Семінари

Березневе засідання науково-методичного семінару

У четвер 14 березня 2019 року відбулося засідання наукового семінару факультету культури і мистецтв. Доповідач – кандидат мистецтвознавства Дем’янчук Андрій Львович, доцент кафедри режисури та хореографії Львівського національного університету імені Івана Франка. Тема доповіді: Мистецтво ікони: традиції і новаторство. Добре ілюстрований і наповнений цікавою інформацією виступ доц.Дем’янчука не залишив байдужих серед учасників семінару. На завершення відбулося активне  емоційне обговорення доповіді. 

Листопадове засідання науково-методичного семінару

19 листопада 2018 року відбулося листопадове засідання науково-методичного семінару факультету культури і мистецтв (спільне із засіданням семінару кафедри музикознавства та хорового мистецтва). Учасники семінару із приємністю прослухали доповідь д-ра Войцеха Мархвіци (Краків) про творчість видатного польського композитора сучасності Кшиштофа Пендерецького.

Квітневе засідання науково-методичного семінару

21 квітня 2017 року відбулося квітневе засідання науково-методичного семінару факультету культури і мистецтв. Із доповіддю на тему: “Особливості диригентського мистецтва Галичини першої третини ХХ століття” виступила асистент кафедри хорового співу М.В.Ферендович.

Листопадове засідання науково-методичного семінару

24 листопада 2016 р. в рамках науково-методичного семінару факультету культуриі мистецтв  доцент кафедри театрознавства та акторської майстерності Майя Гарбузюк виступила із доповіддю “Фільм «Волинь» очима українця (режисер – Войцех Смажовський, 2016)». Про недоступний поки що для глядача в Україні фільм доповідачка розповіла, застосувавши презентацію та ілюструючи головні тези викладу. Проаналізувавши низку картин, мотивів, елементи семіосфери кінофільму, М. Гарбузюк розкрила колоніальний дискурс, що на ньому засновано практично усі структурні рівні стрічки. Кінофільм, що для пересічного глядача виглядає історично надзвичайно переконливим, насправді змодельовано з ідеологічних конструктів, зокрема, як відверто, так і приховано антиукраїнського характеру. «Бабусина скриня чи ящик Пандори?» – одне з риторичних запитань, якими завершився виступ М. Гарбузюк, примушує нас відчути нові ризики та небезпеки, що знову стають гостро актуальними у сучасних польсько-українських стосунках. Відбулась цікава, невимушена, емоційна і енергійна дискусія з приводу актуалізованих питань.

Червневе засідання науково-методичного семінару

У понеділок 6 червня 2016 року в актовій залі відбулося чергове засідання науково-методичного семінару факультету культури і мистецтв. Із доповіддю “ХІХ століття – “Золотий вік гітари” у формі лекції-концерту виступив лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів, магістр мистецтв, викл. класу гітари ДДПУ ім. І. Франка Віктор Паламарчук.

Лютневе засідання науково-методичного семінару

23 лютого 2016 року відбулося лютневе засідання науково-методичного семінару факультету культури і мистецтв. Із доповіддю на тему “Український екслібрис кінця ХІХ – ХХ ст.” виступила доцент кафедри філософії мистецтв Л.О.Купчинська. Анотація доповіді: “Екслібрис — власницький знак книголюба, його бібліотеки, який відображений на невеликому за розміром листі паперу, приклеєному до внутрішньої сторони оправи. Прикладний по своєму значенні він або текстом, або символічним рисунком без тексту, або ж текстом і рисунком вказує на приналежність книжки. В Україні екслібрис має свою історію, яка поділяється на декілька етапів. Українські книжкові знаки кінця ХІХ ― початку ХХ ст. об’єднані поняттям «національна ідея», ґрунтом для якого стала поява нових форм національного життя і самоорганізації бездержавного народу. Сформовані традиції отримали свій розвиток на еміграції, а згодом і в Україні. Книжкові знаки другої половини ХХ ст. виконувалися переважно для рідних, близьких, добре знайомих людей, але обов’язково питомо інтелектуального середовища, в якому дедалі більшим попитом користувався бібліотечний знак-виразник, символ індивідуальності. Основною їх прикметою є декларація національної і мистецької відрубності. Сотні творів кінця ХІХ ― ХХ ст. свідчать про самобутню школу художнього екслібриса. Її основу становить тяжіння графіків до адаптації нових тенденцій західноєвропейського мистецтва на національній основі відповідно до вимог суспільства. Воно в рівній мірі проявляється у тематиці, образно-композиційному рішенні і декоративності.” Доповідь викликала жваве зацікавлення в учасників семінару.

Грудневе засідання науково-методичного семінару

У вівторок 29 грудня 2015 року на факультеті культури і мистецтв відбулося засідання науково-методичного семінару.  Із доповіддю “Про вибіркові дисципліни і процедуру їх вибору” виступив доц.Крохмальний Р.О. Учасники семінару – представники усіх кафедр факультету культури і мистецтв активно обговорили запропоноване коло питань.

Листопадове засідання науково-методичного семінару

12 листопада 2015 року на факультеті культури і мистецтв відбулося чергове засідання науково-методичного семінару факультету. Із доповіддю на тему “Моделі навчальних театрів в Україні” виступила доцент кафедри театрознавства та акторської майстерності Майя Гарбузюк.

У своєму виступі М. Гарбузюк висвітлила різні моделі діяльності навчальних театрів в Україні.  Зокрема, йшлося про Навчальний театр Киівського національного університету імені І.К.Карпенка-Карого (Київ), що функціонує у найдавнішому українському театральному виші від 1966 р. і є зменшеною, але повноцінною копією професійного театру, і де діє завершений повноцінний цикл випуску вистави – від перших репетицій до регулярного показу вистави на сцені. Також йшлося про інший принцип театру – самодіяльного, де працює лише одна людина – режисер, а до складу театру входять аматори – студенти різних факультетів. Репрезентована третя модель Навчального театру, Положення про який було представлено до обговорення. Тема доповіді викликала чимале зацікавлення серед представників творчих кафедр факультету.

Відбулося вересневе засідання науково-методичного семінару факультету культури і мистецтв

29.09.2015 | 19:04

У вівторок 29 вересня 2015 року відбулося засідання науково-методичного семінару факультету культури і мистецтв. Із доповіддю “Феномен Почаївського Богогласника” виступив завідувач кафедри музикознавства, доктор мистецтвознавства, професор Ю.Є.Медведик.

Засідання

науково-методичного семінару  факультету культури і мистецтв

 Тема доповіді: “Інститут наукової інформації і бібліотекознавства Вроцлавського університету – діяльність навчальна і наукова”           

Доповідач: доктор Галина Русінська-Ґєртих (Вроцлавський університет)

5 червня 2015 року відбулося червневе засідання науково-методичного семінару факультету культури і мистецтв.  Перед  учасниками засідання  із доповіддю “Інститут наукової інформації і бібліотекознавства Вроцлавського університету – діяльність навчальна і наукова” виступила польський книгознавець і бібліотекознавець, доктор Галина Русінська-Ґєртих. Доповідач коротко ознайомила присутніх з історією свого Інституту; цікавою була інформація про співпрацю Інституту з навчальними закладами Польщі та України.
Г. Русінська-Ґєртих окреслила напрями наукової діяльності Інституту: теорія книгознавства, історія книжкової культури, історія бібліотек і бібліотечної справи, видавнича справа, читання, читачезнавство, наукова інформація, цифрова бібліотека, електронна книга та ін. Присутні також дізналися про наукові зацікавлення доповідача (книги Львова ХVІІІ – початку ХІХ століть, зокрема польські видавництва, друкарні, книгарні, преса, літературне середовище цього часу). Окрім того, було занонсовано наукову конференцію «Порушення кордонів книги: перспективи розробників, видавців і друкарів», яка відбудеться у грудні 2015 року у Вроцлавському університеті.
Г. Русінська-Ґєртих  розповіла присутнім про періодичне наукове видання Вроцлавського університету «Acta Univerisitatis Wratislaviensis», в межах якого виходить збірник«Studia o książce і informacje», а також про загальнопольський «Бібліотечний щорічник», які друкують матеріали українською мовою.
Учасники семінару обговорили питання, які стосувалися співпраці Вроцлавського і Львівського університетів на рівні бібліотекознавчих підрозділів, можливостей публікації результатів наукових досліджень українських учених у польських фахових виданнях і навчання українських студентів у Польщі; проблеми сучасних підходів до ціннісних категорій ролі книги і читання.

—————————————————————————-

Засідання

науково-методичного семінару  факультету культури і мистецтв

 Тема доповіді: “Книжка як міжцисциплінарний дослідницький об’єкт: до 210-ліття від першодруку в Україні перекладу “Гамлета” В.Шекспіра”.           

Доповідач: доц.Гарбузюк М.В.

26 травня 2015 року відбулось чергове засідання науково-методичного семінару факультету культури і мистецтв. Із доповіддю “Книжка як міжцисциплінарний дослідницький об’єкт: до 210-ліття від першодруку в Україні перекладу “Гамлета” В. Шекспіра” виступила кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри театрознавства та акторської майстерності Майя Гарбузюк. У своєму виступі М. Гарбузюк зосередилась на маловідомих фактах з історії книгодрукування в Україіні,  а саме – на діяльності Миньковецької друкарні у володіннях графа Ігнація Сцібора Мархоцького (нині – с. Миньківці Хмельницької обл.), де у 1805 р. вийшов друком перший на території України іншомовний переклад Шекспірового твору – “Гамлет”. Доповідач розкрила історію появи цього видання, що пов’язана із діяльністю польської театральної трупи під орудою львів’янина Я.-Н. Камінського, котрий був і актором, і антрепренером, і автором перекладу. Цікаво було довідатися і про особу, безпосередню причетну до появи цього перекладу – власника Миньковецької держави графа Мархоцького, та його реформаторську діяльність на території своїх володінь. Доповідь супроводжувала презентація, в якій окрім історичних світлин, портретів діячів культури того часу, містилися і сучасні фотографії колишнього маєтку графа Мархоцького у с.,Отроків. Сьогодні – це місце проведення наукових конференцій та фестивалю лазерних шоу “Отроків”. Тож комплекс дослідницьких тем –  історичних, книгознавчих. театрологічних, перекладознавчих, культурологічних – став предметом обговорення учасників семінару, в часі якого прозвучали пропозиції організації спільних міждициплінарних проектів для системного вивчення феномену Миньковецької держави.

—————————————————-

Засідання

науково-методичного семінару  факультету культури і мистецтв

 Тема доповіді: “Оцінка української кризи в Німеччині”.           

Доповідач: проф. Дітер Гьоц (Вюрцбургський університет)

16 квітня 2015 року відбулося чергове засідання науково-методичного семінару факультету. Професор  Інституту славістики Вюрцбюргського університету (ФРН)  виступив із доповіддю: “Оцінка української кризи в Німеччині”. Принагідно зазначимо, що  Дітер Гьоц уже читав  низку лекцій з історії літератури (зокрема, німецько- та польськомовної) для студентів кафедри філософії мистецтв.
В обговоренні доповіді активно взяли участь студенти і викладачі різних напрямів факультету (культурологи, бібліотекознавці, музиканти).
Сподіваємось на подальше продовження і розширення співпраці з Вюрцбюргським університетом, конкретним втіленням чого став приїзд на факультет культури і мистецтв проф.Дітера Гьоца.

 ——————————————-

 

Засідання

науково-методичного семінару факультету культури і мистецтв

 Тема доповіді: “Проблеми еволюції комунікаційних каналів”.

Доповідач: Ст.викладач Пугач Л.Ю.

31 березня 2015 року відбулося засідання науково-методичного семінару факультету. Доповідач (ст. викл. Пугач Л. Ю.) мультимедійною презентацією продемонструвала еволюцію каналів комунікації, які виступають органічною складовою суспільно-комунікативної системи. Ст.викл. Пугач Л. Ю. наголосила на важливості комунікації як самостійного виду людської діяльності, яка забезпечує рух культурних надбань в соціальному просторі та часі. Любов Пугач проілюструвала та схематично відобразила етапи еволюції СКС – від усної через документну до електронної комунікації. При цьому, було продемонстровано тісний зв’язок СКС із еволюцією культури, яка представлена у своєрідних стадіях: пра-, архео-, палео-, нео-, постнеокультури.
Ст.викл. Пугач Л.Ю відповіла на численні запитання. Учасники семінару відзначили цікавий спосіб розкриття актуальної проблематики у пропонованій доповіді.