Навчання > Музичне краєзнавство (025 Музичне мистецтво)

Музичне краєзнавство (025 Музичне мистецтво)

Тип: На вибір ВУЗу

Кафедра: музикознавства та хорового мистецтва

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
104Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
1016професор Сиротинська Н. І.КММ-1м

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1016КММ-1мпрофесор Сиротинська Н. І.

Опис курсу

Дисципліна «Музичне краєзнавство» є вибірковою дисципліною зі спеціальності 025 Музичне мистецтво для освітньої програми «Музикознавство».

Курс передбачає засвоєння засадничих принципів розвитку сучасного музикознавства, вміння використовувати теоретичні основи й методологічні прийоми при роботі над музикознавчими дослідженнями, змогу критично опрацьовувати наукові праці з метою їх використання у  власній музикознавчій роботі. В основі курсу лежить дослідження культурно-мистецького життя Галичини. Магістри вчаться аналізувати та узагальнювати результати наукових досліджень, застосувати сучасні методи музикознавчих досліджень на практиці і використовувати  здобуті результати в науковій роботі.

Метою вивчення вибіркової дисципліни «Музичне краєзнавство» є поглиблення теоретичних і практичних знань щодо системного опанування методологією та методикою музикознавчих досліджень.

Основними цілями курсу є:
а) оволодіння методологією та методами музикознавства;
б) аналітичне осмислення вибраних музикознавчих праць відомих українських та зарубіжних музикознавців;
в) ознайомлення з новітніми напрямками розвитку музикознавства (парамузикознавство, виконавське музикознавство, органологія);
г) засвоєння методів проведення етнофольклористичних досліджень в сучасних урбанізованих умовах та поєднання їх з використанням досвіду минулого.

Це сформує цілісне сприйняття і розуміння перебігу історичних мистецьких процесів у широкому музикознавчому та культорологічному контексті.

У результаті вивчення даного курсу магістрант буде:

знати:

  • методику проведення системних музикознавчих досліджень;
  • основні праці з питань теорії, історії музики, методології досліджень українських та зарубіжних дослідників;
  • історію та теорію музики, які постають «ключем» для здійснення наукових досліджень;
  • історію розвитку стилів і жанрів;
  • специфіку формування сучасної музичної бібліографії та бази даних дослідження, вміти послуговуватися інтернет-каталогами та базами даних.

вміти:

  • теоретично обґрунтовувати основні положення сучасного музикознавства;
  • сформулювати проблему, що потребує наукового пошуку та опрацювання;
  • визначати мету і завдання музикознавчого дослідження щодо тієї чи іншої проблеми з питань теорії, історії музики, виконавської практики, музичної психології;
  • вибудувати робочу гіпотезу наукового дослідження;
  • використовувати набуті знання, необхідні для системного дослідження поставленої проблеми.

Рекомендована література

Основна література:

  1. Граб У. Музикологія як університетська дисципліна: Львівська музикологічна школа Адольфа Хибінського (1912–1941). Львів: УКУ, 2009. 178 с.
  2. Кияновська Л. Музична антропологія і її перспективи в сучасній гуманістичній науці // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2019. № 1. 231–235.
  3. Кияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ– Х Х ст. : монографія Тернопіль: 2000. 339 с.
  4. Корній Л. Деякі теоретичні питання музично-історичного джерелознавства // Українське музикознавство. науково- методичний збірник. 2006. Вип. 35. 5–14.
  5. Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. Львів: НТШ, 2000. 286 с.
  6. Котляревський І. Музично-теоретична україністика // Українське музикознавство. Київ, 1998. Вип. 28. С. 9–12.
  7. Кулик Р. Музикознавство і музична критика // Історія української музики. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Київ: Наукова думка, Т. 3. С. 386–403.
  8. Немкович О. Передумови формування науково-дослідної галузі українського музикознавства у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. // Українське музикознавство. Київ, 2002. Вип. 31. С. 67–
  9. Немкович О. Предмет українського історичного музикознавства кінця ХІХ – 20-х рр. ХХ ст. // Українське музикознавство. Київ Вип. 30. С. 15–33.
  10. Самойленко О. І. До проблеми предметно-методичних тенденцій сучасного українського музикознавства // Музична україністика: К. : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, Вип. 4. С. 139–144.
  11. Сюта Б. Основи парамузикознавства. Київ, 150 с.
  12. Чекан Ю. І. До питання визначення предмету історії музики // Музично-історичні концепції в минулому і сучасності. Львів, С. 17–23.
  13. Ясіновський Ю. Візантійська гимнографія і церковна монодія в українській рецепції ранньомодерного часу. Львів 2011. 418 с.
  14. Ясіновський Ю. Музикологія в сучасному науковому дискурсі або: Чи наука про музику може стати університетською дисципліною в сучасній Україні // Наукові записки УКУ. Львів, 2015. Вип. 2. С. 27–49.

Додаткова література:

  1. Антропова Т. Структуралістський аспект музикознавчого дискурсу: досвід і сучасність // Науковий вісник НМАУ. Вип. 68: Музика в просторі сучасності: друга половина ХХ – початок ХХІ ст. Київ. 2008. С. 215–221.
  2. Білозуб Л. Національний аспект українського музичного мистецтва // Наукові записки. Серія: мистецтвознавство. № 1. 116–122.
  3. Гнатюк Л. Концепція курсу історії української музики у підручниках Миколи Грінченка // Українське музикознавство. Київ, Вип. 31. С. 43–55.
  4. Кияновська Л. Львівська музикознавча школа і наукові концепції Стефанії Павлишин // Musica Humana. Львів, С. 188–197.
  5. Муха А. Музикознавство // Історія української музики. 1917–1941. Київ: Наукова думка, Т. ІV. С. 519–543.
  6. Самойленко О. І. Музикознавство з позиції культурологічної діалогістики // Наукові записки 16 культурологічного семінару. К., Вип. 2. С. 108–115.

Інтернет- ресурси:

http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=331 http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0008720 http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0008719 https://www.twirpx.com/file/1797007/ http://er.ucu.edu.ua/handle/1/658
https://issuu.com/duh-i-litera/docs/extract
http://nbuv.gov.ua/UJRN/StudM_2011_3_20

Силабус:

Завантажити силабус