Бандура

Оригінальна	Бандура
Альтернативні	Кобза (іст.) · Бандура-кобза · Пандора
Англійська	Bandura
Польська	Bandura
Французька	Bandoura
Нім. / Ісп.	Bandura (DE) · Bandura (ES)

Тип інструмента

▼

Класифікація за системою Хорнбостеля–Закса

Струнний
›
Хордофон
›
Лютнеподібний
›
Щипковий (plucked)

Основна категорія

Струнний щипковий

Звуковидобування

Щипання пальцями (fingerstyle)

Механізм

Вібрація струн над декою — прямі (приструнки) та бічні (басові) струни

Код Хорнбостеля–Закса

321.321

Походження

▼

Країна

Україна

Культурна традиція

Українська народна, козацька, кобзарська

Іст. період виникнення

XV–XVI ст. (прабандура-кобза); сучасна форма — XIX–XX ст.

Регіональні школи

Харківська, Київська, Чернігівська, Львівська

Бандура виросла з кобзи — давнього інструменту козацьких кобзарів. У ХІХ–ХХ ст. під впливом академічних традицій конструкція зазнала кардинальних змін: збільшилася кількість струн, з’явились механічні перемикачі для зміни строю. Сьогодні бандура є офіційним національним символом України.

Опис конструкції

▼

Корпус бандури нагадує грушоподібну лютню з плоскою декою. Струни поділяються на дві групи: довгі бічні (баси та приступки) і короткі прямі (приструнки / дисканти), розташовані на деці.

Наявні в лабораторії типи

Чернігівський тип — 3 шт.

Грушоподібний корпус з характерним широким грифом. Басові струни — ліворуч. Перемикачі для зміни строю на кожній струні. Типова кількість струн: 55–65.

Львів’янка — 3 шт.

Менший корпус з розширеною декою. Спрощена конструкція шийки. Перемикачі для зміни строю. Типова кількість струн: 55–62. Розроблена у Львівській школі.

Матеріал деки	Ялина (резонансова), клен, горіх
Матеріал корпусу	Клен, ясен, вільха — клепки
Кількість струн	55–65 (залежно від моделі)
Перемикачі строю	Важільні перемикачі на кожній струні (підвищення на півтон)
Будова корпусу	Грушоподібний резонаторний корпус + плоска звукова дека
Струнотримач	Підставка + кілкова механіка (металева)

Принцип звучання

▼

Звук утворюється при коливанні струн, щипаних пальцями. Вібрація передається через підставку на деку, яка є резонатором. Корпус підсилює і збагачує тон. Короткі приструнки дають яскравий, дзвінкий тон, довгі басові — теплий, округлий.

Діапазон: C великої октави – a³ (близько 5 октав)

e³

Тембр приструнків

Яскравий, дзвінкий, кришталевий

Тембр басів

Теплий, повнозвучний, оксамитовий

Динаміка

ppp – ff; широкий динамічний діапазон

Перемикачі строю

Підвищення окремих струн на ½ тону; дозволяють грати у будь-якій тональності

Спосіб гри

▼

Виконавець тримає бандуру вертикально або під невеликим кутом, притиснувши корпус до тулуба. Права рука щипає приструнки, ліва — управляє басами і мелодичними лінями. Перемикачі строю активуються великими пальцями обох рук під час гри.

Положення

Вертикально, притиснута до тулуба; стоячи або сидячи

Медіатор

Не використовується; гра нігтями або подушечками пальців

Права рука

Мелодія та акорди на приструнках (дискантах)

Ліва рука

Баси, приступки, контрмелодія; керування перемикачами

Основні техніки

Тремоло · Арпеджіо · Глісандо · Флажолет · Тапінг · Флюгельбас · Вібрато

Приклади виконання

▼

Сольне виконання

Народні пісні, думи, варіації, авторські п’єси

Ансамблева гра

Капела бандуристів, тріо, дуо з вокалом

Академічна музика

Концерти для бандури з оркестром, камерна музика

Сучасні жанри

Фольк-рок, джаз-фьюжн, електронна обробка

Відеоприклади виконання

1 / 5 · Сольне виконання

Гра на бандурі — народні думи

2 / 5 · Академічне виконання

Концерт для бандури — академічний стиль

3 / 5 · Капела бандуристів

Ансамблеве виконання — капела

4 / 5 · Сучасна музика

Бандура у сучасному звучанні — фьюжн

5 / 5 · Техніка гри

Демонстрація техніки — перемикачі строю

‹

›

Відомі виконавці

▼

ГМ

Гнат Мартиненко

1883–1960. Засновник сучасної академічної школи гри на бандурі, педагог, диригент.

ТМ

Тарас Мартиненко

Сучасний виконавець і педагог; відомий записами народних дум і авторськими аранжуваннями.

КВ

Кіра Власенко

Видатна бандуристка, лауреат міжнародних конкурсів, пропагандист бандурного мистецтва у світі.

ВК

Василь Кушпет

Дослідник і виконавець; автор досліджень про традиційну кобзарську школу та бандурне мистецтво.

НМ

Національна заслужена капела бандуристів України

Провідний колектив, що виконує класичний та сучасний репертуар для бандурного ансамблю.

