Навчання > Хорове виконавство в інфраструктурі культурно-мистецького життя Львова (ОП Хорове диригування)

Хорове виконавство в інфраструктурі культурно-мистецького життя Львова (ОП Хорове диригування)

Тип: На вибір студента

Кафедра: музикознавства та хорового мистецтва

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
63Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
616доцент Ферендович М. В.

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
616доцент Ферендович М. В.

Опис курсу

Дисципліна «Хорове виконавство в інфраструктурі культурно-мистецького життя Львова» є вибірковою навчальною дисципліною з спеціальності 025 Музичне мистецтво для освітньої програми «Хорове диригування», яка викладається в VI семестрі в обсязі 3 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ECTS).

Вивчення курсу «Хорове виконавство в інфраструктурі культурно-мистецького життя Львова» полягає в оволодінні знаннями про історію розвитку хорового мистецтва Львова, осмисленні його кращих традицій, що сприятиме формуванню у студентів системи ціннісних орієнтирів і професійних пріоритетів, необхідних для подальшої виконавсько-педагогічної діяльності.

Метою вивчення нормативної дисципліни «Хорове виконавство в інфраструктурі культурно-мистецького життя Львова» є засвоєння здобутків хорового виконавства в музичному просторі Львова.

Цілі курсу:

  • ознайомити з основними етапами розвитку хорового виконавства Львова;
  • розглянути діяльність різних за національною приналежністю музичних і хорових товариств;
  • розкрити значення музичних театрів і філармонії як важливих осередків професіоналізації хорового життя міста;
  • проаналізувати диригентську діяльність широкого кола персоналій та розкрити їх роль у поступі хорових колективів та формуванні репертуарної політики;
  • розглянути конкурсно-фестивальних рух в аспекті розвитку сучасної хорової творчості Львова.Після завершення цього курсу здобувач повинен буде:

    знати:

    • регіональні особливості хорового виконавства Львова впродовж тривалого історичного періоду;
    • музичні та хорові товариства (австрійсько-німецькі, українські, польські, єврейські), що функціонували в різних національних середовищах;
    • діяльність інших музичних інституцій (музичних театрів і філармонії) в контексті розвитку хорового виконавства;
    • постаті диригентів хорових колективів Львова та їх творчі ініціативи;
    • конкурсно-фестивальні форми хорової творчості.

    вміти:

    • окреслити напрямки діяльності музичних і хорових товариств;
    • визначати провідні сфери діяльності диригентів у хорових колективах;
    • орієнтуватися у репертуарних пріоритетах товариств і висвітлювати роль диригентів у їх формуванні;
    • обґрунтувати значення музичних театрів і філармонії Львова для професійного поступу співаків та керівників хорових колективів;
    • аналізувати здобутки хормейстерів Львова в контексті збереження і спадкоємності диригентсько-хорових традицій;
    • охарактеризувати особливості конкурсно-фестивального руху Львова.

Рекомендована література

Основна література:

