V Студентська інтернет-конференція “Інформація. Наука. Бібліотека. Весна”:  погляд крізь століття

16.05.2019 | 20:49

Фестиваль науки 2019 року факультет культури і мистецтв розпочав 15 травня 2019 року ювілейною – п’ятою – студентською інтернет-конференцією “Інформація. Наука. Бібліотека. Весна”. Традиційно захід відбувся за участю провідних ЗВО України та Польщі. Конференцію організували факультет культури і мистецтв (кафедра бібліотекознавства і бібліографії) Львівського національного університету імені Івана Франка,  факультет соціальних комунікацій (кафедра бібліотекознавства та інформаційно-аналітичної діяльності) Харківської державної академії культури, Інститут журналістики (кафедра бібліотекознавства та інформології) Київського університету імені Бориса Грінченка, Інститут наукової інформації і бібліотекознавства Вроцлавського університету.

Оргкомітет конференції: Роман Крохмальний  (декан факультету культури і мистецтв ЛНУ імені Івана Франка), Наталія Демчук (завідувач кафедри бібліотекознавства і бібліографії Львівського національного університету імені Івана Франка), Алла Соляник (декан факультету соціальних комунікацій Харківської державної академії культури), Ірина Давидова (завідувач кафедри бібліотекознавства та інформаційно-аналітичної діяльності Харківської державної академії культури). Олена Воскобойнікова-Гузєва (завідувач кафедри бібліотекознавства та інформології Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка), Галина Горбенко (директор Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка), Божена Коредчук (директор Інституту наукової інформації і бібліотекознавства Вроцлавського університету), Галина Русінська-Ґєртих (керівник післядипломних студій філологічного відділу Вроцлавського університету).

Тематика представлених виступів засвідчила водночас основні вектори розвитку спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», а також актуальність і ґрунтовність наукових досліджень студентів. Так, Аліна Гуменюк (Харківська державна академія культури) окреслила особливості реклами як маркетингового засобу книгорозповсюдження, перспективи використання новітніх рекламно-промоційних механізмів. Дослідження медичної галузі України з позицій бібліометрики української науки – завдання наукових студій Олесі Терлецької та Мирослави Щиглинської (Київський університет імені Бориса Грінченка). Анастасія Іванус (Львівський національний університет імені Івана Франка) визначила пріоритети й тенденції розвитку цифрових колекцій Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка як обов’язкової компоненти інформаційного простору бібліотеки сучасного навчального закладу. Про проблеми позакласного читання  учнів  у світлі професійної літератури для бібліотекарів доповідала Йоанна Палаш (Вроцлавський університет). Доповідь містила загальні питання з проблем промоції читання та теорії читачезнавства. Сучасні тенденції й тренди медіа ландшафту, зокрема у бібліотечному контексті представила Катерина Самаріна (Харківська державна академія культури). Доповідь вирізняв докладний аналіз особистої професійної практичної діяльності за фахом. Об’єкт наукових студій Анастасії Боярин (Київський університет імені Бориса Грінченка) – медіа-простір сучасної бібліотеки як складне синтетичне інформаційне явище вдалий і перспективний із позицій  оптимізації становлення й розвитку інформаційного суспільства XXI століття.

У доповіді «Цифрове покоління в бібліотеці – аналіз обраних форм популяризації читання» Яґода Семенюк (Вроцлавський університет) запропонувала комплекс спеціальних форм і методів залучення до читання реципієнтів нового покоління, які вирізняються особливостями інформаційної практики й потребують, відповідно, її новітніх методик. Проблему реклами інформаційно-бібліотечних послуг із позицій вимог сьогодення  окреслила Соломія Ковальська (Львівський національний університет імені Івана Франка). В умовах ринкової економіки реклама – одне із невід’ємних соціальних явищ, яке має суттєво специфічний інформаційний потенціал, існує задля його реалізації і водночас є його найбільшим мотиваційним елементом. Відтак для успішної реалізації інформаційних продуктів і послуг рекламна стратегія й тактика – обов’язкові маркетингові складові.

Конференційні доповіді були доповнені тематичними презентаціями. Це дозволило візуалізувати озвучені питання й у такий спосіб суттєво збільшити інформаційне поле проблеми. Усі виступи вирізнялись самостійним критично-аналітичним мислення, що є обов’язковою передумовою успішної професійної соціалізації молодих фахівців зазначеної галузі.

Символічно, що V ювілейна конференція відбувалась у стінах Музею історії Університету. Організатори висловлюють щиру подяку за співпрацю, бліц-екскурсію й цікаве флеш-питання онлайн до учасників конференції директору музею Юрію Гудимі. Така локація дозволила учасникам заходу представити сучасний інформаційний простір як соціальну територію, що, з одного боку, формується на засадах традиційних, класичних соціальних комунікацій, а з іншого, тяжіє до новітніх інформаційно-комунікативних практик.

Наталія Демчук

Світлини Олега Вівчарика