Використання у жанрах

▼

♫ Українська народна музика
♫ Думи та псалми
♫ Академічна музика
♫ Фольк-рок
♫ Джаз-фьюжн
♫ Церковна музика
♫ Саундтреки
♫ Електронна обробка

Бандура охоплює широкий спектр жанрів — від давніх козацьких дум і псалмів до сучасного фольк-року та електронних обробок. Є обов’язковим інструментом у репертуарі капел бандуристів та академічних оркестрів народних інструментів.

Аналоги та споріднені інструменти

▼

🎸

Кобза

Попередник бандури, менша кількість струн

🎸

Лютня

Спільне походження, Зах. Європа

🎸

Арфа

Схожа кількість струн, інший корпус

🎸

Цимбали

Багатострунний, ударний принцип

🎸

Торбан

Укр. різновид теорби, XVII–XVIII ст.

🎸

Гітара

Також щипковий хордофон

Цікаві факти

▼

У 1941 році радянська влада репресувала майже весь склад Першої Всеукраїнської капели кобзарів у Харкові — цей злочин увійшов в історію як «розстріляний ренесанс» бандуристів.

Сучасна концертна бандура має до 65 струн — більше, ніж стандартна арфа (47 струн). Перемикачі строю дозволяють грати у будь-якій тональності без перестроювання.

Бандура є одним із символів на гербі Полтавської області та зображена на численних українських поштових марках і банкнотах різних епох.

Чернігівський та Харківський типи бандури суттєво різняться конструктивно. Львівська школа розробила власний тип («Львів’янка»), що поєднав зручність виконання з широким діапазоном.

Під час Революції Гідності та повномасштабного вторгнення 2022 р. бандура знову стала символом опору — бандуристи виступали на Майдані та в зонах бойових дій.

Галерея ★

▼

Загальний вигляд інструменту

Фото: _________________________ · Лабораторія ФКМ ЛНУ

Деталь голівки та кілків

Фото: _________________________

Чернігівський тип

Фото: _________________________

Львів’янка

Фото: _________________________

Деталь перемикачів строю

Фото: _________________________

Фонд лабораторії — всі 6 бандур

Фото: _________________________ · Лабораторія акустичних та електронних інструментів, ФКМ ЛНУ ім. Івана Франка

Авторські права на фотографії: усі зображення належать їхнім авторам та/або Лабораторії акустичних та електронних інструментів Факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. Івана Франка. Використання без письмового дозволу забороняється.

Технічні характеристики

▼

Чернігівський тип (3 шт.)

Кількість струн	55–65
Перемикачі	Так, на кожній струні
Діапазон	C – e³
Корпус	Широкий грушоподібний
Вага	≈ 3,5–4,5 кг

Львів’янка (3 шт.)

Кількість струн	55–62
Перемикачі	Так, на кожній струні
Діапазон	C – e³
Корпус	Компактний, розширена дека
Вага	≈ 3,0–4,0 кг

Матеріал деки	Ялина резонансова (верхня), клен (нижня)
Матеріал корпусу	Клен, ясен або вільха (клепки)
Матеріал струн	Нейлон (дисканти) + сталь з обмоткою (баси)
Підключення / MIDI	Відсутнє (акустичний інструмент)
Стрій	a¹ = 440 Hz, рівномірно темперований

Освітній блок

▼

Складність

Середня–висока

Рекомендований вік

Від 8–10 років

Навчання

Музична школа / ВУЗ

Навчання грі на бандурі починається з освоєння базової постановки рук, щипкових рухів та простих мелодій. Перемикачі строю вивчаються на пізнішому етапі. Для освоєння академічного репертуару рекомендується навчання у профільній музичній школі або консерваторії.

Базові вправи

Постановка рук та щипкових рухів — p, i, m, a пальці правої руки окремо

Гами по одному голосу на приструнках (права рука), потім з басовим акомпанементом

Прості народні пісні — «Ой у лузі червона калина», «Щедрик» та ін.

Освоєння перемикачів строю: почергове перемикання + одночасна гра

Тремоло на окремих струнах — основна колористична техніка бандури

Рекомендована навчальна література

В. Кабалюк «Школа гри на бандурі» · Г. Мартиненко «Початковий курс гри на бандурі» · А. Омельченко «Бандурна техніка» · Збірники народних пісень у перекладенні для бандури

Джерела та література

▼

Енциклопедія

Grove Music Online. «Bandura». Oxford University Press. oxfordmusiconline.com ↗

Монографія

Кушпет В. Старцівство: мандрівні співці-музиканти в Україні XIX — поч. XX ст. — К., 2007.

Органологія

Hornbostel, E. M. & Sachs, C. (1914). «Systematik der Musikinstrumente». Zeitschrift für Ethnologie, 46(4–5).

Підручник

Мартиненко Г. Початковий курс гри на бандурі. — Харків, 1934 (перевид. 2001).

Музейна колекція

Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Київ. Колекція бандур. mundm.kiev.ua ↗

Архів

Лабораторія акустичних та електронних інструментів ФКМ ЛНУ ім. Івана Франка. Інвентарна книга.

Онлайн ресурс

Bandura: Ukrainian National Instrument. bandura.org ↗