Сопілка

Оригінальна	Сопілка
Альтернативні	Денцівка · Флояра · Теленка · Дудка · Фрілка · Зубівка
Англійська	Sopilka / Ukrainian flute / Duct flute
Польська	Fujarka / Sopilka
Французька	Flûte ukrainienne
Сучасна назва	Хроматична концертна сопілка (з 1967 р., система Д. Деменчука)

Тип інструмента

▼

Класифікація за системою Хорнбостеля–Закса (1914, ред. 2011)

Духовий › Аерофон › Флейта › Повздовжня канальна флейта (duct flute)

Основна категорія

Духовий дерев’яний

Звуковидобування

Крайовий тон (labium) — аерофон

Підтип

Народна сопілка: діатонічна · Концертна: хроматична

Код Хорнбостеля–Закса

421.221.12

Походження

▼

Країна

Україна (Русь Київська — Карпатський регіон)

Культурна традиція

Українська народна, пастуша, карпатська

Іст. період

Не пізніше XI ст. — зображення на фресках Софійського собору в Києві (1037–1045)

Концертна форма

З 1967 р. — хроматична концертна сопілка Д. Деменчука (Львівська академія)

Сопілка фіксується в писемних джерелах Київської Русі та зображена на фресках Софійського собору XI ст. Традиційно це пастуший інструмент із бузини або верби з 6–10 отворами. Переломним для її розвитку став 1967 рік, коли Дмитро Деменчук у Львові розробив хроматичну концертну сопілку, яка стала основою для академічного та серійного виробництва (джерело: Encyclopedia of Ukraine, Canadian Institute of Ukrainian Studies, 1993; Sopilka Acropolis, sopilka-acropolis.com).

Опис конструкції

▼

Сопілка — це циліндрична трубка з мундштуком і вбудованим каналом (windway), який направляє повітряний струмінь на крайовий отвір (labium). Народна форма виготовляється з бузини, верби, очерету або кістки; концертна — з деревини (слива, груша) або пластику.

Матеріал (нар.)	Бузина, верба, очерет, кістка
Матеріал (концертна)	Деревина (слива, груша, клен) або АБС-пластик
Кількість отворів	6–10 (нар.) · 10–12 (концертна хроматична)
Будова корпусу	Циліндрична або злегка конічна трубка; вбудований канал (fipple/windway)
Мундштук	Пряма повздовжня вставка (торцевий мундштук)
Довжина	≈ 28–48 см (залежно від строю)

Принцип звучання

▼

Звук виникає коли повітряний струмінь, спрямований через вузький канал, розбивається об крайовий отвір (labium), збуджуючи коливання повітряного стовпа в трубці. Висота тону змінюється перекриттям отворів пальцями.

Діапазон концертної сопілки: d² – d⁴ (2+ октави, хроматично)

d²

d⁴

Тембр

Ясний, теплий, із народним колоритом; схожий до блокфлейти, але м’якший

Акустика

Конічний або циліндричний резонатор; перегудування на октаву у другому регістрі

Спосіб гри

▼

Сопілка тримається прямо перед виконавцем або під кутом вниз. Мундштук вставляється у рот, обидві руки прикривають отвори. Верхні три–чотири отвори — ліва рука, нижні — права.

Положення

Вертикально або злегка похило; мундштук у роті

Медіатор

Не використовується

Основні техніки

Вібрато · Глісандо · Флажолет · Подвійна атака · Напівзакриття отворів (мікротони) · Імітація звуків природи

Приклади виконання

▼

Народна музика

Коломийки, веснянки, думи, пастуські мелодії

Академічна музика

Концерти для сопілки з оркестром (М. Корчинський)

Сучасні жанри

Фолктроніка: ONUKA, Kalush Orchestra (Eurovision 2022), Go_A

Ансамблеве використання

Оркестр народних інструментів, тріо (троїсті музики)

Відеоприклади виконання

1 / 5 · Народна сопілка

Традиційне виконання — народні мелодії

2 / 5 · Концертне виконання

Концертна хроматична сопілка — академічна музика

3 / 5 · ONUKA

Сопілка у сучасній фолктроніці — ONUKA

4 / 5 · Kalush Orchestra

Kalush Orchestra — Stefania (Eurovision 2022)

5 / 5 · Техніка гри

Демонстрація техніки гри на сопілці

‹

›

Відомі виконавці

▼

ДД

Дмитро Деменчук

1920–2002. Засновник академічної школи гри на сопілці, розробник хроматичної концертної сопілки (Львів, 1967). Джерело: Sopilka Acropolis, sopilka-acropolis.com.

МК

Мирослав Корчинський

1941–2021. Композитор і виконавець, основоположник академічного репертуару для концертної сопілки. Автор першої методики.

ІД

Ігор Діденчук

Сучасний виконавець; учасник Go_A та Kalush Orchestra; популяризував сопілку на міжнародній сцені (Eurovision 2022).

