Навчання > Історія диригентсько-хорового мистецтва Галичини (ОП Хорове диригування)

Історія диригентсько-хорового мистецтва Галичини (ОП Хорове диригування)

Тип: На вибір студента

Кафедра: музикознавства та хорового мистецтва

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
63Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
616доцент Ферендович М. В.КММ-31

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
616КММ-31доцент Ферендович М. В.

Опис курсу

Дисципліна «Історія диригентсько-хорового мистецтва Галичини» є вибірковою навчальною дисципліною з спеціальності 025 Музичне мистецтво для освітньої програми «Хорове диригування», яка викладається в VI семестрі в обсязі 3 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ECTS).

Вивчення курсу «Історія диригентсько-хорового мистецтва Галичини» полягає в оволодінні знаннями про становлення і розвиток диригентсько-хорового мистецтва галицького регіону, що сприятиме формуванню у студентів системи ціннісних орієнтирів і професійних пріоритетів, необхідних для подальшої виконавсько-педагогічної діяльності.

Метою вивчення нормативної дисципліни «Історія диригентсько-хорового мистецтва Галичини» є осмислення здобутків диригентсько-хорового мистецтва галицького краю.

Цілі курсу:

  • ознайомити з основними етапами становлення і розвитку диригентсько-хорового мистецтва Галичини;
  • розглянути діяльність різних за національною приналежністю музичних і хорових товариств в аспекті функціонування диригентського фаху;
  • проаналізувати диригентську діяльність широкого кола персоналій та розкрити їх роль у поступі хорових колективів та формуванні репертуарної політики.

Після завершення цього курсу здобувач повинен буде:

знати:

  • регіональні особливості диригентсько-хорового виконавства та освіти Галичини впродовж тривалого історичного періоду;
  • музичні та хорові товариства (австрійсько-німецькі, українські, польські, єврейські), що функціонували в різних національних середовищах;
  • постаті диригентів товариств та їх творчі ініціативи.

вміти:

  • окреслити напрямки діяльності музичних і хорових товариств;
  • визначати провідні сфери діяльності диригентів у хорових колективах;
  • орієнтуватися у репертуарних пріоритетах товариств і висвітлювати роль диригентів у їх формуванні;
  • аналізувати здобутки хормейстерів Галичини в контексті збереження і спадкоємності диригентсько-хорових традицій регіону.

Рекомендована література

Основна література:

