• Сценічна мова

Український актор, режисер театралізованих заходів,  ведучий, читець концертів, педагог.

Народився на Львівщині у с. Старий Яричів, Кам’янка-Бузького р-ну (1970 р.)  Навчався у Львівському училищі культури на режисерському факультеті (1987-1992, перерва – 1988-1990 – служба в армії) за спеціальністю «Культурно-освітня робота», після закінчення присвоєна кваліфікація «Клубний працівник, режисер театралізованих заходів». Диплом спеціаліста отримав після навчання  на акторському відділенні вокального факультету Львівського вищого державного музичного інституту  М. Лисенка (курс Богдана Козака; 1994-1998). Член Національної спілки театральних діячів України, відповідальний секретар Львівського міжобласного відділення,  та творчої спілки «Асоціація діячів естрадного мистецтва України».

Професійна діяльність

З 1992 по 1994 працював педагогом-організатором у Новояричівській середній школі.  Від 1996б р. очолив самодіяльний народний театр у м. Кам’янці-Бузькій, де організовував і режисував свята, здійснював постановки вистав: «Мина Мазайло» і «Народний Малахій» М. Куліша, «Гайдамаки», «Посланіє», «Євангеліє від Тараса» за Т. Шевченком (власна інтерпретація), «Візит літньої пані» Ф. Дюрренматта, «Безсмертний дотик до душі» Л. Костенко, «Сни Марії, жінки з Магдали» Н. Давидовської, «Марія» (інсценівка роману М. Слабошпицького «Марія Башкирцева»), «Нестрашний суд» В. Герасимчука.

У Національному академічному українському драматичному театрі почав працювати 2002 року. Спочатку  помічником режисера, від 2004 р. – помічником художнього керівника театру (до 2019). Від цього ж 2024 року почав працювати викладачем кафедри театрознавства та акторської майстерності (дисципліна «Майсерність актора») факультету культури і мистецтв Львівського національного університету ім. І. Франка.

Ролі в театрі:

Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької

Як актор у Театрі ім. М. Заньковецької дебютував у 2008 р. у ролі Іонича («Іонич», А. Чехов; режисер Алла Бабенко). Вистава отримала Гран-прі фестивалю «Чеховські сезони у Ялті» у 2008 р.

1). Іонич («Іонич» Антона Чехова), 2008 р.

2). Никодим, Законовчитель («Ісус, син Бога живого» Василя Босовича), 2008 р.

3). Жорж Піту («Сміх лангусти» Джеральда Даррелла), 2009 р.

4). Клаус Гірдінг («Завчасна паморозь» Райнера Марії Рільке), 2009 р.

5). Олег Жданович («Або-або» за листами та спогадами Олени Теліги), 2010 р.

6). Вурм («Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера), 2010 р.

7). Яків Григорович Проценко (драма «Блакитна троянда» Лесі Українки, 2011 р.

8). Креон («Антігона» Жана Ануя), 2012 р.

9). Риста Тодорович, Пера Каленич (комедія «Пані Міністрова» Браніслава

Нушича), 2013 р.

10). Микола («Украдене щастя» І. Франка), 2016 р.

11). Лікар (комедія «Каліка з Іншмаану), 2020 р.

12). Чоловік у плащі (музична історія «Львівське танго» А. Бондаренка, Н. Боймук), 2022 р.

13). Стюарт (маленькі трагедії про любов і минуле «Життя прекрасне» за новелами Фредеріка Строппеля), 2023 р.

14). Батько (майже біографічний, майже мюзикл «Червона рута» Н. Ворожбит), 2024 р.

Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір’я»

Автор (сторінки оповідання «Вогні» А. Чехова), 2012 р.

Заслужений діяч мистецтв України

Нагороджений почесною грамотою Львівської ОДА (2008 р.), подякою Голови Львівської ОДА (2010 р.), подяками Донецького міського голови (2008, 2010, 2011 рр.), Грамотою Національного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса (2008 р.), цінним подарунком Львівської ОДА (2012 р.) та Львівської обласної ради (2013 р.) Заслужений діяч мистецтв України (2013).

Сторінка розкладу викладачів не знайдена!