відтворювати драматургічну концепцію музичного твору, створювати його художню інтерпретацію (ПРН 5).
- Володіти термінологією музичного мистецтва, його понятійно-категоріальним апаратом (ПРН 12).
- Демонструвати музично-теоретичні, культурно-історичні знання з музичного мистецтва (ПРН 15).
- Демонструвати аргументовані знання з особливостей музичних стилів різних епох (ПРН 17).
Цей освітній компонент забезпечують загальні та фахові компетентності, а саме: ЗК1, ЗК2, ЗК3, ЗК5, ЗК9, ЗК17, ФК3, ФК5.
Рекомендована література
Основна література:
- Герасимова-Персидська Н. Хоровий концерт на Україні в XVII – XVIII ст. – Київ : Музична Україна, 1978.
- Грінченко М. Історія української музики. – Київ : Спілка, 1922.
- Зінькевич О. Українська симфонія 1970-1980-х років. Генетико-типологічний аспект. – Київ : НМАУ, 2023.
- Іваницький А. Українська народна музична творчість. – Київ: Музична Україна, 1990.
- Кияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ–ХХ ст. : монографія – Тернопіль: Астон,
- Корній Л. Історія української музики. – Київ-Харків-Нью-Йорк : Видавництво М.П.Коць, 1996.
- Козаренко О. Феномен української національної музичної мови.
- Львів: Наукове товариство ім. Т. Шевченка,
- Ржевська М. На зламі часів. Музика Наддніпрянської України першої третини ХХ століття у соціокультурному контексті епохи. – Київ : Автограф, 2005.
- Сиротинська Н. Інтелектуальний контекст середньовічної монодії. – Львів : Галицька видавнича спілка, 2023.
- Чекан Ю. Інтонаційний образ світу. – Київ : Логос, 2009.
- Чекан Ю. Національний симфонічний: 100 років служіння музиці. – Київ : Музична Україна, 2018.
- Чекан Ю. Світ, котрий насправді є. Оперний театр в інфраструктурі музичного життя. – Львів : Видавництво УКУ, 2024.
Додаткова література:
- Гнатюк Л. Концепція курсу історії української музики у підручниках Миколи Грінченка // Українське музикознавство. Київ, – Вип. 31.– С. 43-55.
- Гусарчук Т. Артемій Ведель. Постать митця у контексті епох. – Ніжин : ПП Лисенко, 2017.
- Кияновська Л. Львівська музикознавча школа і наукові концепції Стефанії Павлишин // Musica – Львів, 2003. – С. 188-197.
- Ляшенко І. Історико-стильові та етнофольклорні джерела формування української композиторської школи // Українська художня культура. – Київ: Либідь, – С. 235-258.
- Мазепа Т. Соціокультурний феномен європейських музичних товариств ХІХ – початку ХХ ст. на прикладі Галицького музичного товариства. – Львів : Растр-7, 2017.
- Міцель М. У пошуках цапа-відбувайла: фобії пізнього сталінізму в Україні. – Київ : Дух і Літера, 2023.
- Мішалов В. Харківська бандура. – Харків-Торонто : Видавець Савчук О.О., 2013.
- Пархоменко Л., Калуцька Н.Олександр Кошиць. Мистецька діяльність у контексті музики ХХ сторіччя. – Київ : Фенікс, 2012.
- Савчук І. Борис Лятошинський і польська культура: комунікації, колаборації, концепти. – Ніжин : Видавець Лисенко М.М., 2020.
- Скуратівський В. Історія і культура. – Київ : Українсько-американське бюро захисту прав людини, 1996.
- Снайдер Т. Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569-1999. – Київ : Дух і Літера, 2012.
- Шевельов Ю. З історії незакінченої війни. – Київ : Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, 2009.