  1. Балух Ю. Львівська диригентська школа: творчі портрети учнів академіка М.Ф. Колесси. Львів: Сполом, 2011. 72 с.
  2. Бенч-Шокало О. Український хоровий спів: актуалізація звичаєвої традиції: навч. посіб. Київ: Ред. журн. «Український Світ», 2002. 440с.
  3. Бермес І. Організаційні засади музичного фестивального руху в Україні. Мистецтво та життя: зб. наук. праць / І. Юдкін, О. Берегова, О. Оніщенко, Є. Коваленко, І. Бермес, О. Олійник. Київ: Інститут культурології НАМ України, 2016. С. 190–201.
  4. Бурбан М. Українські хори та диригенти. Дрогобич: Пóсвіт, 2007. 672 с.
  5. Іванюшенко Г. Міжнародний фестиваль давньої музики у Львові. Етапи становлення. Художня культура. Актуальні проблеми, 2023. Ч. 1. Вип.19. С. 40–51.
  6. Ісаєвич Я. Братства й українська музична культура XVI–XVIII. KALOPHONIA: наук. зб. / ред. К. Ганнік, Ю. Ясіновський. Львів: Видав­ництво ЛБА, 2002. № 1. С. 8–18.
  7. Кияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури XIX–XX ст.: монографія. Тернопіль: Астон, 2000. 339 с.
  8. Колбін Д. Сторінки з життя та діяльності Франца Ксавера Моцарта в Гали­чині. Наукові збірки ЛДМА ім. М. В. Лисенка. Львів: Сполом, 2006. Вип. 13: Вольфганг Амадей Моцарт: погляд з XXI сто­річчя. С. 113–122.
  9. Корпало Г. Стильовий зріз виконавської діяльності професійних камерних хорів Львівщини початку XXI століття. Молоде музикознавство: зб. ст. Львів: Львівська державна музична академія ім. М. Лисенка, 2005, Вип.10. С. 132–138.
  10. Мазепа Л., Мазепа Т. Шлях до музичної академії у Львові: у 2 т. Львів: Сполом, 2003. Т. 1.: Від доби міських музикантів до Консерваторії [поч. XV ст. – до 1939 р]. 287 с.
  11. Майчик О. Композиторська творчість західноукраїнських хорових диригентів-практиків другої половини ХХ ст.: автореф. дис… канд. мистецтвознав.: 17.00.03; Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка. Львів, 2010. 18 с.
  12. Максим’юк Г. Іван Смолинський – математик і диригент (до 135-річчя від дня народження). Українська музика: науковий часопис Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка. Львів, 2013. № 3 (9). С. 78–82.
  13. Немерко А. Пісенно-хорова творчість для дітей у мистецькій практиці авторів Львівщини в контексті музичної культури України доби державної Незалежності (1991–2021): традиції та інновації: дис… докт. філософії: 025 – Музичне мистецтво; Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2023. 231 с.
  14. Пасічник В., Ферендович М. Галицький академічний камерний хор: шлях до звершень. Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство. Львів, 2016. Вип. 17. С. 167–174.
  15. Патер А. Українська духовна музика в ареалі концертної діяльності Львівської державної академічної чоловічої хорової капели «Дударик». Львівсько-Ряшівські наукові зошити.Львів-Ряшів: Видавництво Ряшівського Університету, 2021. Вип. 6. С. 112-121.
  16. Савченко С. Конкурсно-фестивальні форми хорової творчості: традиційні моделі та сучасні тенденції: автореф. дис…канд. мистецтвознав.: 17.00.03; Одеська національна музична академія імені А. В. Нежджнової. Одеса, 2021. 17 с.
  17. Самотос-Баєрлє Н. Микола Колеса. Сто років молодості. Львів: Аверс, 2014. 288 с.
  18. Ферендович М. Виконавська діяльність чоловічих співочих товариств Львова 1900–1939 років. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: зб. наук. праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. У 2-х т. Рівне: РДГУ, 2010. Т. 1. Вип. 16. С. 36–45.
  19. Ферендович М. Диригентська діяльність Адама Солтиса. Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство. Львів, 2015. Вип. 16 (Ч. 1). С. 118–124.
  20. Ферендович М. Диригентське мистецтво в музичному просторі Львова першої третини ХХ століття (джерелознавчий аспект). Дис. … канд. мистецтвознав.: 17.00.03. Львів, 2017. 282 с.
  21. Ферендович М. Диригент Омелян Плешкевич у хоровому русі Львова тридцятих років XX століття. Українська музика: наук. часопис ЛНМА ім. М. В. Лисенка. Ч. 2 (22). Львів, 2016. С. 54–59.
  22. Ферендович М. Диригенти-чехи у Львові: Ян Непомуцен Ранґль-Сьмі­ґєльський. Мистецька культура: історія, теорія, методо­логія: тези доп. Міжнар. наук. конф. (Львів, 27 листо­п. 2015 р.) / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Ін-т дослі­джень бібліотечних мистецьких ресурсів; Музично-меморіальний музей С. Крушельницької у Львові. Львів, 2015. С. 87–88.
  23. Ферендович М. Діалог поколінь: з історії виконання Високої меси Йоганна Себастьяна Баха у Львові. Українська музика: науковий часопис Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка: Львів, 2019. Ч. 2 (32). С. 11–20.
  24. Ферендович М. Діяльність Львівського співочого товариства «Бард» у відгомоні преси. Видавничий рух в Україні: середовища, артефакти: доп. та повідомл. II Міжнар. наук. конф. (Львів, 29 жовт. 2021 р.) / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника; наук. ред. Л. Головата; ред.-упоряд. В. Пасічник. Львів, 2021. 163–166.
  25. Ферендович М. Маловідомі сторінки життєтворчості диригента Натана Гермеліна. Молодий вчений. 2017. № 10 (50). жовтень. С. 361–365.
  26. Ферендович М. Невідомий мистець – диригент Іван Охримович. LwowskoRzeszowskie zeszyty naukowe: Sacrum i profanum w kulturze. Lwów– Rzeszów, 2016 (3). С. 73–78.
  27. Ферендович М. Постать Івана Копача в хоровому житті Львова першої третини XX століття. Хорове мистецтво в контексті розвитку української культури XIX–XXI століть: монографія / наук. ред. Т. Дубровний. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2022. С. 59–65.
  28. Ферендович М. Проблеми репертуару українських співочих товариств Львова періоду 1900–1939 років. Родина Колессів – спадкоємність науково-мистецьких традицій: зб. наук. праць та матеріалів. Львів: Львівський національний університет ім. І. Франка, 2013. С. 665–672. (Серія “Українська філологія: школи, постаті, проблеми”. Вип. 13).
  29. Ферендович М. Родина диригентів Кінальських у хоровому житті Львова першої третини XX століття. Хорове мистецтво України та його подвижники: матеріали VІ Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (м. Дрогобич, 19–20 жовт. 2017 р.). Дрогобич: ред.-вид. від-л ДДПУ ім. І. Франка, 2017. 115–123.
  30. Ферендович М. Українські співочі товариства Львова та їх керівники (1900–1939 рр.). Молодь і ринок: науково-педагогічний журнал Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка, 2011. № 2 (73). лютий. С. 145–154.
  31. Чупашко І. Михайло Антків. Присутність. Львів: Колір ПРО, 2013. 206с.
  32. Чупашко І. Особливості виконавської майстерності Євгена Вахняка та Володимира Василевича. Народознавчі зошити. №3 (99). с. 497–502.
  33. Чучман В. Євген Вахняк і Зиновій Демцюх: паралелі життєтворчості. Українська музика: науковий часопис Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка.Львів, 2019. Ч. 1 (31). С. 5–14.
  34. Шніцар В. До історії створення капели “Трембіта”. Музикознавчі студії: зб. ст. Львів, 2004. Вип. 9. С. 103–110.