  1. Балух Ю. Львівська диригентська школа: творчі портрети учнів академіка М.Ф. Колесси. Львів: Сполом, 2011. 72 с.
  2. Бенч-Шокало О. Український хоровий спів: актуалізація звичаєвої традиції: навч. посіб. Київ: Ред. журн. «Український Світ», 2002. 440с.
  3. Бермес І. Л. Хорове життя Дрогобиччини першої половини XX століття в контексті духовного розвитку Галичини: автореф. дис… канд. мистец­твознав.: 17. 03; НАН України. Інститут мис­тецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. Київ, 2006. 20 с.
  4. Бурбан М. Українські хори та диригенти. Дрогобич: Пóсвіт, 2007. 672 с.
  5. Ісаєвич Я. Братства й українська музична культура XVI–XVIII. KALOPHONIA: наук. зб. / ред. К. Ганнік, Ю. Ясіновський. Львів: Видав­ництво ЛБА, 2002. № 1. С. 8–18.
  6. Кияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури XIX–XX ст.: монографія. Тернопіль: Астон, 2000. 339 с.
  7. Колбін Д. Сторінки з життя та діяльності Франца Ксавера Моцарта в Гали­чині. Наукові збірки ЛДМА ім. М. В. Лисенка. Львів: Сполом, 2006. Вип. 13: Вольфганг Амадей Моцарт: погляд з XXI сто­річчя. С. 113–122.
  8. Корпало Г. Стильовий зріз виконавської діяльності професійних камерних хорів Львівщини початку XXI століття. Молоде музикознавство: зб. ст. Львів: Львівська державна музична академія ім. М. Лисенка, 2005, Вип.10. С. 132–138.
  9. Мазепа Л., Мазепа Т. Шлях до музичної академії у Львові: у 2 т. Львів: Сполом, 2003. Т. 1.: Від доби міських музикантів до Консерваторії [поч. XV ст. – до 1939 р]. 287 с.
  10. Мазепа Т., Мазепа Л. Ф. К. В. Моцарт біля витоків музичної освіти у Львові. Наукові збірки ЛДМА ім. М. В. Лисенка. Львів: Сполом, 2006. Вип. 13: Вольфганг Амадей Моцарт: погляд з XXI сторіччя. – С. 98–106.
  11. Майчик О. Композиторська творчість західноукраїнських хорових диригентів-практиків другої половини ХХ ст.: автореф. дис… канд. мистецтвознав.: 17.00.03; Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка. Львів, 2010. 18 с.
  12. Максим’юк Г. Іван Смолинський – математик і диригент (до 135-річчя від дня народження). Українська музика: науковий часопис Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка. Львів, 2013. № 3 (9). С. 78–82.
  13. Пасічник В., Ферендович М. Галицький академічний камерний хор: шлях до звершень. Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство. Львів, 2016. Вип. 17. С. 167–174.
  14. Патер А. Українська духовна музика в ареалі концертної діяльності Львівської державної академічної чоловічої хорової капели «Дударик». Львівсько-Ряшівські наукові зошити.Львів-Ряшів: Видавництво Ряшівського Університету, 2021. Вип. 6. С. 112-121.
  15. Романюк Л. Музичне життя Станіславова другої половини XIX – першої третини XX століття: автореф. дис… канд. мистецтвознав.: 17.00.01; Львівська національна музична академія ім. М.В. Лисенка. Львів, 2007. 19 с.
  16. Самотос-Баєрлє Н. Микола Колеса. Сто років молодості. Львів: Аверс, 2014. 288 с.
  17. Ферендович М. Виконавська діяльність чоловічих співочих товариств Львова 1900–1939 років. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: зб. наук. праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. У 2-х т. Рівне: РДГУ, 2010. Т. 1. Вип. 16. С. 36–45.
  18. Ферендович М. Диригентська діяльність Адама Солтиса. Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство. Львів, 2015. Вип. 16 (Ч. 1). С. 118–124.
  19. Ферендович М. Диригент Омелян Плешкевич у хоровому русі Львова тридцятих років XX століття. Українська музика : наук. часопис ЛНМА ім. М. В. Лисенка. Ч. 2 (22). Львів, 2016. С. 54–59.
  20. Ферендович М. Диригенти-чехи у Львові: Ян Непомуцен Ранґль-Сьмі­ґєльський. Мистецька культура: історія, теорія, методо­логія: тези доп. Міжнар. наук. конф. (Львів, 27 листо­п. 2015 р.) / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Ін-т дослі­джень бібліотечних мистецьких ресурсів; Музично-меморіальний музей С. Крушельницької у Львові. Львів, 2015. С. 87–88.
  21. Ферендович М. Діалог поколінь: з історії виконання Високої меси Йоганна Себастьяна Баха у Львові. Українська музика: науковий часопис Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка: Львів, 2019. Ч. 2 (32). С. 11–20.
  22. Ферендович М. Діяльність Львівського співочого товариства «Бард» у відгомоні преси. Видавничий рух в Україні: середовища, артефакти: доп. та повідомл. II Міжнар. наук. конф. (Львів, 29 жовт. 2021 р.) / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника; наук. ред. Л. Головата; ред.-упоряд. В. Пасічник. Львів, 2021. 163–166.
  23. Ферендович М. Маловідомі сторінки життєтворчості диригента Натана Гермеліна. Молодий вчений. 2017. № 10 (50). жовтень. С. 361–365.
  24. Ферендович М. Невідомий мистець – диригент Іван Охримович. LwowskoRzeszowskie zeszyty naukowe: Sacrum i profanum w kulturze. Lwów– Rzeszów, 2016 (3). С. 73–78.
  25. Ферендович М. Постать Івана Копача в хоровому житті Львова першої третини XX століття. Хорове мистецтво в контексті розвитку української культури XIX–XXI століть: монографія / наук. ред. Т. Дубровний. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2022. С. 59–65.
  26. Ферендович М. Проблеми репертуару українських співочих товариств Львова періоду 1900–1939 років. Родина Колессів – спадкоємність науково-мистецьких традицій: зб. наук. праць та матеріалів. Львів: Львівський національний університет ім. І. Франка, 2013. С. 665–672. (Серія “Українська філологія: школи, постаті, проблеми”. Вип. 13).
  27. Ферендович М. Родина диригентів Кінальських у хоровому житті Львова першої третини XX століття. Хорове мистецтво України та його подвижники: матеріали VІ Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (м. Дрогобич, 19–20 жовт. 2017 р.). Дрогобич: ред.-вид. від-л ДДПУ ім. І. Франка, 2017. 115–123.
  28. Ферендович М. Українські співочі товариства Львова та їх керівники (1900–1939 рр.). Молодь і ринок: науково-педагогічний журнал Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка, 2011. № 2 (73). лютий. С. 145–154.
  29. Чупашко І. Михайло Антків. Присутність. Львів: Колір ПРО, 2013. 206с.
  30. Чупашко І. Особливості виконавської майстерності Євгена Вахняка та Володимира Василевича. Народознавчі зошити. №3 (99). с. 497-502.
  31. Чучман В. Євген Вахняк і Зиновій Демцюх: паралелі життєтворчості. Українська музика: науковий часопис Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка.Львів, 2019. Ч. 1 (31). С. 5–14.
  32. Шніцар В. До історії створення капели “Трембіта”. Музикознавчі студії: зб. ст. Львів, 2004. Вип. 9. С. 103–110.

