• Майстерність актора театру і кіно
• Сценічна мова

Інтерв’ю

1. Максим Голенко: “Я давно хочу потримати державний театр за горло”. Головний режисер “Дикого театру” Максим Голенко про переїзд до Одеси, як “не поїхати кукухою” і плани на наступний сезон: інтерв’ю [розмовляв Костянтин Бєлінський] Інтернет-видання Yabl. 28. 05. 2021 р. https://yabl.ua/2021/05/28/ya-davno-hochu-potrimati-derzhavnij-teatr-za-gorlo-golovnij-rezhiser-dikogo-teatru-maksim-golenko-pro-pereyizd-do-odesi-yak-ne-poyihati-kukuhoyu-i-plani-na-nastupnij-sezon
2. М. Голенко: вистави під час війни, співпраця з Римою Зюбіною, мюзикл про Володимира Івасюка: інтерв’ю [розмовляла Світлана Леонтьєва]. Телеканал Дім. 30 серпня 2024 р. https://www.youtube.com/watch?v=6wu3J6CMymg
3. https://mizanscena.com/interview/maksim-golenko/
4. https://lb.ua/culture/2023/07/07/563959_maksim_golenko_ukrainski_teatri.html
5. https://yabl.ua/2023/12/27/maksim-golenko-ya-prijshov-ne-dlya-togo-shob-rubati
6. http://www.t-fishing.co.ua/product/golenko-maksym/
7. https://theatreonpodol.com/collective/maksym-golenko/
8. https://youtube.com/shorts/pygWXtqGGzs?si=YFlQsQ6weTmBPr8a
9. Режисер Максим Голенко: «До війни ми були у постколоніальному театральному гетто» / розмовляв Олександр Суханов // Музей “Голоси Мирних” Фонду Ріната Ахметова. 02. 02. 2025 р.  https://civilvoicesmuseum.org/stories/rezhyser-maksym-golenko-do-viyny-my-buly-u-postkolonialnomu-teatralnomu-getto
10. Максим Голенко: «Театр Заньковецької раніше тримали в “шароварному гетто”»  /розмовляла Надія Ліра// Ліричний бранч. Книгарня «Є». 17 лист. 2025 р. https://www.youtube.com/watch?v=U6OCEkbwfCc
11. Сцени успіху. Максим Голенко / розмовляв Іван Шостак // Перший західний. Рубрика «Проєкти» Проєкт «Інтерв’ю».  11 грудня 2025 р. https://1zahid.com/projects/intervyu-na-pershomu-zahidnomu/stseny-uspihu-maksym-golenko/
12. Керівник театру Марії Заньковецької Максим Голенко: «Люди їдуть під дронами, щоб побачити виставу» / розмовляла Ірина Голіздра // Журнал «Український театр». Рубрика «Інтерв’ю». 20 лютого 2026 р. https://theatermag.com.ua/publication/338?section=INTERVIEW

Український режисер театру і кіно.

Родом з м. Миколаєва, де народився 1978 р.

Навчання: 1993‒1995 рр. ‒ у театральній студії при Миколаївському українському академічному театрі драми та музичної комедії (після чого у 1995‒2000 рр. працював у тому ж театрі актором); 2000‒2001 рр. ‒ у Харківському університеті мистецтв ім. І. Котляревського на кафедрі режисури драматичного театру (викладач О. Барсегян), а з 2001 р. по 2006 р. ‒ у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенко-Карого, де здобув кваліфікацію «режисер драматичного театру» та отримав диплом спеціаліста (викладач Ростислав Коломієць).

Робота:

З 2003 по 2008 роки працював керівником театральної студії при Національній академії управління в Києві і здійснив декілька вистав з професійними та непрофесійними артистами.

З 2013 по 2015 роки викладав «Основи режисури» на кафедрі сценографії та екранних мистецтв Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури.

Головний режисер недержавного «Дикого театру» з лютого 2016 р., з жовтня 2020 ‒ Одеського українського музично-драматичного театру ім. Василя Василька. А з 7 червня 2023 року Міністерством культури призначений виконувачем обов’язків генерального директора-художнього керівника Національного академічного драматичного театру ім. М. Заньковецької у Львові.

