Увага! Запрошуємо на онлайн-курс «МЕТАФІЗИКА МУЗИКИ»

УВАГА!

З 1 квітня 2021 року (щочетверга о 18:10 – 19:30)

на факультеті культури і мистецтв розпочинає курс

МЕТАФІЗИКА МУЗИКИ

 запрошений лектор (visiting professor): Д-р хабілітований

 Яцек Oлександр Прокопскі,

професор університету Вроцлавська Політехніка (https://pl.m.wikipedia.org/wiki/Jacek_Aleksander_Prokopski)

Запрошення в zoom:

https://pwr-edu.zoom.us/j/98806379448?pwd=TGVIMHlBNmdZNTJWV0lSWEw2ZUdaQT09

Meeting ID: 988 0637 9448

Passcode: 235006

Після прослухання курсу, охочі можуть отримати сертифікат (16 годин / 0,48 кредиту ЄКТС) за напрямками “Філософія мистецтва”, ” Філософія музики”, “Історія та теорія музичної культури”, заповнивши заявку в додатку.

АНОТАЦІЯ КУРСУ:

Предмет/ назва курсу :  МЕТАФІЗИКА МУЗИКИ                                   

Мова викладання: польська/англійська

Факультет:          культури і мистецтв

Форма навчання: дистанційна

Профіль навчання: загальний

Розміщення в розкладі: літній семестр 2020/2021

ПРО КУРС

Лекції з  метафізики музики, проведені польським філософом, богословом i перекладачем Яцеком Oлександром Прокопскім – це філософський шлях до суті класичної музики, як святині вразливості та почуттів, а також неоціненного способу пізнання самого себе. Саме про це пізнання та про ефемерну сутність музичної композиції  вустами філософів говоритиме професор Прокопскі . Видатні мислителі, як Гегель, Шопенгауер, Інгарден та інші, знайдуть тут своє місце, а музика – мова звуків –  стане на мить мовою мислителів і поетів.

МЕТА КУРСУ

Метою курсу є надання студентам знань дотичних до проблематики меатфізики музики, що охоплюють філософську рефлексію XIX-XX ст., a також  можливocтi зрозуміти різноманітний європейський музичний репертуар в контексті соціокультурних відмінностей і подібностей.

Вступні вимоги: знання історії музики, теорії музики, основнoї філософськoї термінології.

ЗМІСТ І ТЕМАТИКА КУРСУ

Лекція 1: Вступ до метафізики музики.

Лекція 2: Естетичний та етичний аспект музики за Іммануїлoм Кантoм.

Лекція 3: Георг Вільгельм Фрідріх Гегель, або музика, що сягає Абсолюту.

Лекція 4: Музика як метафізична вправа для душі за Артурoм Шопенгауерoм.

Лекція 5: Aвтономія музичного мистецтва Едуарда Гансліка.

Лекція 6: Спорідненість і контраст духу і звуків y Ніколая Гартманна.

Лекція 7: Роман Інгарден, або шлях від музичного твору до реального світу.

Лекція 8: Музика як символічна сутність в інтерпретації Сюзанни К. Лангер.

РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ:

Студент знає і розуміє теми метафізики музики, основи філософії, а також європейські течії і культурні течії епохи XIX-XX ст.

Студент знає і розуміє питання, пов’язані з професійним знанням історіософічного контексту музики та її культурної, соціальної i національної функції.

Студент може надати інтелектуальну інтерпретаційну форму художнім музичним творам з XIX-XX ст., спираючись на імманентний аналіз філософських елементів музичного твору, теоретичнi знання і власну творчу мотивацію.

Студент готовий до ролі професійного, незалежного і допитливого дослідника, що протягом усього свого життя реалізує власні художні, метафізичні чи міждисциплінарні концепції з використанням набутих знань.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ:

Дистанційне навчання.

Лекції  в формі бесіди та обговорення  з наданням слухачам змоги представити власну думку з вибраних питань, обмінятися роздумами та досвідом, отриманим під час власної практичної діяльності в різних областях музики.

ФОРМИ ПЕРЕВІРКИ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ:

Семестральний залік, форма оцінювання – іспит/залік.

УМОВИ ОТРИМАННЯ ЗАЛІКУ З ПРЕДМЕТУ:

Умови отримання заліку: участь у дистанційних заняттях.

Умови здачі іспиту: задовільне засвоєння матеріалу, поданого у розділі змісту та тематики навчання.

Бібліографія

Основна література:

Adorno Theodor, Filozofia nowej muzyki, przeł. F. Wayda, Warszawa 1974.

Budd Malcolm, Muzyka i emocje, przeł. M. Kasperowicz, Gdańsk 2014.

Dahlhaus Carl, Estetyka muzyki, przeł. Z. Skowron, Warszawa 2007.

Dankowska Jagna, U podstaw filozofii muzyki. Niemiecka filozofia XIX wieku a muzyka, Warszawa 2001.

Guczalski Krzysztof, Znaczenie muzyki. Znaczenia w muzyce, Kraków 2002.

HanslickEduard, O pięknie muzycznym. Przyczynek do rewizji estetyki sztuki dźwięków, przeł. J. Giel, Wrocław 2017.

Hegel Georg Wilhelm Friedrich, Wykłady z estetyki, przeł. J. Grabowski, A.Landman, Warszawa 1964 – 1967, t. I – III.

Ingarden Roman, Utwór muzyczny i sprawa jego tożsamości, [w:] tenże, Studia z estetyki, t. 2, Kraków 1973.

Kierkegaard Søren, Albo-albo, przeł. J. Iwaszkiewicz, Warszawa 1976, t. I.

Langer Susanne K., Nowy sens filozofii. Rozważania o symbolach myśli, obrzędu i sztuki, przeł. A. H. Bogucka, Warszawa 1976.

Lissa Zofia, Podstawy estetyki muzycznej, Warszawa 1953.

Łobaczewska Stefania, Ogólny zarys estetyki muzycznej, Lwów 1938.

Nietzsche Friedrich, Narodziny tragedii albo Grecy i pesymizm, przeł. B. Baran,

Warszawa 2009.

Nietzsche Friedrich, Ecce homo. Jak się staje, czym się jest, przeł. B. Baran,

Warszawa 2009.

Nietzsche Friedrich, Przypadek Wagnera, przekład zbiorowy, Toruń 2004.

Scruton Roger, Muzyka jest ważna, przeł. K. Marczak, Kraków 2020.

Schopenchauer Arthur, Świat jako wola i przedstawienie, przeł. J. Garewicz, Warszawa 1995.

Tillich Paul, Teologia kultury, przeł. J.A. Prokopski, N. Łomanowa-Barańska, Kęty 2020.

Додаткова література:

Fubini Enrico, Historia estetyki muzycznej, przeł. Z. Skowron, Kraków 2015.

Jarzębska Alicja, Spór o piękno muzyki. Wprowadzenie do kultury muzycznej XX  i XXI wieku, Toruń 2018.

Schaeffer Bogdan, Dzieje muzyki, Warszawa 1998.

Stróżewski Władysław, Wokół piękna. Szkice z estetyki, Kraków 2002.

Tatarkiewicz Władysław, Historia estetyki, Warszawa 2015.

Encyklopedia muzyki, red. Chodkowski Andrzej, Warszawa 2001.