ВІД ТЕОРІЇ ДО СЦЕНИ: Як американський досвід трансформує українську драматургію

У сучасному культурному просторі межі між країнами стають дедалі прозорішими, особливо коли йдеться про мистецьку освіту. Яскравим прикладом такої інтеграції став навчальний проєкт «Сценарне мистецтво та драмописання», організований кафедрою театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету імені Івана Франка у співпраці з американським професором Девідом Вайтом. Факультет культури і мистецтв висловлює щиру вдячність викладачу курсу – Девіду Вайту, чий багаторічний досвід став неоціненним скарбом для українських студентів. Девід Вайт – PhD та професор драматургії в Університеті Таусон (Балтімор, США), який присвятив викладанню цієї дисципліни вже 19 років. Його професійний шлях включає заснування Театральної лабораторії Таусон, де пройшли обговорення понад 300 сценаріїв, а також роботу на посадах літературного менеджера в Театральному центрі імені Юджина О’Ніла та художнього керівника в лабораторії WordBRIDGE. Автор 18 п’єс, поставлених на провідних сценах США, професор Вайт подарував учасникам не лише технічні знання, а й найцінніше – «старт, мотивацію та віру» у власні сили.

Майстерність поза кордонами. Курс, що тривав з лютого по квітень 2026 року, об’єднав під спільним цифровим дахом Zoom початківців та досвідчених авторів зі спеціальностей перформативних мистецтв, філології та культурології. Головним ментором виступив Девід Вайт – PhD, професор Університету Таусон (Балтімор, США), автор 18 п’єс та засновник Театральної лабораторії Таусон. Разом із ним над проєктом працювали куратори Дмитро Терновий та Мирослава Циганик, а також модераторка Софія Роса-Лаврентій.

Лабораторія короткого метру. Програму курсу сфокусовано в ключі інтенсивної практики. Замість довгих лекцій учасники занурювалися в дослідження драматичних структур комедії, трагедії та трагікомедії. Особливістю методики було завдання написати три різні за жанром 2-хвилинні сценарії, використовуючи одних і тих самих персонажів та обставини. Такий підхід дозволив студентам наочно побачити, як статус героя та обрана структура радикально змінюють сприйняття історії.

Фінальну групу, яка надала підсумкові відгуки та виконала всі практичні завдання, складають:

Марина Борзик (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, кафедра театрознавства);

Віра Ганчар (Львівський національний університет імені Івана Франка, факультет культури і мистецтв);

Софія Воробйова (Український католицький університет, спеціальність «Культурологія»);

Юлія Коновалик (Львівський національний університет імені Івана Франка, факультет культури і мистецтв);

Алісія Русанова (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського);

Анастасія Попова (Львівський національний університет імені Івана Франка, філологічний факультет).

Ці учасники здобули практичні навички у написанні сценаріїв, опанували різні драматичні структури та отримали сертифікати обсягом 1,5 кредитів ECTS.

Голоси майбутніх драматургів. Відгуки учасників свідчать про глибокий внутрішній розвиток. Студентка Марина зазначає, що курс став для неї «вирішальним шансом розпочати шлях драматурга» та допоміг подолати страх показувати свої тексти іншим. Юлія підкреслила важливість лімітів – необхідність вмістити повну історію в кілька слів змусила її відійти від звичних багатоактних п’єс і навчила писати лаконічно. Учасники особливо цінували атмосферу довіри та підтримки. Софія зауважила, що підтримка та гнучкість дедлайнів створили комфортні умови для творчості, де не страшно було помилитися. Настя додала, що навіть складні речі пояснювалися доступно, а індивідуальні відгуки професора Вайта допомагали глибше зрозуміти власні тексти.

Погляд експерта: від тексту до живої мови. Театрознавиця та дослідниця сучасного театрального процесу Валентина Тужина у своєму відгуку підкреслила помітний професійний ріст групи: від заняття до заняття тексти ставали структурованішими, а автори – впевненішими у власних рішеннях. Надзвичайно цінним етапом стало читання текстів вголос, що дозволило відчути їхню сценічність, ритм та те, як драматургія «працює» у живому мовленні. Це допомогло студентам виявити сильні та слабкі сторони своїх творів ще до виходу на справжню сцену.

Перспективи: українське слово в американському вимірі. Проєкт не завершується лише отриманням сертифікатів. Вже восени 2026 року учасники мають унікальну можливість попрацювати над перекладами власних сценаріїв разом із американськими студентами-акторами та драматургами. Це відкриває нові горизонти для культурного діалогу, де українські смисли знайдуть своє втілення на міжнародній сцені.

Навчальний проєкт «Сценарне мистецтво та драмописання» довів: для справжньої творчості немає відстаней, а професійний аналіз та підтримка здатні перетворити початківця на впевненого автора, готового до викликів сучасної сцени.

Успішна реалізація міжнародного проєкту «Сценарне мистецтво та драмописання» стала можливою завдяки злагодженій роботі команди, яка забезпечила змістовне наповнення та професійну модерацію курсу. Щиру вдячність висловлюємо куратору проєкту – Дмитру Терновому, чий багатогранний досвід драматурга, сценариста, лібретиста та театрального менеджера став фундаментом для практичної частини навчання. Як переможець численних драматургічних конкурсів та співзасновник харківського «Театру на Жуках», він приніс у проєкт унікальну експертизу організатора театральних шкіл та резиденцій, допомагаючи студентам орієнтуватися у професійному середовищі. Подяка модераторці курсу Софії Росі-Лаврентій за фаховий супровід кожної зустрічі. Її професіоналізм як театрознавиці та доцентки кафедри театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету імені Івана Франка дозволив створити ефективний простір для діалогу, де академічні знання поєднувалися з живою творчою дискусією. Особлива вдячність висловлюється за фаховий лінгвістичний супровід та переклад Артему Бондару, асистенту кафедри театрознавства та акторської майстерності. Завдяки його праці складні теоретичні концепти та тонкощі драматургічної структури стали доступними для кожного учасника, забезпечивши живий та продуктивний діалог між двома культурами.

Мирослава ЦИГАНИК