ВЗ

Василь Зуляк та Іван Склярr

Видатні народні виконавці-сопілкарі, зафіксовані в Енциклопедії України (Canadian Institute of Ukrainian Studies, 1993).

Використання у жанрах

▼

♫ Українська народна музика ♫ Академічна музика ♫ Фолктроніка ♫ Фольк-рок ♫ Ритуальна музика ♫ Саундтреки

Аналоги та споріднені інструменти

▼

🎵

Блокфлейта

Аналогічний механізм; Зах. Європа

🎵

Флояра

Відкрита торцева флейта; Карпати

🎵

Теленка

Обертонова флейта; Kalush Orch.

🎵

Флейта поперечна

Бічне збудження; Бем-система

🎵

Дудка / Фрілка

Регіональні назви сопілки

🎵

Трембіта

Карпатська; мідний аерофон

Цікаві факти

▼

Зображення сопілки знайдено на фресках Собору Святої Софії в Києві (XI ст.) — одне з найранніших зображень музичних інструментів Київської Русі. Джерело: Encyclopedia of Ukraine, CIUS, 1993.

Kalush Orchestra, використовуючи теленку (різновид сопілки), виграли пісенний конкурс Eurovision 2022 у Турині з піснею «Stefania». Це підняло глобальний інтерес до традиційних українських духових. Джерело: Recorder Home Page, recorderhomepage.net.

Хроматична концертна сопілка, розроблена Дмитром Деменчуком у Львові (1967), за лічені десятиліття пройшла шлях від народного інструменту до академічного концертного — швидше, ніж більшість інших інструментів в історії.

Досвідчені виконавці здатні імітувати звуки природи — пташиний спів, шум лісу — використовуючи напівзакриття отворів та техніку circular breathing. Джерело: Center for Russian, East European & Eurasian Studies, University of Kansas (crees.ku.edu).

Галерея ★

▼

Загальний вигляд інструменту

Фото: _________________________ · Лабораторія ФКМ ЛНУ

Деталь мундштука (fipple)

Фото: _________________________

Народна сопілка

Фото: _________________________

Концертна хроматична сопілка

Фото: _________________________

Деталь ігрових отворів

Фото: _________________________

Авторські права на фотографії: усі зображення належать їхнім авторам та/або Лабораторії акустичних та електронних інструментів ФКМ ЛНУ ім. Івана Франка. Використання без письмового дозволу заборонено.

Технічні характеристики

▼

Тип	Концертна хроматична сопілка
Матеріал	Деревина (слива/груша) або АБС-пластик
Кількість отворів	10–12 (хроматична шкала)
Основний строй	d² (ре другої октави), a¹ = 440 Hz
Діапазон	d² – d⁴ (2 октави, хроматично)
Довжина	≈ 34–38 см
Електроніка/MIDI	Відсутня (акустичний інструмент)
Виробники	Мельниця-Подільська (серійна) · майстри ЛНМАМ ім. Лисенка

Освітній блок

▼

Складність

Початкова–середня

Вік початку

Від 6–7 років

Навчання

Муз. школа / самостійно

Народна сопілка доступна для самостійного освоєння; концертна хроматична потребує систематичного навчання через розширену аплікатуру. Добре підходить як перший духовий інструмент для дітей.

Базові вправи

Тривалі ноти — рівне дихання, стабільний тон без тремтіння

Гами: спочатку діатонічна в першому регістрі, потім перехід у другий

Прості народні пісні: «Ой лугу, лугу», «Галя по садочку ходила»

Хроматична аплікатура (для концертної): вправи Деменчука–Корчинського

Рекомендована література

М. Корчинський «Школа гри на хроматичній сопілці» · Д. Деменчук «Методичні вказівки» · В. Зуляк «Збірник українських народних пісень у перекладенні для сопілки»

Джерела та література

▼

Енциклопедія

Sopilka // Encyclopedia of Ukraine, vol. 4. — Canadian Institute of Ukrainian Studies, 1993. encyclopediaofukraine.com ↗

Академічний ресурс

Grove Music Online. «Ukraine». Oxford University Press. oxfordmusiconline.com ↗

Фаховий ресурс

Sopilka Acropolis — Ukrainian chromatic longitudinal flute. sopilka-acropolis.com ↗

Університетський ресурс

Sopilka // Center for Russian, East European & Eurasian Studies, University of Kansas. crees.ku.edu ↗

Органологія

Sopilka // Organology: Musical Instruments Encyclopedia. organology.net ↗

Органологія

Hornbostel, E. M. & Sachs, C. (1914). Systematik der Musikinstrumente. Zeitschrift für Ethnologie, 46(4–5), 553–590.

Архів

Лабораторія акустичних та електронних інструментів ФКМ ЛНУ ім. Івана Франка. Інвентарна книга інструментів.