Культура сценічного мовлення
Тип: Нормативний
Кафедра: театрознавства та акторської майстерності
Навчальний план
| Семестр | Кредити | Звітність |
| 1 | 3 | Залік |
Лекції
| Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
| 1 | 16 | доцент Циганик М. І. | КМА-11 |
Практичні
| Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
| 1 | 16 | КМА-11 | доцент Циганик М. І. |
Опис курсу
Курс розроблено таким чином, щоб студент засвоїв норми усного літературного мовлення української мови, грамотно володів орфоепічними та акцентуаційними правилами вимови; ознайомився зі засобами милозвучності та евфонії української мови, підвищив загальний рівень культури мовлення та спілкування. Тому у курсі представлено як огляд основних концепцій сучасної української літературної мови, так і процесів та інструментів, які потрібні для фахового володіння культурою сценічного мовлення.
Метою вивчення нормативної дисципліни «Культура сценічного мовлення» є ознайомити студентів з нормами усного літературного мовлення української мови, орфоепічними та акцентуаційними правилами вимови; засобами милозвучності та евфонії української мови, підвищити загальний рівень культури мовлення та спілкування. Цілі вивчення дисципліни сформувати у студентів чітке розуміння основних мовних норм літературної української мови; ознайомити студентів із орфоепічними та акцентуаційними нормами сучасної української літературної мови; добитися розуміння відмінностей між літературною і діалектною вимовою; навчити шукати потрібну інформацію у словниках і довідниках різного типу.
Після завершення цього курсу студент буде :
– Знати усі мовні норми сучасної української літературні норми (фонетичні, орфоепічні, орфографічні, лексичні, граматичні, стилістичні тощо); основні функції мови та роль мови в житті суспільства; звуковий склад мови; основні характеристики голосних і приголосних звуків та правила їхньої вимови; евфонічні засоби української мови; формули мовленнєвого етикету та основні ознаки культури ділового спілкування.
– Вміти правильно використовувати мовні засоби в різних сферах спілкування; досконало володіти мовними нормами; шукати потрібну інформацію у словниках і довідниках різного типу; правильно вимовляти голосні звуки української мови в наголошеній і ненаголошеній позиціях; правильно вимовляти приголосні звуки і звукосполучення; виправляти акцентуаційні помилки у своєму й чужому мовленні; аналізувати основні чинники, що зумовлюють помилки в наголошенні слів та словоформ; дотримуватися норм милозвучності в усному мовленні й на письмі.
Рекомендована література
- Антисуржик: Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити. Посібник / За заг. ред. О.Сербенської. – Львів, 1994.
- Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. – 4-е вид., перер. і доп. –К.,1997.
Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів, 1990. - Багмут А Й., Борисюк І.В., Олійник Г.П. Інтонація спонтанного
мовлення. – К., 1985. - Багмут А.Й. Семантика і інтонація в українській мові. – К., 1991.
- Багмут А.Й., Борисюк І.В., Олійник Г.П. Інтонаційна виразність звукового мовлення засобів масової інформації. – К., 1994.
- Гладишева АО. Сценічна мова. Дикційна та орфоепічна нормативність. – К., 1996.
- Гоинчишин Д., Капелюшний А., Сербенська О., Терлак 3. Словник–довідник з культури української мови. – Львів, 1996.
- Головащук С І. Російсько-український словник сталих словосполучень. – К., 2001.
- Гриб В.П Постановка мовного голосу. – Луцьк, 2001. – 26 с.
- Ґротовський Є. Голос // Театр. Ритуал. Перформер / Пер. з польськ. – Львів, 1999. – С.89 – 112.
- Залізняк Г., Масенко Л. Мовна ситуація Києва. – К., 2001. – С.5–15.
- ІІванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. – Вид. 4-е, доповнене. – Дрогобич, 1994. – С.82–107.
- Караванський С. Пошук українського слова, або боротьба за національне «Я». – К., 2001.
- Культура української мови: Довідник / За ред. В.М.Русанівського. – К., 1990.
- Непийвода Н. Практичний російсько-український словник. Найуживаніші слова і вислови. – К., 2000.
- Пілецький В. Практичні завдання з фонетики та фонології сучасної української літературної мови. – Львів, 2001. – С.4–21.
- Померанцев І. Ремесло “Радіо” // Телевізійна- й радіожурналістика (історія, теорія, практика, погляд у майбутнє): Збірник науковометодичних праць. – Вип.2. – Львів, 1999. – С.252–265.
- Пономарів О. Культура слова. Мовностилістичні поради. – К., 2001.
- Ревуцький Д. Живе слово. – Львів, 2001.
- Сербенська О. Основи мовотворчості журналіста в інтерпретації Івана Франка. – Львів, 1993.
- Сербенська О., Волощак М. Актуальне інтерв’ю з мовознавцем. – К.,2001.
- Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – 2-ге вид. – К., 1997.
- Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За ред. Томан І. Мистецтво говорити. – К., 1996.
- Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова. Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. Завдання і вправи. – К., 1995.
- Українська мова. Енциклопедія. – К., 2001. – Статті: Голос. Органи
мовлення. - Франко І. Двоязичність і дволичність // Літературно-науковий вісник. – Т.ХХХ. – Річн.8. – Кн.6. – Львів, 1905. – С.231–244; або: у ж. Урок української, 2003, – № 3. – С.12–15.
- Черкашин Р.О. Художнє слово на сцені. – К., 1989.