Флейта

Оригінальна	Флейта / Western Concert Flute
Українська	Поперечна флейта · Концертна флейта
Альтернативні	Traverso (барокова) · Flûte traversière · Querflöte
Англійська	Flute / Transverse flute / Concert flute
Французька	Flûte traversière
Німецька	Querflöte / Flöte
Італійська	Flauto traverso / Flauto

Тип інструмента

▼

Класифікація за Хорнбостелем–Заксом (1914/2011)

Духовий › Аерофон › Флейта › Поперечна флейта (edge-blown)

Основна категорія

Духовий дерев’яний (за класифікацією)

Звуковидобування

Крайовий тон через embouchure hole (бічне)

Матеріал корпусу

Метал (срібло, нікелеве срібло, золото, платина)

Код Хорнбостеля–Закса

421.121.12

Походження

▼

Країна виникнення

Середньовічна Європа; Швейцарія / Священна Римська імперія (ранні задокументовані зразки)

Культурна традиція

Євопейська академічна, оркестрова

Іст. переломний момент

1847 — Теобальд Бем (Theobald Boehm, Мюнхен) стандартизував сучасну систему клапанів та розташування отворів

Іст. запровадження в оркестр

XVIII–XIX ст.: зафіксована у симфоніях Гайдна, Моцарта, Бетховена

Поперечні флейти відомі з середньовіччя. Сучасна концертна флейта сформувалася завдяки реформі Теобальда Бема 1847 р., що стандартизувала розташування тональних отворів, систему клапанів і конструкцію головки. Цей дизайн залишається стандартом донині. Джерело: Organology: Musical Instruments Encyclopedia, organology.net/instrument/western-concert-flute/ (2026).

Опис конструкції

▼

Стандартна концертна флейта складається з трьох частин: головки (headjoint) з embouchure hole та корком, середньої секції (body joint) із більшістю клапанів і нижньої (foot joint). Корпус — циліндрична металева трубка з клапанним механізмом системи Бема.

Матеріал	Нікелеве срібло (нач.), срібло 92,5%, золото 14K або 18K (проф.)
Будова корпусу	3 секції: headjoint + body joint + foot joint
Клапанна система	Система Бема — відкриті або закриті клавіші; 15–17 клапанів
Мундштук	Embouchure hole (бічний отвір у головці); Cork/stopper assembly
Канал (bore)	Циліндричний (cylindrical bore) — стандарт системи Бема
Довжина	≈ 67 см (C флейта)

Принцип звучання

▼

Виконавець направляє сфокусований струмінь повітря через губи (embouchure) поперек краю embouchure hole — це збуджує коливання повітряного стовпа всередині трубки. Висота тону залежить від швидкості та кута повітряного струменя, а також від відкриття/закриття клапанів.

Практичний діапазон: C⁴ – C⁷ (3 октави; розширений до D⁷ у проф. виконавців)

C⁴

C⁷

Тембр

Низький регістр: тепло, темно; середній: ясно, округло; верхній: блискуче, пронизливо

Акустика

Циліндричний bore перегудовується на октаву; яскравіший спектр обертонів ніж у конічних флейт

Спосіб гри

▼

Флейта тримається горизонтально вправо, під прямим кутом до тіла виконавця. Ліва рука тримає ближче до голівки (1-й–4-й клапани), права — ближче до розтруба (5-й–9-й клапани). Звук видобувається формуванням embouchure — спеціальним положенням губ над отвором.

Положення

Горизонтально, вправо; голівка до рота, розтруб убік

Ліва рука

Клапани D/C#/C та основні (ліва): E, F, F#, G, G#

Права рука

Клапани A, Bb, B, C (тіло), D та C# (розтруб)

Медіатор

Не використовується

Основні техніки

Тремоло · Тріл · Фрульято (frullato) · Подвійна/потрійна атака · Флажолет · Circular breathing · Multiphonics · Glissando

Приклади виконання

▼

Сольне виконання

Концерти (Моцарт, Вівальді, Нільсен), сонати (Бах, Гендель)

Оркестр

Симфонії, опера, камерна музика; 2–3 флейти в стандарт. оркестрі

Камерна музика

Квартети, тріо, дуети з фортепіано, скрипкою

Сучасна музика

Джаз (Herbie Mann), поп, кінозаписи (John Williams)

Відеоприклади виконання

1 / 5 · Моцарт — Концерт для флейти №2

W. A. Mozart — Flute Concerto No. 2 in D major, K. 314

2 / 5 · Дебюссі — Прелюдія до Фавна

Debussy — Prélude à l’après-midi d’un faune (флейта соло)

3 / 5 · Бах — Соната для флейти соло BWV 1013

J. S. Bach — Flute Partita in A minor, BWV 1013

4 / 5 · Техніка гри — Extended techniques

Розширені техніки флейти: frullato, multiphonics, circular breathing

5 / 5 · Телеман — Фантазія для флейти соло

G. Ph. Telemann — Fantasie für Flöte, TWV 40:2

‹

›

Відомі виконавці

▼

Jean-Pierre Rampal (Жан-П’єр Рампаль)

Франція, 1922–2000. Вивів флейту на позицію провідного сольного інструменту, записав понад 400 альбомів. Джерело: Britannica.

