Олексій Паляничка. Людина у зморшках часу
Шановні друзі!
Пропонуємо до Вашої уваги – статтю випускника факультету культури і мистецтв Олексія Палянички “Людина у зморшках часу”.
“Рефлексії на виставу «Уявні маршрути Львовом» (авторка ідеї та драматургиня – Вікторія Миронюк) у театрі ім. Лесі Українки
У класичній науці час перестав сприйматися як абсолютний об’єкт, коли Альберт Айнштайн у 1916 році опублікував загальну теорію відносності. Хоча ще задовго до того окремі філософські концепції Сходу ставили солідність часу під сумнів, сприймаючи його як ілюзорну субстанцію та стверджуючи, що реальність можлива тільки в теперішньому моменті. Історики ж сприймають минуле через взаємозв’язок фактів, мотивів, зрештою – хаосу, але точно не як ілюзію. Саме ці два принципи (ілюзорного та реального), на мій погляд, зіткнулися у виставі «Уявні маршрути Львовом».”