НТР заслухала і обговорила підсумкові річні звіти про наукову роботу факультетів

30.12.2018 | 13:11

Пропонуємо матеріал Прес-центру Університету:

Упродовж грудня 2018 року відбулися засідання Науково-технічної ради (НТР) Львівського університету, під час яких заслухали й обговорили підсумкові річні звіти про наукову роботу факультетів і структурних підрозділів Університету, а також окреслили основні завдання ЛНУ ім. Івана Франка у сфері науки і техніки.

Під час останнього в цьому році засідання, яке відбулося 19 грудня, учасники Науково-технічної ради затвердили Ухвалу «Про підсумки наукової діяльності Університету у 2018 році». У документі, зокрема, зафіксовано, що у 2018 році Львівський університет продемонстрував вагомі здобутки в науковій роботі.

Високі показники Університету забезпечили і працівники, і студенти та аспіранти, які брали активну участь у наукових конференціях, займалися фундаментальними дослідженнями та прикладними розробками у різних галузях знань, публікували результати своїх напрацювань у всеукраїнських та міжнародних виданнях.

Загалом у 2018 році в Університеті виконували 45 тем за держбюджетною тематикою, 4 теми за спеціальною тематикою, 9 госпдоговорів. Окрім того, Університет отримав 14 грантів на дослідження з інших джерел фінансування.

Активна праця вчених ЛНУ ім. Івана Франка упродовж року дала змогу зберегти на стабільно високому рівні кількісні показники наукових публікацій. У 2018 році науковці Університету опублікували 94 монографії, 17 підручників, 109 навчальних посібників, 3852 статті (з них 291 стаття вийшла у журналах, які включені до наукометричної бази даних Web of Science, 361 – у Scopus та 306 – в інших закордонних виданнях), а також видали 26 випусків «Вісника Львівського університету» та інших періодичних видань. Зазначимо, що «Вісник Львівського університету. Серія біологічна», «Журнал фізичних досліджень» і «Журнал обчислювальної та прикладної математики. Серія обчислювальна математика» входять до наукометричної бази даних Web of Science; «Журнал фізичних досліджень» і «Математичні студії» – до наукометричної бази даних Scopus; «Вісник Львівського університету. Серія географічна», «Вісник Львівського університету. Серія соціологічна», «Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії», «Вісник Львівського університету. Серія юридична», збірники наукових праць «Вроцлавсько-Львівський юридичний збірник» та «Мова і суспільство» і журнал «Біологічні студії» – до наукометричної бази даних Index Copernicus International; журнал «Іноземна філологія» – до наукометричної бази даних EBSCO.

Безперечно позитивним показником роботи Університету є захист дисертаційних робіт. Упродовж року наукові та науково-педагогічні працівники, а також докторанти та аспіранти Університету захистили 11 докторських і 109 кандидатських дисертацій.

Вагомий внесок вчених Львівського національного університету імені Івана Франка у розвиток науки та освіти гідно оцінили на регіональному, загальнодержавному та міжнародному рівнях: 25 працівників Університету удостоєні почесних звань, державних нагород, премій Президента України та інших українських і міжнародних відзнак.

Численні конференції, які впродовж року відбувалися в Університеті, підтверджують не лише активну працю вчених ЛНУ ім. Івана Франка, а й є свідченням авторитетності навчального закладу і створюють сприятливі умови для реалізації наукового потенціалу всієї академічної спільноти. Цьогоріч у Львівському університеті організовано та проведено 97 наукових конференцій, із них 43 – міжнародні. Окрім того, науковці Університету здійснили 550 виїздів за межі України для участі в міжнародних конференціях і семінарах.

Важливо, що у 2018 році найефективніші розробки науковців Університету захищено 32 патентами України, з них 6 – на винаходи. Найбільше патентів (15) отримали науковці хімічного факультету.

Надійним підґрунтям для реалізації потенціалу молодих вчених були численні студентські конференції, олімпіади, семінари та конкурси. Зокрема, на базі Університету проведено ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади з навчальної дисципліни та спеціальності «Математика», зі спеціальності «Хімія», з навчальної дисципліни «Геологія», з програмування (Західний регіон України) та ІІ тур Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальностей «Соціолінгвістика», «Переклад», «Економічна кібернетика» і «Математика та статистика. Прикладна математика (механіка)».

