Базиликут Богдан Омелянович

Посада: професор кафедри музичного мистецтва

Вчене звання: професор

Наукові інтереси

вокал, мистецтво

Публікації

Опублікував 5 навчальних посібників: «Орфоепія в співі» (2001), «Навчальна програма для студентів трирічної форми навчання музично-педагогічних факультетів», «Українські пісні та романси з репертуару Б. Базиликута», «Хрестоматія вокальних творів для баса», «Українські народні пісні для мецо-сопрано».

Біографія

Базиликут  Богдан  Омелянович  (24. 08. 1938р,  с. Гадинківці,  тепер Гусятинського р-ну Тернопільської обл.) – доцент (1987р), професор (1994р),  заслужений артист України (1979р), народний артист України (1992р), відмінник освіти України (2002 р).

Закінчив філологічний факультет Дрогобицького педагогічного інституту ім. І. Франка (1960р),  Львівську консерваторію ім. М. Лисенка (1971р). Постановкою голосу займався у М. Я. Копніна, колишнього соліста Харківського і Київського столичних оперних театрів, учня знаменитого італійського тенора і маестро Карлоса Баррери.

1960 – 1971роки  –  викладач  Дрогобицького  педагогічного  інституту ім. І. Франка, 1971 – 1987роки – соліст опери Львівського театру опери та балету; 1987 – 1994роки – доцент Дрогобицького педагогічного університету ім. І. Франка. 1994 – 2006роки – професор кафедри народних музичних інструментів та вокалу названого навчального закладу; 1999 – 2006роки – професор кафедри театрознавства та акторської майстерності ЛНУ ім. І. Франка (за сумісництвом); з 2006р. – професор кафедри музичного мистецтва Львівського національного університету ім. І. Франка. 2009 – 2014роки – за сумісництвом завідувач кафедри народних музичних інструментів та вокалу Дрогобицького педагогічного університету ім. І. Франка.

На сцені Львівської опери народний артист України Б. Базиликут  виконав  20 лірико-драматичних тенорових партій, зокрема, Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Петро («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Альфред («Травіата» Дж. Верді), Герцог  («Ріголетто»  Дж. Верді),  Рудольф  («Богема» Дж. Пуччіні),  Голіцин  («Хованщина» М. Мусоргського) та ін.

У 1976р. Всесоюзна фірма звукозапису «Мелодія» випустила унікальну платівку «Песни народов СССР поет Б. Базиликут», з якої звучать ліричні пісні всіх колишніх Союзних республік мовою оригіналу в супроводі оркестру народних інструментів Держтелерадіокомпанії України.

У січні 1991р. вийшла в світ його сольна аудіокасета «Христос родився!», перша на новоствореній українській студії звукозапису «Аудіо Україна» (15 українських колядок в обробці Д. Січинського у супроводі Національного оркестру народних інструментів України).

У фондах Держтелерадіокомпнії України він має рекордну кількість аудіозаписів – 71 (5 різних програм) у супроводі оркестру народних інструментів Держтелерадіокомпанії України та Національного оркестру народних інструментів України:

  1. Маловідомі українські народні пісні та романси.
  2. Українські колядки в обробці Д. Січинського.
  3. Стрілецькі пісні Р. Купчинського в обробці Я. Ярославенка.
  4. Пісні воїнів УПА.
  5. Пісні всіх колишніх 15 Союзних республік мовою оригіналу.

Богдан   Омелянович   був  учасником  багатьох  урядових  та  урочистих  концертів  у м. Києві, декад і днів України, поїздок за кордон з різноманітними концертними групами (Австрія, Бельгія, Данія, Естонія, Куба, Латвія, Литва, Польща, Росія, Угорщина, Югославія), співав з найвидатнішими українськими співаками: Дмитром Гнатюком, Анатолієм Мокренком, Анатолієм Солов’яненком, Діаною Петриненко, Миколою Кондратюком, Марією Стеф’юк, Євдокією Колесник та ін.

Народний артист України Б. Базиликут – перший виконавець пісні Марка Костецького на слова Олексія Новицького «Люблю я тебе, Україно» 5 липня 1968р. в м. Києві на одному з урочистих концертів, що транслювався на Євробаченні, яка потім стала на багато років чи не найпопулярнішою піснею в Україні та поза її межами.

