Фольклорно-ритуальні елементи в театральній культурі світу

Тип: На вибір студента

Кафедра: театрознавства та акторської майстерності

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
13Залік
93Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
116Циганик М. І.КМТ-11
916Циганик М. І.КМА-1м

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
116КМТ-11Циганик М. І.
916КМА-1мЦиганик М. І.

Опис курсу

Фольклор народів світу – багатовекторний курсу, насичений кращими зразками культурних надбань світових цивілізацій від V тисячоліття до н. е. до ІІІ ст. н. е., що розглядає системи ритуально-обрядових, міфологічних та мистецьких надбань народів Ізраїлю, Шумерії, Аккадії, Ірану, Єгипту, Індії, Англії та Скандинавії. Мета курсу – ознайомити студентів з найкращими зразками епосу давніх культур, представити основні фольклорні мотиви та їх трансформацію у сучасних мистецьких практиках, розкрити специфіку творення образів та наочно оглянути кращі зразки літератури, архітектури, живопису, музики і хореографії.

Метою вивчення нормативної дисципліни «Фольклорно-ритуальні елементи в театральній культурі світу» є ознайомити студентів з основними поняттями курсу по змісту навчальної дисципліни, навчити аналізувати фольклорні зразки різних часів і народів як своєрідну художньо-філософську систему, що відтворює характер зв’язків етносу з навколишнім світом на різних етапах його історичного розвитку, виділяти національні особливості усних народнопоетичних творів та їхню жанрову специфіку.

Після завершення цього курсу студент буде :

Знати визначити основні поняття курсу по змісту навчальної дисципліни, аналізувати фольклорні зразки різних часів і народів як своєрідну художньо-філософську систему, що відтворює характер зв’язків етносу з навколишнім світом на різних етапах його історичного розвитку, виділяти національні особливості усних народнопоетичних творів та їхню жанрову специфіку.

Вміти визначити жанр фольклорного твору; визначити функціональну природу та ґенезу епічного жанру; вказати на основні поетичні елементи фольклорного тексту; вказати на характерні риси фольклорного твору та його приналежність до певної етнічно-племенної групи; використовувати знання з фольклор народів світу в своїй професійній діяльності.

Рекомендована література

Основна література:

1.     Амусин И.Д. Рукописи Мертвого моря. Ответственный редактор С.И.Ковалев. М.: Издательство академии наук СССР. 1960.

2.         Бейлин С.Х. Странствующие или всемирные повести и сказания в древне-раввинской письменности. Иркутск, 1907.

3.         Фрэзер Джеймс – Фольклор в ветхом завете. – Москва, 2003. – 650 с.

4.         Сулима В.І. Біблія і українська література: Навч. посібник. – К., 1998.

5.         Крамер С. Н. Мифология Шумера и Аккада // Мифологии древнего мира. – М., 1977. – С. 122–160.

6.         Редер Д. Г. Мифы и легенды древнего Двуречья. – М., 1965. – 120 с.

7.         Епос о Гильгамеше («О все ведавшим»). – М., 1961. – 214 с.

8.         Афанасьева В. К.  Гильгамиш и Энкиду: Эпические образы в искусстве. –М., 1979.

9.         На ріках Вавилонських. З найдавнішої літератури Шумеру, Вавилону, Палестини. –Київ, 1991. – 400 с.

10.       Морэ А. Цари и боги Египта. – М., 1914.

11.       Матье М. Э. Древнеегипетские мифы. – М., 1956.

12.       Поэзия и проза Древнего Востока. – М., 1973.

13.       Коростовцев М. А. Религия Древнего Египта.

14.       Концельсон И. С. Сказки и повести Древнего Египта. – М., 1956.

15.       Невелева С. Л. Мифология древнеиндийского эпоса. – М., 1975.

16.       Мифы Древней Индии. – М., 1975.

17.       Гринцер П. А. Древнеиндийский эпос: Генезис и типология. – М., 1974.

18.       Гринцер П. А. «Махабхарата» и «Рамаяма». – М., 1970.

19.       Гуревич А. Я. «Эдда и сага» – М., 1979.

20.       Стеблин-Каменский М. Мир саги. – Л., 1971.

21.       Карху Э. Г. От рун – к роману. – Петрозоводск, 1978.

22.       Маковельский О. Авеста. – Баку, 1960;

23.       Фрай Р. Наследие Ирана. – М., 1972;

24.       Дрезден М. Мифология древнего Ирана // Мифологии древнего мира. – М., 1977. – С.337–366.

25.       Бартольд В.В. Историко-географический образ Ирана- СПб.,1903.

26.       Бертельс Е.Э. Отрывки из Авесты // Восток, 1924. – №4. – С.3–11.

27.       Клима О. История авестийской, древнеперсидской и среднеперсидской литературы // Рипка Ян. История персидской и таджыцкой литературы. – М., 1970.

28. Геродота туруйця з Галікарнасса «Історій» книг дев’ять, що їх називають музами // Книга IV. Мельпомена. – Харків: Фоліо, 2006.