• Майстерність актора театру і кіно

1.  Кучинський В. Настав час починати доглядати свої дерева: інтерв’ю / Розмовляла Галина Канарська // День, рубрика Особистість. 8 серпня, 1998.
2. Інтерв’ю з “вампіром”. Кучинський В. Заяву про звільнення з театру я написав. Але усе ще продовжую працювати / Олег Вергеліс.Столичний театр знову дістане «ляпаса» від театру провінційного. Національна премія імені Шевчен… // Дзеркало тижня. 3 березня, 2006
3. Кучинський В. Що ти можеш знати про життя, якщо нічого не знаєш про любов? : інтерв’ю / Розмовляв Олег Вергеліс  // Дзеркало тижня, ZN.UA, 16 вересня, 2018.

4. Кучинський В. Про виставу “БлагодарнийЕродій” : інтерв’ю / Бесіду вів Андрій Водичев //Les Kurbas  Theatre, серія “Бесіди за лаштунками”. 24 квітня, 2020.
5. Кучинський В. Про КЛІМа : інтерв’ю / Бесіду вів Андрій Водичев //Les Kurbas  Theatre, серія “Бесіди за лаштунками”.  1 травня, 2020.
6. Кучинський В. Володимир Кучинський: Театр у складні часи: інтерв’ю / Бесіду вів Андрій Водичев // Les Kurbas  Theatre, серія “Бесіди за лаштунками”. 7 травня, 2020.
7. Кучинський В. Бесіди за лаштунками: Володимир Кучинський про виставу “Наркіс”: інтерв’ю / Бесіду вів Андрій Водичев // Les Kurbas  Theatre, серія “Бесіди за лаштунками”. 8 травня, 2020.
8. Кучинський В. Кожен період створює свій театр і мріє зробити новий. (Засновник театру Леся Курбаса — про шлях людини-перформера) : інтерв’ю / Бесіду вела Настасія Євдокимова // Онлайн-журнал TheUkrainians.   21 жовтня, 2021.

режисер, актор, педагог, один із засновників Львівського молодіжного театру ім. Леся Курбаса.

Народився у м. Львів. Закінчив  учбово-театральну студію підготовки акторських кадрів при театрі імені Марії Заньковецької (1980 р.) та акторську студію при Київському театрі оперети (1982 р.), Державний інститут театрального мистецтва (Москва, 1989). Працював актором Львівського українського драматичного театру ім. М. Заньковецької (1984–1988). Від 1988 р. – один із засновників (разом з Олегом Драчем і Тетяною Каспрук) і художній керівник Львівського молодіжного театру ім. Леся Курбаса, а з 2019 р. – головний режисер Львівського академічного театру імені Леся Курбаса.

Педагогічна діяльність: Театральна студія при театрі імені Леся Курбаса, Львів, Україна (1988-2001); Майстеркласи – Київ, Харків, Львів, Севастополь (Україна), Москва, Санкт-Петербург (Росія), Краків (Польща), Нью-Йорк, Бостон, Філадельфія (США), Понтедера (Італія) – (1988–1999); Курс лекцій у Колумбійському, Пенсильванському університетах і Saratoga Міжнародному Інституті Театру (1996); Цикл лекцій і майстер-класів у ВІАТ (Київ, Україна, 2000); Акторський курс при Національному університеті імені Івана Франка  (Львів, Україна, 2001–2005, з 2023), Режисерський курс при Національному університеті імені Івана Франка (Львів, Україна, 2005–2009).

Реж.-постановник вечорів поезії Т. Шевченка, Б.-І. Антонича, Л. Костенко, І. Світличного, В. Симоненка, В. Стуса. Серед ролей – Лопахін (“Садок вишневий” за А. Чеховим), Адам Кисіль (“Богдан” за Клімом).

Основні вистави: “Сад нетанучих скульптур» за Л. Костенко, “Двір Генріха ІІІ» за А. Дюма, “Закон» (усі – 1988), “Між двох сил” (2010) В. Винниченка, “Сни” (1991), “Єсьм воскресення і життя» (1992), “Забави для Фауста” (1994) за романом “Злочин і кара” Ф. Достоєвського, “Благодарний Еродій” за Г. Сковородою (1993), “Апокрифи” за Лесею Українкою (1996), “Хвала Еросу» (2001), “Silenus Alcibiadis” (2003) за твором “Бенкет” Платона, “Марко Проклятий, або Східна легенда” за поезіями В. Стуса (2001, роль Манкурта), “Серед раю на майдані” Кліма (2006), “Амнезія, або Маленькі подружні злочини” за Е.-Е. Шміттом (2008), “Формули екстази” за поезіями Б.-І. Антонича (2009, роль Поета),  “Між двох сил”, Володимир Винниченко (2010), “Так казав Заратустра”, за Ніцше/КЛІМом (2013),  “Благодарний Еродій”, Григорій Сковорода (2015),  “Ножі в курях, або Спадок мірошника” Девід Гарровер (2016),  “Кабаре Бухенвальд. Вечір 1” КЛІМ (2019).

Премія імені Василя Стуса (1988);  Премія Експеримент від СТД України і Союзу театральних критиків (1993); Заслужений діяч мистецтв України, Премія за кращу режисуру “Забави для Фауста”, фестиваль “Золотий лев” (Львів), Премія за кращу виставу “Забави для Фауста”, театральний фестиваль “Херсонеські ігри” (Севастополь) (усі –1994); Премія за кращу виставу “Забави для Фауста”, фестиваль “Слов’янський вінець” (Москва, 1997),  Державна премія імені Леся Курбаса (2000),  Премія за кращу виставу “Апокрифи”, театральний фестиваль “Херсонеські ігри” (Севастополь),   Премія за кращу режисуру “Хвала Еросу”, міжнародний фестиваль античного мистецтва “Боспорські агони” (Керч, обидві – 2001), Премія за кращу режисуру “Апокрифи”, міжнародний фестиваль античного мистецтва “Боспорські агони” (Керч),  Премія за кращу виставу “Хвала Еросу” (Stobi, Македонія, обидві – 2002), Національна премія імені Тараса Шевченка в галузі театрального мистецтва (2006),  Народний артист України (2019).

Сторінка розкладу викладачів не знайдена!