У професора Б. Базиликута значний науковий доробок – п’ять опублікованих праць: «Орфоепія в співі» (Львів – 2001р., Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, з грифом МОН); «Навчальна програма для студентів трирічної форми навчання музично-педагогічних факультетів» (Дрогобич – 2003р.,   з  грифом  МОН);   «Українські   пісні   та   романси   з   репертуару Б. Базиликута» (Львів – 2003р., «Каменяр»); «Хрестоматія вокальних творів для баса» (Львів – 2006р., «Каменяр», з грифом МОН); «Українські народні пісні для мецо-сопрано» (Львів – 2010р., Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, з грифом МОН). У видавничому центрі ЛНУ ім. І. Франка готовий до друку наступний навчально-методичний посібник «Ліричні пісні українських композиторів».

Стосовно навчального посібника «Орфоепія в співі», то, як зазначає ще в далекому 1990 році в незалежній рецензії професор Г. Півторак, старший науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О. Потебні АН України, це перше наукове дослідження такого плану: «Неправильна, неукраїнська орфоепія у багатьох українських оперних, камерних та естрадних співаків – справжнє лихо нашої вокальної культури, боротися з яким адміністративними методами було б марно і нерозумно, бо це не стільки провина, як біда наших митців: правильної орфоепії вони не знають – їх цього ніхто й ніколи не вчив. Припускаю, що не всі вони впевнені в нормальності чи хоч би прийнятності своєї “співочої” орфоепії й, можливо, хотіли б самостійно опанувати основи правильної вимови українських голосних і приголосних звуків під час співу, але досі немає для цього жодного навчального посібника. Давно чекають його і викладачі музичних шкіл, училищ та музичних вузів. Само собою зрозуміло, що такий методичний посібник має бути створений висококваліфікованим спеціалістом, добре обізнаним з правилами української орфоепії й вимогами високої вокальної культури, а також з практичним досвідом викладача постановки голосу. Саме такий автор знайшовся: доцент музично-педагогічного факультету Дрогобицького педінституту Б. О. Базиликут має вищу філологічну й музичну освіту, значний практичний досвід оперного співака та викладача вокалу. Це повною мірою відбилося й на рівні запропонованого видавництву “Музична Україна” навчально-методичного посібника: він відзначається компетентністю і високим професіоналізмом. Теоретичні положення посібника, наведений фонетичний матеріал та його авторська інтерпретація цілком відповідають сучасному рівню філології і заперечень чи претензій не викликають».

Професор Б. О. Базиликут плідно працює й на педагогічній ниві, учні його класу, студенти Дрогобицького педагогічного університету ім. І. Франка та  Львівського національного університету ім. І. Франка, майбутні вчителі – лауреати та дипломанти міжнародних і республіканських конкурсів вокалістів: Руслана Калин, Галина Садова, Ігор Синявський, Олена Харачко, Віталій Вовк, Наталя Поліщук, Степан Поліщук, Назар Польовий, Григорій Смолій, Руслана Приставська, Радмила Бровдій, Віталій Загорбенський, Андрій Стецький, Наталя Кухар, Блез Малаба. Із них: В. Загорбенський – лауреат Міжнародного конкурсу вокалістів «Ялта–2001», нині соліст Львівської опери; О. Харачко – дипломант  Міжнародного  сопранового  конкурсу  ім.  Ренати  Тебальді  (м.  Модена,  Італія, 2002 р.),  проживає і працює за різними  контрактами в Італії;  Г. Смолій – дипломант Міжнародного  конкурсу  ім.  А.  Дворжака  (Карлові Вари,  Чехія,  1997 р.),  працює  в  опері м. Лімож (Франція). Вони всі троє навчалися в аспірантурі Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка на вокальному факультеті лише після закінчення Дрогобицького педагогічного університету ім. І. Франка (винятковий випадок). Андрій Стецький, випускник магістратури кафедри музичного мистецтва факультету культури і мистецтв Львівського національного університету ім. І. Франка, у 2012 році став лауреатом ІV Міжнародного конкурсу ім. М. Лисенка у м. Києві. А в 2015 році студент цього ж факультету Степан Поліщук був переможцем на Міжнародному конкурсі у м. Тревізо (Італія).

