Відбулася Урочиста академія з нагоди 150-річчя від Дня народження Лесі Українки

03.03.2021 | 19:14

Пропонуємо матеріал Пресцентру:

3 березня 2021 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Урочиста академія, присвячена 150-річчю від Дня народження видатної української письменниці, перекладачки, культурної та громадської діячки Лесі Українки. Захід відбувся з дотриманням усіх карантинних обмежень. Окрім того, для усіх охочих взяти участь в урочистій академії дистанційно проводилася онлайн-трансляція заходу на офіційному youtube-каналі Університету.

Тематичну доповідь «Від Надії до чину Антея: еволюція світогляду Лесі Українки» перед присутніми виголосив доктор філологічних наук, професор, декан філологічного факультету Святослав Пилипчук. У своєму виступі Святослав Михайлович окреслив життєвий і творчий шлях письменниці, акцентуючи власне на творчій спадщині Лесі Українки. «На жаль, так несправедливо склалося, що осягнення феномена Лесі Українки частіше зводилося до читання, вичитування, перепрочитання історії її хвороби, а не до збагнення, пізнання, зрозуміння історії її творчого зростання, справжнього змужніння, тріумфального сходження на вершини людського духу», –  підкреслив доповідач.

Аналізуючи творчість Поетеси, Святослав Пилипчук зазначив, що «у світі красного письменства Леся Українка дебютувала добірними ліричними поезіями». За словами доповідача «у ранніх віршах юної авторки домінують естетизовані переживання, впадає у вічі високий ступінь емоційності», проте з плином часу «у тісному ліричному полі творчий геній письменниці починає задихатися, прагне вирватися на ширший простір художніх шукань», відтак з-під пера Лесі Українки починають з’являтися прозові твори.

«У 1890-их роках на авансцену художніх шукань Лесі Українки виходить жанр поеми. У творах цього типу її улюблена лірична мелодія органічно єдналася з епічними елементами: до рельєфності, вимовності портретів душі додавалася життєва історія героя. У поемах письменниці суттєво увиразнено ідею свободи, саме її ідеал утверджено у кожному із художніх полотен, саме їй надано статусу істинного мірила людської величі», – зазначив Святослав Михайлович, підкресливши, що «саме в обладунках жанру драматичної поеми мужніє письменницький голос Лесі Українки, міцніє її рука».

У своєму виступі професор проаналізував й еволюцію світогляду Лесі Українки: «У її життєвій поведінці, у її публічних виступах, у її листуванні, в актах ствердження громадянської позиції – усюди бачимо як впевнено, попри фізичну кволість, ішла шляхом духовного поступу. Якщо спочатку авторка намагалася відсторонитися від прикрої дійсності і забутися у закритому просторі своєї душі, то згодом сміливо виходила на суспільно-політичний майдан, де виголошувала слово правди. Водночас залишалася поза будь-якими сторонніми впливами».

Святослав Пилипчук переконаний, що «вже на початку ХХ століття Леся Українка прочувала оту стрижневу ціннісну категорію українського духу – Гідність». Доповідач підкреслив: «На собі щоденно відчувала як імперський спрут вдирається навіть у вузько вимежований простір особистої свободи: нічні обшуки помешкання, негласний нагляд поліції, цензурні заборони, арешти родичів… Саме тому виявляла органічне несприйняття російської політики. Ба більше, мала бажання відсторонитися від приналежности до імперії».

«Якщо у дитячому першовірші лірична героїня скаржиться: «ні долі, ні волі у мене нема, / залишилась тільки надія одна», то у зріліших художніх полотнах уже втихає нарікання на брак свободи, ефемерна надія змінюється прикладом чину», – підсумував Святослав Михайлович, констатувавши, що «чином Антея Леся Українка запалила серця багатьох молодих українців, які твердістю духу, вірністю рідній землі, власними життями заплатили за відновлення незалежності України».

Мистецьким продовженням Урочистої академії стала літературно-музична композиція «Де тії струни…», яку виконали студенти другого курсу акторського відділення факультету культури і мистецтв за постановкою Народної артистки України, професорки кафедри театрознавства та акторської майстерності Олександри Бонковської. Актори представили глядачам майстерне виконання поезії Лесі Українки, дозволивши присутнім поринути у неповторну атмосферу ніжних поетичних образів.

Завершилася урочиста академія спільним виконанням Державного Гімну України.

Підсумовуючи, Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник висловив вдячність усім учасникам та організаторам заходу за творче й сучасне бачення та особливе прочитання образу Лесі Українки.