Створив більш як 50 вистав у професійних державних та недержавних театрах різних міст України: Миколаїв, Рівне, Коломия, Луганськ, Київ. Серед постановок «Біла Ворона» Г. Татарченка, Ю. Рибчинського (2015 ‒ Рівненський театр, 2017 ‒ Миколаївський театр, 2019 ‒ Київський театр оперети), «Вій 2.0» (2016) Н. Ворожбит («Дикий театр»), «Зойчина квартира» М. Булгакова (2019, Київський театр на долі), та багато інших. Лауреат численних всеукраїнських фестивалів, серед них GRA (м. Київ), «Київська пектораль», «Мельпомена Таврії», «Тернопільські театральні вечори», «HOMO LUDENS» (м. Миколаїв) та багато інших. Був запрошений на резиденцію у Theater Magdeburg (Німеччина), де у 2016 р. поставив виставу «Вій» за п’єсою Наталії Ворожбит у рамках проекту «Дикий Схід».

Режисерські роботи

У Театрі ім. М. Заньковецької.

Зонг-опера «Тригрошова опера» Б. Брехта (2021).

Трагікомедія «Вороги. Історія любові» О. Доричевського за мотивами роману І. Башевіса-Зінґера (2021).

Мюзикл «Червона рута» (2024).

Вистава-історія одного воскресіння «Я бачу, вас цікавить пітьма» І. Павлюка (2025). Спільний проєкт Дикого Театру (Київ) та  Національного театру ім. М. Заньковецької.

У Дикому театрі (м. Київ)

Вистава-Променад «Спіймати Кайдаша» Наталії Ворожбит за повістю «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького (26 травня 2019).

Історія на новий лад «Кайдаші 2.0.» Наталії Ворожбит за мотивами серіалу «Спіймати Кайдаша», написаного за мотивами повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького (2019).

Ультрадрама «Механічний апельсин» Лєни Лягушонкової за мотивами однойменного роману Ентоні Берджеса (12 березня 2020).

Анархічний вестерн  «Червоне, чорне і знову червоне» сценарної команди «Піратська Бухта» (24 червня 2020).

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра

Трагікомедія «Ерендіра не хоче вмирати» Лєни Лягушонкової за мотивами Габріеля Гарсія Маркеса (27 лютого 2021).

У Рівненському обласному драматичному театрі

Історія одного воскресіння «Саша, винеси сміття» Наталії Ворожбит (2022).

Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька

Вистава «Карпатський Вестерн» О. Набоки, О.Буратинського, Б. Циганка, Р. Марова (2023).

Театр на Подолі

Вистава “Зелені коридори” Н. Ворожбит (2026).

 Робота на телебаченні:

2008‒2010 ‒ «Файна Юкрайна» (скетч-шоу на Новому каналі) ‒ режисер.

2018 ‒ «Марк + Наталка» (ситком на ICTV) ‒ режисер.

2018 ‒ «Вечірка» (другий сезон на каналі ТЕТ) ‒ режисер.

Заслужений артист України (посвідчення №424/2025  видане 27 червня 2025 року)

Нагороди та визнання

Вистава «Хазяїн» (Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії)

• 2017 ‒ XIX Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» (м. Херсон).
• 2018 ‒ І Всеукраїнський театральний фестиваль «СвітОгляд» (м. Луганськ).
• 2020 ‒ Міжнародний фестиваль «Слов’янські театральні зустрічі» (м. Чернігів).

Вистава «Віталік» («Дикий Театр»)

• 2018 ‒ XX Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» (м. Херсон).
• 2018 ‒ Мультидисциплінарний міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «ГогольFest» (м. Маріуполь).
• 2018 ‒ I Всеукраїнський театральний фестиваль-премія GRA (м. Київ) — Краща камерна вистава України.

Вистава «Біла Ворона» (Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії)

• 2018 ‒ I Всеукраїнський театральний фестиваль-премія GRA (м. Київ)

Вистава «Захід» (Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії)

• 2019 ‒ ХХІ Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» (м. Херсон) ‒ відзнаки у номінаціях «Вистави великої сцени», «Краща сценографія» (Юлія Заулична), «Краща акторська робота» (Максим Руденко за роль Бені Крика)

Вистава «Кайдаші 2.0.» («Дикий Театр»)

• 2020 ‒ Театральний рейтинг «Київський рахунок» за підсумками 2019 р.
• 2020 ‒ Блогерський рейтинг «Театральної риболовлі» за підсумками 2019 р.

Вистава «Пеніта. Опера» (Незалежний проект, м. Київ)

• 2020 ‒ Театральний рейтинг «Київський рахунок» за підсумками 2019 р.

Сторінка розкладу викладачів не знайдена!