У II етапі Всеукраїнської студентської олімпіади взяли участь 129 студентів, із них 19 здобули нагороди. 33 студенти стали переможцями та призерами II туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт із галузей знань і спеціальностей.

Дві команди студентів факультету прикладної математики та інформатики посіли І і ІІ місця на XІІІ Відкритій міжнародній студентській олімпіаді з програмування імені С.О. Лебедєва – В.М. Глушкова «KPI-Open».

Загалом показники наукової активності університетської молоді зросли. У цьому році 1219 студентів виголосили доповіді на наукових конференціях. У доробку студентів – 469 наукових статей і тези 1173 доповідей на конференціях.

Упродовж року вчені Університету успішно завершили виконання низки проектів, які мають вагоме значення для подальшого розвитку науки, а також для виробництва та суспільства загалом.

Зокрема НТР відзначила такі важливі наукові досягнення:

  • розроблено вольтамперометричний метод селективного визначення слідових кількостей біологічно-активної речовини противиразкової дії – ранітидину. Запропоновано методику визначення біологічно-активної речовини протипухлинної та протимікробної дії, яка характеризується високою чутливістю. Вивчено можливість використання закарпатських цеолітів та їхніх композицій як фільтрів для очищення вод від токсичних речовин і патогенних мікроорганізмів, а також для вилучення Sc, Ga, Ag та Nd із технологічних розчинів (проф. Каличак Я.М.);
  • вивчено вплив in vitro низки новосинтезованих похідних тіазолу та фурану на життєздатність ракових клітин і на активність про- та антиоксидантних систем у різних ракових клітинах (гліоми, лейкемії, гліобластоми, меланоми, лімфоми) і гепатоцитах. З’ясовано можливі механізми ракової цитотоксичності досліджуваних тіазолів, у т.ч. їхній вплив на клітинний цикл та структуру ДНК (д-р біол. наук Бабський А.М.);
  • досліджено симетрійні властивості простору з деформаціями дужок Пуассона. Визначено верхню межу параметрів деформації (мінімальної довжини) на основі нових експериментальних даних. Вивчено багаточастинкові системи та поведінку макроскопічних тіл у просторі з деформованими дужками Пуассона. Встановлено зв’язок систем з масою, залежною від координат, з деформацією комутаційних співвідношень і досліджено проблему впорядкування в операторі кінетичної енергії (проф. Ткачук В.М.);
  • доведено ненормальність фінітарної грубої структури на незліченних групах, що розв’язує одну проблему Протасова. Доведено існування точок рівноваги в іграх, в ємностях та ідемпотентних мірах. Досліджено трансляційно неперервні топології на напівґратці exp_nλ. Доведено, що трансляційно неперервна T1-топологія τ на exp_nλ є секвенціально пракомпактною тоді і лише тоді, коли вона є компактною. Доведено існування інваріантних ідемпотентних мір для ітерованої системи функцій на компактних метричних просторах. Встановлено ізоморфізм функторів ідемпотентних і max-min мір (проф. Банах Т.О.);
  • синтезовано та встановлено фазовий склад серій зразків Mg1 xZnxGa2O4:Mn,Eu. Люмінесцентні дослідження показали, що свічення іонів Mn2+ слабо залежить від температури навколишнього середовища, проте свічення матриці зростає вдвічі при температурі рідкого азоту. Синтезовано і досліджено інтерметалічні фази, які можуть бути використані в літієвих і металогідридних акумуляторах. Виявлено значний позитивний вплив легування Sn на заряд-розрядні характеристики (канд. фіз.-мат. наук Шпотюк Я.О., канд. хім. наук Заремба О.І.);
  • проведено дослідження соціальних компетентностей дітей з РСА. Розроблено структурно-функціональну модель формування соціальних компетентностей дітей із спектром аутистичних порушень, на основі якої відпрацьовуються технологічні прийоми роботи в навчальних закладах. Розроблено методи взаємодії з батьками як співтерапевтами навчально-реабілітаційного процесу дитини (проф. Островська К.О.).