 

Додаткова література:                     

  1. Горак Я. Анатоль Вахнянин – засновник і перший директор Вищого Музичного інституту у Львові. Молоде музикознавство: зб. ст. / ЛНМА ім. М. В. Лисенка. Львів, 2002. Вип. 7. С. 183–189.
  2. Горак Я. Взаємини між Анатолем Вахнянином та Миколою Лисенком. До історії контактів Миколи Лисенка з галичанами. Записки наукового товариства імені Шевченка. Праці музикознавчої комісії / ред. тому Олег Купчинський. Львів: Наукове товариство імені Шевченка, 2004. T. 247. С. 353–362.
  3. Лига В. І проросте посіяне зерно. Євген Вахняк: людина, митець, педагог. Львів: Дивосвіт, 2001. 112 с.
  4. Людкевич C. Дослідження, статті, рецензії, виступи : у 2 т. [упор., ред., вст. стаття і прим. З. Штундер]. Львів: Дивосвіт, 2000. Т. 2. 816 с.
  5. Мазепа Л. Сторінки музичного минулого Львова (з неопублікованого). Львів: Сполом, 2001. 280 c.
  6. Медведик П. Діячі української музичної культури (матеріали до біо-бібліографічного словника). Записки наукового това­риства імені Т. Шевченка : Праці Музикознавчої комісії. Львів, 1993. Т. 226. С. 370–455; 1996. Т. 332. С. 464–558.
  7. Павлишин С. Перша українська композиторка Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович. Львів: БаК, 2004. 160 с.
  8. Семчишин В. До історії написання та виконання хорових і вокально-симфонічних творів В. Барвінського. Василь Барвінський в контексті європейської музичної культури: статті та мате­ріали. Тернопіль: Астон, 2003. С. 91–97.
  9. Станіслав Людкевич у спогадах сучасників / упор. З. Штундер. Жовква: Місіонер, 2010. 236 с.
  10. Ферендович М. Сезон 1921–1922 років в українському хоровому мистецтві Львова: погляд крізь призму пам’яті та часу. Мистецька культура: історія, теорія, методологія: доп. та повідомл. Х Міжнар. наук. конф. (Львів, 18 листоп. 2022 р.) / ЛННБ України ім. В. Стефаника, Ін-т досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів; ред.-упоряд.: Л. Купчинська, О. Осадця; відп. ред. Л. Сніцарчук. Львів, 2022.С. 103–108.

 

Інтернет-джерела:

  1. Баранюк К. Львівський хор, якому майже 130 років. Фотографії старого Львова. 2015. 3 черв. Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/lvivskyj-hor-yakomu-majzhe-130-rokiv/
  2. Гавалюк Р. Роман Орленко-Прокопович – ім’я між забуттям і легендами. Music-review Ukraine. 2023. 27 груд. Режим доступу: http://www.m-r.co.ua/mr/mr.nsf/0/B601B82DEE97FD8DC2258A92003FD147?OpenDocument
  3. Д-р Михайло Волошин. Збруч. 2018. 08 серп. Режим доступу: https://zbruc.eu/node/82121
  4. Іванишин М. Життя і творчість Ярослава Ярославенко – автора музики пластового гімну. Фотографії старого Львова. 30 бер. Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/zhyttia-i-tvorchist-yaroslava-yaroslavenka-avtora-muzyky-plastovoho-himnu/
  5. Павлишин С. Ім’я Барвінського належить школі. Збруч. 2017. 30 бер. Режим доступу: https://zbruc.eu/node/64192
  6. Солтис М. Мечислав Солтис. Життя заради музики. Музика. 2023. 7 лют. Режим доступу: https://mus.art.co.ua/mechyslav-soltys-zhyttia-zarady-muzyky/

Силабус: Історія диригентсько-хорового мистецтва Галичини_025

Завантажити силабус