James Galway (Джеймс Ґеллвей)

Велика Британія / Ірландія, нар. 1939. Соліст Берлінської філармонії (1969–1975); популяризатор флейти у масовій культурі.

Emmanuel Pahud (Еммануель Пауд)

Швейцарія/Франція, нар. 1970. Флейтист-соліст Берлінської філармонії з 1992 р.; один з найвизначніших сучасних флейтистів.

Theobald Boehm (Теобальд Бем)

Мюнхен, 1794–1881. Автор революційної клапанної системи (1847), що стала основою сучасної концертної флейти.

Використання у жанрах

▼

♫ Академічна класична музика ♫ Оркестрова музика ♫ Камерна музика ♫ Джаз ♫ Саундтреки ♫ Нова музика (contemporary)

Аналоги та споріднені інструменти

▼

🎵

Пікколо

Флейта на октаву вище, C⁵

🎵

Альт-флейта

G, на квінту нижче; довша

🎵

Бас-флейта

Октава нижче; C³

🎵

Блокфлейта

Duct flute; торцеве видобування

🎵

Сопілка

Українська duct flute

🎵

Traverso (барок.)

Попередник; дерево, обмеж. клапани

Цікаві факти

▼

Флейта — один із найдавніших музичних інструментів людства. Кістяна флейта зі стерва’ятника (Griffon vulture), знайдена в Гейсенклостерлі (Баварія), датована приблизно 43 000–35 000 роками до н.е. (джерело: Nature, vol. 460, 2009).

Флейта — єдиний стандартний оркестровий дерев’яний духовий інструмент, виготовлений переважно з металу. Класифікація «дерев’яний» визначається не матеріалом, а методом видобування звуку (edge-blown). Джерело: organology.net.

Знаменита флейтова тема з «Прелюдії до Фавна» Дебюссі (1894) вважається революційним моментом в оркестровій музиці, що започаткував французький імпресіонізм.

Флейта Флатліна (Flatline flute) 2023 р. — сучасна цифрова флейта-контролер, що підключається до DAW та MIDI-пристроїв, представляючи новий гібридний клас інструментів.

Галерея ★

▼

Загальний вигляд інструменту

Фото: _________________________ · Лабораторія ФКМ ЛНУ

Headjoint та embouchure hole

Фото: _________________________

Клапанна система Бема

Фото: _________________________

Foot joint (розтруб)

Фото: _________________________

Інструмент у футлярі

Фото: _________________________

Авторські права на фотографії: усі зображення належать їхнім авторам та/або Лабораторії акустичних та електронних інструментів ФКМ ЛНУ ім. Івана Франка. Використання без письмового дозволу заборонено.

Технічні характеристики

▼

Тип	Концертна поперечна флейта (Western Concert Flute)
Матеріал	Нікелеве срібло / срібло 92,5%
Клапанна система	Boehm system (1847) — відкриті або закриті клавіші
Кількість клапанів	15–17 (залежно від моделі)
Строй	C (концертний, до одноіменного тону); a¹ = 440 Hz
Діапазон	C⁴ – C⁷ (3 октави; практично до D⁷)
Довжина	≈ 67 см
Електроніка/MIDI	Відсутня (акустичний інструмент)
Провідні виробники	Yamaha, Muramatsu, Haynes, Powell, Altus, Jupiter

Освітній блок

▼

Складність

Середня–висока

Вік початку

Від 7–8 років

Навчання

Муз. школа / консерваторія

Постановка embouchure (положення губ) є найскладнішим початковим кроком. Звук на флейті досягається правильним кутом та швидкістю повітряного струменя, а не самим натиском. Рекомендується навчання під керівництвом педагога з перших занять.

Базові вправи

Видобування першого звуку на headjoint (тільки головка) — формування embouchure

Гами D–D (мажорні), спочатку повільно з метрономом, потім у двох регістрах

Тривалі ноти (long tones) — рівне дихання, стабільна интонація у всіх регістрах

Трелі та кантиленні пісенні п’єси для освоєння зв’язного (legato) виконання

Рекомендована література

Trevor Wye «A Practice Book for the Flute» (6 томів) · Marcel Moyse «De la Sonorité» · Taffanel & Gaubert «Méthode Complète de Flûte»

Джерела та література

▼

Органологія

Western Concert Flute // Organology: Musical Instruments Encyclopedia. organology.net ↗ (2026)

Академічний ресурс

Grove Music Online. «Flute». Oxford University Press. oxfordmusiconline.com ↗

Органологія

Hornbostel, E. M. & Sachs, C. (1914). Systematik der Musikinstrumente. Zeitschrift für Ethnologie, 46(4–5), 553–590.

Наукова стаття

Conard, N. J., Malina, M., & Münzel, S. C. (2009). New flutes document the earliest musical tradition in southwestern Germany. Nature, 460, 737–740.

Енциклопедія

Transverse flute // Grokipedia (2026). grokipedia.com ↗

Архів

Лабораторія акустичних та електронних інструментів ФКМ ЛНУ ім. Івана Франка. Інвентарна книга інструментів.