Науково-технічна рада Університету відзначила високий рівень організації наукової роботи та вагомі здобутки працівників фізичного, хімічного, географічного факультетів, факультету електроніки та комп’ютерних технологій (природничі науки); факультету управління фінансами та бізнесу, економічного, історичного, юридичного факультетів (соціогуманітарні науки) та Ботанічного саду Університету.

Науковці географічного, філософського, історичного факультетів продемонстрували хороші результати в опублікуванні монографій. А працівники юридичного факультету, факультетів прикладної математики та інформатики, міжнародних відносин, економічного факультету активно публікували монографії у закордонних видавництвах.

Найбільш продуктивно працювали над виданням підручників науковці біологічного, економічного факультетів та факультету іноземних мов. Особливі успіхи в опублікуванні навчальних посібників упродовж цього року були у вчених економічного факультету, факультету управління фінансами та бізнесу та географічного факультету.

Найбільшу кількість статей у виданнях з імпакт-фактором мають вчені хімічного, фізичного факультетів і факультету електроніки та комп’ютерних технологій.

Збільшити вдвічі й більше кількість публікацій у виданнях, які включені до міжнародних наукометричних баз даних, змогли працівники факультету міжнародних відносин, філологічного факультету, факультету іноземних мов та факультету культури і мистецтв.

Працівники хімічного факультету, факультету електроніки та комп’ютерних технологій і фізичного факультету були найактивнішими у патентно-ліцензійній діяльності. А науковці Ботанічного саду, біологічного факультету, факультету міжнародних відносин та хімічного факультету найефективніше залучали гранти.

Також НТР відзначила успішне виконання госпдоговорів вченими хімічного, фізичного та біологічного факультетів. Працівники Ботанічного саду та Астрономічної обсерваторії зробили вагомий внесок у науково-просвітницьку діяльність, а факультету культури і мистецтв – у культурно-просвітницьку роботу Університету.

Гордістю Університету впродовж року були і студенти та аспіранти, науковій роботі яких члени Науково-технічної ради приділили окрему увагу. Зокрема, упродовж року найвищий рівень студентської наукової роботи був на хімічному факультеті, факультеті управління фінансами та бізнесу, економічному та географічному факультетах. Велику кількість нагород у Всеукраїнській студентській олімпіаді та Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт здобули студенти економічного факультету, факультету прикладної математики та інформатики та факультету іноземних мов. Чимало статей у співавторстві зі студентами опублікували науковці факультету управління фінансами та бізнесу, хімічного, економічного та географічного факультетів.

Окрім того, Науково-технічна рада відзначила високий рівень проведення міжнародних студентських наукових конференцій на таких факультетах: біологічному, економічному, прикладної математики та інформатики, іноземних мов, фізичному. Всеукраїнські студентські наукові конференції на високому рівні відбувалися на філологічному, хімічному, філософському факультетах та факультеті журналістики.

Відзначила НТР і значну кількість захистів кандидатських дисертацій працівників та випускників аспірантури на фізичному, філософському та економічному факультетах, а також на факультеті управління фінансами та бізнесу.

Окремо Науково-технічна рада відзначила важливість функціонування в Університеті національного контактного пункту Рамкової програми ЄС «Горизонт 2020» за тематичними напрямами: майбутні і новітні технології; інклюзивне, інноваційне та розумне суспільство.

Цьогорічні позитивні показники наукової роботи Львівського університету – один із важливих елементів досягнення високих цілей, які традиційно ставлять перед собою вчені ЛНУ ім. Івана Франка. Однак для подальшого розвитку наукових досліджень потрібно докладати ще більших зусиль. Відтак Науково-технічна рада визначила низку пріоритетів діяльності Університету на 2019 рік. У планах – сприяти розвитку Наукового парку ЛНУ ім. Івана Франка, діяльність якого буде спрямована на підтримку науково-технічної й інноваційної діяльності, ефективне і раціональне використання наукового потенціалу та матеріально-технічної бази Університету. В Університеті планують також удосконалити систему рейтингового оцінювання навчальної, методичної, наукової, інноваційної та організаційної діяльності наукових і науково-педагогічних працівників, активізувати діяльність щодо включення періодичних наукових видань Університету до міжнародних наукометричних баз даних, реалізувати проект створення науково-дослідного Інституту функціональних матеріалів та багато іншого.