 

 

Додаткова література:                     

  1. Горак Я. Взаємини між Анатолем Вахнянином та Миколою Лисенком. До історії контактів Миколи Лисенка з галичанами. Записки наукового товариства імені Шевченка. Праці музикознавчої комісії / ред. тому Олег Купчинський. Львів: Наукове товариство імені Шевченка, 2004. T. 247. С. 353–362.
  2. Лига В. І проросте посіяне зерно. Євген Вахняк: людина, митець, педагог. Львів: Дивосвіт, 2001. 112 с.
  3. Людкевич C. Дослідження, статті, рецензії, виступи : у 2 т. [упор., ред., вст. стаття і прим. З. Штундер]. Львів: Дивосвіт, 2000. Т. 2. 816 с.
  4. Мазепа Л. Сторінки музичного минулого Львова (з неопублікованого). Львів: Сполом, 2001. 280 c.
  5. Медведик П. Діячі української музичної культури (матеріали до біо-бібліографічного словника). Записки наукового това­риства імені Т. Шевченка : Праці Музикознавчої комісії. Львів, 1993. Т. 226. С. 370–455; 1996. Т. 332. С. 464–558.
  6. Павлишин С. Перша українська композиторка Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович. Львів: БаК, 2004. 160 с.
  7. Семчишин В. До історії написання та виконання хорових і вокально-симфонічних творів В. Барвінського. Василь Барвінський в контексті європейської музичної культури: статті та мате­ріали. Тернопіль: Астон, 2003. С. 91–97.
  8. Станіслав Людкевич у спогадах сучасників / упор. З. Штундер. Жовква: Місіонер, 2010. 236 с.
  9. Ферендович М. Рецепція диригентської майстерності Броніслава Вольфшталя на сторінках періодичних видань Львова 1900–1939 рр. Видавничий рух в Україні: середовища, артефакти:доп. та повідомл. Міжнар. наук. конф. (Львів, 24–25 жовт. 2019 р.) / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника; наук. ред. Л. Головата; ред.-упоряд. В. Пасічник. Львів, 2019. С. 149–152.
  10. Ферендович М. Сезон 1921–1922 років в українському хоровому мистецтві Львова: погляд крізь призму пам’яті та часу. Мистецька культура: історія, теорія, методологія: доп. та повідомл. Х Міжнар. наук. конф. (Львів, 18 листоп. 2022 р.) / ЛННБ України ім. В. Стефаника, Ін-т досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів; ред.-упоряд.: Л. Купчинська, О. Осадця; відп. ред. Л. Сніцарчук. Львів, 2022.С. 103–108.

 

Інтернет-джерела:

  1. Баранюк К. Львівський хор, якому майже 130 років. Фотографії старого Львова. 2015. 3 черв. Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/lvivskyj-hor-yakomu-majzhe-130-rokiv/
  2. Гавалюк Р. Роман Орленко-Прокопович – ім’я між забуттям і легендами. Music-review Ukraine. 2023. 27 груд. Режим доступу: http://www.m-r.co.ua/mr/mr.nsf/0/B601B82DEE97FD8DC2258A92003FD147?OpenDocument
  3. Д-р Михайло Волошин. Збруч. 2018. 08 серп. Режим доступу: https://zbruc.eu/node/82121
  4. Іванишин М. Життя і творчість Ярослава Ярославенко – автора музики пластового гімну. Фотографії старого Львова. 30 бер. Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/zhyttia-i-tvorchist-yaroslava-yaroslavenka-avtora-muzyky-plastovoho-himnu/
  5. Павлишин С. Ім’я Барвінського належить школі. Збруч. 2017. 30 бер. Режим доступу: https://zbruc.eu/node/64192
  6. Солтис М. Мечислав Солтис. Життя заради музики. Музика. 2023. 7 лют. Режим доступу: https://mus.art.co.ua/mechyslav-soltys-zhyttia-zarady-muzyky/

Силабус: Хорове виконавство в інфраструктурі культурно-мистецького життя Львова_025

Завантажити силабус