Редагування

Тип: На вибір студента

Кафедра: театрознавства та акторської майстерності

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
83Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
814

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
814

Опис курсу

Мета викладання дисципліни: на підставі витвореної наприкінці 50х років ХХ ст. теорії редагування, редакторського досвіду знаних фахівців цієї справи та аналогічного практичного досвіду лектора дати майбутнім театрознавцям знання з історії розвою редагування, ознайомити з його найновішою методологією та навчити застосуванню редакторських навичок у їхній  безпосередній фаховій роботі.

Завдання  вивчення дисципліни: засвоєння навиків редагування, уміння виконувати елементарно прості процедури для опрацювання авторських і власних текстів у процесі підготовки їх до публікації, усного виголошення та ін. (рецензування, співпраця з драматургами, режисерами; розроблення театрально-мистецьких текстів у ЗМІ).

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати: історію редагування, норми редагування, досвід роботи у галузі редагування відомих сценаристів, праці й дослідження вітчизняних і зарубіжних фахівців;

уміти: визначити  об’єкт редагування, визначати відмінності у редагуванні наукового, художнього, публіцистичного, фахового тексту; розрізняти види помилок та усувати їх з тексту; використовувати комп’ютери під час редагування тексту; використовувати словниковий арсенал.

Рекомендована література

  1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К.: Видавничий дім «КМ Academia» (К.: Либідь, 1991) – 1994 – 254 c.
  2. Бічуя Н. Тріада професій // Театрознавчий журнал «Просценіум». – №.3. – 2002. – С. 78-80. 3. Воспоминания о Корнее Чуковском. Издание второе. – Москва: Сов. писатель, 1983. – С. 175; 184–185; 192.
  3. Галь Н. Слово живое и мертвое. Из опыта переводчика и редактора. – Москва: Сов. писатель. – 2001. – 182 с.
  4. Загребельний П. Думки Нарозхрист. 1974–2003. – Київ: «Пульсари», 2008. – С. 30–38.
  5. Западов А. От рукописи к печатной странице. О мастерстве редактора. – Москва: Сов. писатель, 1978. – 303 с.
  6. Записки перекладацької майстерні.2000–2001. – Львів: 2001 – С. 53–58; 59– 71; 153–156; 194–208
  7. Зорівчак Р. «Боліти болем слова нашого». Поради мовознавцям., Мандрівець, Тернопіль, 2008
  8. Зорівчак Р. Боліти болем слова нашого. – Львів, 2005.
  9. Зубков М. Українська мова. Універсальний порадник. – К., 2004. – 496 с.
  10. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. – Київ: українсько-канадське спільне підприємство «Кобза», 1993
  11. Караванський С. Секрети української мови. – К., 1994.
  12. Костюк Г. Зустрічі і прощання. Спогади у двох книгах. Книга перша. Київ: «Смолоскип», 2008.
  13. Кочур Г. Література та переклад. Дослідження. Рецензії. Літературні портрети. Інтерв’ю. Т.І. – Київ: «Смолоскип», 2008.
  14. Культура фахового мовлення. – Чернівці: Книги – ХХІ: 2006
  15. Листування М.Рудницького з М.Мочульським // Дзвін. – ч.2, 2010. – С. 107– 114.
  16. Науковий вісник Київського національного університету театру. кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого. – Випуск перший. – Київ : ВПП «Копас», 2007. – С. 60 –68.
  17. Огієнко І. «Рідна мова» –річники журналу.
  18. Огієнко І. Наука про рідномовні обов’язки. – Львів: УАД: Фенікс, 1995. – 60 с.
  19. Орфографічний словник української мови. – Друге, стереотипне видання. Київ: Наукова думка, 1977
  1. Партико З.В. Галузеве редагування в засобах масової інформації. – Львів: Афіша,2007, – 104 с.
  2. Партико З.В. Загальне редагування. Нормативні основи. – Львів: «Афіша», 2004. – 416 с.
  3. Пономарів О. Культура слова. Мовностилістичні поради. – 2-ге вид., стереотипне. – К.: Либідь, 2001. – 240 с.
  4. Пономарів О. Фонеми Г та Ґ. – К.: Видавничий центр «Просвіта», 1997 Про український правопис і проблеми мови. (Збірник доповідей мовної секції 16-ої Річної Конференції Української проблематики Урбана-Шампейн. Уал., 20–25 червня 1997) Редакція: Лодиса М.Л., З.Онищекевич (відповідальний редактор), Ася Гумецька, Андрій Даниленко, Марія Зубрицька, Дмитро Шпорик; Нью– Йорк – Львів, 1997, НТШ. –  233 с.
  1. Різун В.В. Літературне редагування. – К.: Либідь, 1996. – 240 с.
  2. Сербенська О. Рідна мова як політичний прапор нації // Дзвін. – № 11-12, 2006. – С. 132–137; 138–145.
  3. Сербенська О. Спогади про вчителя [Юліян Редько] // Дзвін. – № 5–6, 2005. – С. 102–110.
  4. Справочная книга корректора и редактора. Редакционно-техническое оформление рукописи, вычитка, корректура. Под общей редакцией А.Э. Мильчина. Москва: Издательство «Книга», 1974. – С. 5–21; 39–40; 52–58; 59– 62; 69– 70; 91–98; 99 – 105; 105–106; 113–115; 116–120; 125 – 129; 129–135; 284–287.
  5. Творчість Григорія Кочура у контексті культури ХХІ віку: до 100-річчя від дня народження Майстра. Матеріали IV Міжнародної наукової конференції (Львів, 15-17 листопада 2008 року); – Львів ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – С. 133–139, 266–283
  6. Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця. Практичний посібник. – Київ: Наша культура і наука, 2006. – 560 с.
  7. Толстой-редактор. Публикация редакторских работ Л.Н. Толстого. – Москва, 1965: Издательство «Книга». – 327 с.
  8. Фразеологічний словник української мови. Книга І. – Друге видання. – Київ: Наукова думка, 1999. Книга ІІ. – Друге видання. – Київ: Наукова думка, 1999
  1. Хоменко І.В. Логіка– юристам. – К.: Четверта хвиля, 1997;
  2. Чайковський Андрій. Спогади. Листи. Дослідження. – Львів, 2007. – Т.4. Листи до Івана Огієнка. – С. 421–511.
  3. Шевельов Ю. Мовознавство. Книга І. 2-е видання. Київ; Вид. дім «КиєвоМогилянська академія», 2009. – С. 461–498; 498–511. 36. Шевченко А. Треба Вкраїни. – К.,2007. – 280 с.

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму