Де є дійсности грань, де уяви світ non est certum…

Богдан Ігор Антонич,
“Ідилія”

Кожного року у Львові, в день народження Богдана Ігоря Антонича, є традиція більш чи менш неформально пошановувати його пам’ять.

Цьогоріч вперше – і, може, не востаннє – місцем неформального виявлення такої пошани є Дім Франка. Дім письменника, твори якого Антонич, без сумніву, добре знав, дім інтелектуала, естетичні ідеї якого Антонич розвивав, дім людини, від якої Антонич перейняв справу творення української модерної культури.

В день народження Антонича виникла ідея пошанувати його рефлексійно і синестезійно.

До рефлексування про творчість Богдана Ігоря Антонича та розповіді про свій досвід її сприйняття ми запросили відомого письменника, перекладача, сееїста і дослідника Андрія Содомору.
Чи не єдиний Андрій Содомора вказує на античне коріння Антоничевого поетичного світогляду, тож матимемо нагоду запинитися на цьому докладніше. Цей несподіваний для нас, але, – на думку А. Содомори, – абсолютно очевидний аспект творчості Антонича став предметом Содомориного виступу на конференції “”Мистецтво творять шал і розум”. Творчість Богдана Ігоря Антонича: рецепції та інтерпертації”, яку у 2009 році, до 100-річчя від для народження письменника, провела кафедра теорії літератури та порівняльного літературознавства ЛНУ ім. Івана Франка. У збірнику під аналогічною назвою, що побачив світ у 2011 році, зацікавлений читач знайде есей Андрія Содомори під назвою “Читаючи Антонича: “Ідилія”, “Зелена елегія””, де античне підґрунтя творів поета автор простежує на рівнях образотворчості, розмаїття віршових форм і поетичних ремінісценцій.

З того часу минуло 8 років, та втім як актуальність цієї точки зору на Антоничеву поетичну закоріненість, так і актуальність повернутися до розмови про це, лише підсилювалися.

Вестиме бесіду з Андрієм Содоморою його молодший колега, дослідник життя і творчості Антонича Данило Ільницький, а розмова їхня має символічне антоничівське означення: “Прапервнів громовиця”.

Створити синестезійну авру антоничівського світу ми запросили Шкільний Театр Українського Католицького Університету “На Симонових стовпах”, який покаже виставу за поезіями Богдана Ігоря Антонича та мотивами лемківських пісень, що має назву “Зелене Євангеліє” (режисер – Євген Худзик, спів – Зоряна Дибовська, декорації – Дарія Альошкіна).
Як розповідають самі творці вистави, це – “спроба зазирнути у мить зустрічі людини з Благою Вісткою, почути та відтворити цю мить спільно у дусі Слова і Тиші Богдана Ігоря Антонича”.
|
Шкільний театр “На Симонових стовпах” при УКУ функціонує уже два роки і дає можливість студентам з різних навчальних програм з користю проводити дозвілля, пізнавати себе, а для когось – втілювати дитячу мрію про театральне майбутнє. Систематичні тренінги, навчання пластики, співу, театрознавства від фахівців – те, чим займаються на заняттях, готуючись до виступу на сцені.

Отож запрошуємо до спільного творення антоничівської аври у Домі Франка, – місці, де народжуються і викшталтовуються ідеї, місці, що покликане плекати культурну атмосферу.

Дата: Четвер, 5 жовтня 2017 року

Початок: о 16:00

Місце: Дім Франка,

Сторінка події у ФБ:
https://www.facebook.com/events/1974845086124492І з зір загаслих іскри осявають очі,
червоні півні синій місяць кличуть –
це буревій краси, прапервнів громовиця!

Так родяться реліґії й суспільний лад.
Боги й звірня. Громада до громади.
Епічний вечір починає владу,
і синій, вічний стяг лопоче таємниче.

Усоте прославляю буйноту життя!

Богдан Ігор Антонич,
“Епічний вечір”