20 лютого 2017 року академічна спільнота Львівського національного університету імені Івана Франка тихою ходою під символічною назвою «Вогонь небесної Сотні» вшанувала пам’ять Героїв, які три роки тому віддали свої життя під час революційних подій у Києві.
Утворивши колони, студенти разом із представниками духовенства, місцевої влади, адміністрації Університету та Ректором, професором Володимиром Мельником пройшли від площі перед Університетом до пам’ятника Тарасу Шевченку на проспекті Свободи, де відбулася поминальна панахида за загиблими Героями.
…Знову тужливо лунає вже така до болю знайома усім українцям «Пливе кача…». Як і три роки тому, ця тривожна лемківська народна пісня зібрала усіх небайдужих для того, щоб вшанувати пам’ять про Героїв новітньої історії України.
Академічна спільнота Університету разом із духовенством, представниками місцевої влади та мешканцями міста хвилиною мовчання вшанувала усіх, хто віддав свої життя під час Революції Гідності й під час військового протистояння на сході нашої країни. Під час екуменічної панахиди люди молилися за душі Небесної Сотні, щоби вони віднайшли мир і спокій у Небесному царстві.
«Здавалось би, що може бути для людини важливішим за життя? – риторично звернувся до присутніх Владика Борис (в миру Володимир Харко). – Однак, це той дар Божий, яким людина може розпорядитися або за Його волею, або за волею лукавого».
Владика зазначив, що три роки тому ніхто й не думав, що жертва воїнів Небесної Сотні стане лише початком великої жертовної боротьби українців «за гідність національну, за гідність людську і за незалежність нашої держави».
«Прикро, що атака на людську гідність продовжується і сьогодні. І якщо ціляться у юність, то, закономірно, знищують майбутнє. Тож, будьмо мудрі і пам’ятаймо, що наша гідність засвідчується кожен день і в кожному чині», – зазначив владика Борис.
Під час пам’ятного віче до громади звернувся Ректор Університету, професор Володимир Мельник: «Нині знову ми під покровом Великого Українця Тараса Шевченка у скорботі і тихій молитві схиляємо голови перед пам’яттю Героїв Небесної Сотні й усіма тими, хто продовжує віддавати свої життя за соборність і незалежність нашої країни».
«Душу й тіло ми положим за нашу свободу» – для Героїв Небесної Сотні це не абстрактні слова, адже вони стали духовним імперативом їхнього діяння і поступу. Вони свідомо пожертвували свої життя за свободу і гідність кожної людини. Якщо нація не віддає найкращих за свою свободу, вона приречена на загибель і деструкцію. А відтак, саме жертва Героїв Небесної Сотні засвідчує, що українська нація має велику перспективу», – переконаний Ректор.
Професор Володимир Мельник поіменно згадав студентів і випускників Львівського університету, які стали Героями Небесної Сотні, а також тих, хто віддав своє життя у зоні проведення АТО й закликав усіх присутніх повсякденно пам’ятати про їхні подвиги.
«Україна сьогодні платить дорогу ціну за своє майбутнє. І кров Героїв освятила нову українську націю, яка на власній землі сама вершить свою долю», – зазначив Володимир Петрович.
Під час молитовного віче до присутніх звернувся студент Львівського університету Володимир Зелінський, пригадавши перші дні Революції Гідності, коли студентська молодь, а згодом і усі небайдужі вийшли на центральні площі українських міст, аби задекларувати своє право на європейське майбутнє.
Наприкінці пам’ятного віче усі охочі змогли взяти частини символічного Вогню Небесної Сотні – магніти, які разом утворювали зображення історичного протистояння на Майдані Незалежності у Києві взимку 2013-2014 років.