Багато його випускників працювали і працюють викладачами вокалу у вищих і середніх навчальних закладах, серед яких є народні артисти України, заслужені працівники освіти, професори, доценти, магістри (31), також і на творчій роботі: хор Львівської національної опери ім. С. Крушельницької, хор оперної студії Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка, хорова капела «Трембіта», Галицький камерний хор, чоловічий хор «Гомін», чоловічий октет «Орфей», музична формація «Da Capo», створена з кращих музикантів і співаків для закордонних гастролей. Деякі з них є й солістами названих колективів. Богдан Полюга певний час був солістом Львівської філармонії (1998 – 2000 роки), Київської (2004р.) та Львівської (2002 – 2003 роки) національних опер. У 2008 році випускниця кафедри театрознавства та акторської майстерності ЛНУ ім. І. Франка Наталя Поліщук ще студенткою IV курсу  з  успіхом  дебютувала  у  прем’єрній   постановці  оперети   «Сільва»  І. Кальмана  в партії Сільви у Львівському національному драматичному театрі ім. М. Заньковецької. А 22 травня 2015 року його учень Олег Садецький, випускник магістратури Дрогобицького педуніверситету ім. І. Франка, також з успіхом дебютував у надзвичайно складній партії Герцога (опера Дж. Верді «Ріголетто») на сцені Львівської національної опери ім. С. Крушельницької. Випускник магістратури кафедри музичного мистецтва Львівського національного університету ім. І. Франка Степан Дробіт – провідний соліст   Хмельницької   обласної   філармонії,   блискуче  виступив  у  партії  Скарпіа  в  опері Дж. Пуччіні «Тоска» у постановці оперної трупи названої філармонії. Також запрошений до Львівської національної опери для участі в опері «Украдене щастя» Ю. Мейтуса в партії Михайла Гурмана. Його учень, студент факультету міжнародних відносин Львівського національного університету ім. І. Франка, Блез Малаба у 2015 році став лауреатом міжнародного конкурсу «Імпреза» в м. Кам’янець-Подільському та був учасником півфіналу міжнародного конкурсу вокалістів BBC CARDIFF SINGER OF THE WORLD (Уельс, Великобританія), де він тепер одночасно навчається в магістратурі Королівського музичного коледжу.

Варто зауважити і про ту значну просвітницько-виховну роботу, яку проводить Богдан Омелянович зі своїми вихованцями, беручи участь у різноманітних концертах. Особливої уваги заслуговують щорічні березневі Шевченківські концерти, започатковані ним понад 20 років тому, на яких виконується біля 16-ти вокальних творів на слова поета. Ці твори можна оглянути у мережі youtube («Концерт вокальної музики на слова Тараса Шевченка»). Спеціальною концертною програмою відзначено й 200-річчя від дня народження геніального італійця Джузеппе Верді та 150-річчя від дня народження великого українця митрополита Андрея Шептицького. До 160-річчя від дня народження Каменяра також була підготовлена концертна програма, з якою з великим успіхом виступили в музеї поета та на сцені Хмельницької обласної філармонії.

Методичні матеріали

  • спеціалізація – постановка голосу.
  • групи: КМО-11, КММ-21, КММ-31, КММ-41 і КМО-51
  • Опис навчальної дисципліни:

(Витяг з робочої програми мавчальної дисципліни “Постановка голосу”)

Найменування

показників

Галузьзнань, напрям підготовки, освітньо- кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання заочна форма навчання
Кількість кредитів, – 10 Галузь знань 0202 Мистецтво Нормативна (за вибором студента) Денна форма, навчання
(шифр, назва)
Модулів – 4 Напрям

6.020204 Музине мистецтво

Рік підготовки 4 роки
‘(шифр, назва)
Змістових модулів – 8 Спеціальність (професійне спрямування) Музична педагогіка і виховання 1 – 4-й 2-й
Курсова робота Семестрі -8
Загальна кількість годин – 360 1 – 8-й 4-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: 1 аудиторних – 324 самостійної роботи студента -118 Освітньо-

кваліфікаційний

рівень:

Бакалавр

0 год. год.
Практичні, семінарські
139 год. год.
Лабораторні
0год. год.
Самостійна робота
221 год. год.
ІНДЗ:
Вид контролю: екзамен (1, 8) Залік (2,5)
 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання Аудиторних – 139

Самостійна – 221 для заочної форми навчання – 0

Мета – підготовка висококваліфікованих вчителів музики, що вільно володіють всіма вокально-технічними навичками, досвідчених педагогів, вихователів дітей та юнацтва.

Завдання – формувати вміння керувати психофізичними механізмами співацького процесу, розвивати вокальний слух , формувати вокально – технічні навички.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен:

знати: будову та функцію голосового апарату, співацьке дихання, поняття атаки звуку, функції голосових зв’язок, профілактику захворювання голосового апарату;

вміти: засобами вокального мистецтва здійснити естетичне виховання майбутніх вчителів музики , формувати відчуття прекрасного, розвивати творчі та вокальні здібності студентів.

Розклад

Сторінка розкладу викладачів не знайдена!